Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому уваги. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому, без доступу кисню, листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа та оксиди сірки що спричиняють респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, адже вплив диму на їх організми особливо небезпечний.
Чи є розумна альтернатива спалюванню опалого листя?
Так, існує! Найбільш ефективним по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування . Метод компостування є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю. Компост з харчових відходів та дворового сміття на задньому дворі може значно зменшити необхідність утилізації таких відходів місцевими органами влади та зменшити кількість сміття, що транспортується на міське сміттєзвалище.
Робити компост зовсім не важко!
Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Оберіть ділянку землі десь розміром 1 х 1,5 м. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставте невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки, на кутках вбийте кілки. Залиште достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи.
Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях, глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування зручніше тому, що при ньому компост рівномірно зволожується й не пересихає. Використовувати компост в якості добрива, можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисним є використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Компост можна робити з багатьох харчових відходів, включаючи залишки від овочів, фруктів, яєчну скорлупу, чайні пакетики і т.ін. На додаток до цього, компостуються такі речовини як листя, трава, дрібне гілля, шматки шовку та бавовни, стружка, газети та зола. Почніть з заповнення вашої купи 10см шаром листя, шматочків землі або грубого сміття з подвір’я (гілля). Якщо ви додаєте в компостну купу харчові відходи, розбавляйте їх листям, гіллям та іншим сміттям. Щоб позбавитися неприємного запаху, можна додавати в компостну купу порошок з люцерни. В суху погоду зволожуйте купу водою, але так, щоб вона не стала дуже розм’яклою. Кожні декілька тижнів розкопуйте та розпушуйте купу щоб у ній циркулювало повітря та рівномірно розподілялась вологість. Не дивуйтесь, якщо ви відчуєте, як компостна купа виділяє тепло або побачите у ній хробаків – все це є частиною процесу розкладу.
Не дозволяйте дітям гратися у компостній купі!
Зазвичай, компост достигає за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом.
Які матеріали можна компостувати?
Ідеальним варіантом є компостування лише опалого листя, але такі матеріали як трава, гній, лушпиння картоплі та інших овочів і фруктів, харчові відходи також підходять для компостування. М’ясо, жир та молочні продукти не рекомендується компостувати через виникнення різкого неприємного запаху та імовірності появи й розмноження паразитів.
З якою метою використовують компост?
Компост може стати у великій нагоді на вашому подвір’ї та у господарстві. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення грунту і підвищення його родючості. Компост покращить стан грунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію грунту. Використання компосту у вигляді мульчі на поверхні грунту позбавить від проблеми руйнування ґрунтової кірки на городі після кожної зливи для того, щоб полегшити ріст рослин. Компост або мульча з нього утримають у ґрунті вологу надовго навіть у найспекотніші дні та забезпечать збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур’янів, покращує температурний режим грунту, слугує поживними речовинами для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.
У чому переваги компосту?
Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.
Компостування є природнім видом перебігу органічних речовин, який допомагає зменшити щільність грунту та ерозію. Коли листя компостується разом з рештками трави, які містять азот, кінцевий продукт є дуже цінним органічним добривом.
ПАМЯТАЙТЕ!
Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна.
Використовуйте розумну альтернативу – компостування.
Адміністративна відповідальність
Прикро, що деякі громадяни нехтують правилами безпечної поведінки в навколишньому середовищі. Через їхню необачність під загрозою опиняються багатовікові дерева, рідкісні рослини, гинуть звірі та комахи, а головне завдається велика шкода здоров’ю людей.
Відповідно до статті 77-1 КУпАП штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, складає:
- для громадян: 180 – 360 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.);
- для посадових осіб: 900 – 1260 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:
- для громадян: 360-720 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн.);
- для посадових осіб: 1260 – 1800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).
Шановні громадяни!
Не спалюйте опале листя, суху траву та дрібне сміття!
Не завдавайте шкоди здоров’ю людей і навколишньому середовищу!
Пам’ятайте, що за такі дії порушників притягують до адміністративної відповідальності.
