Стратегія розвитку Леськівської СТГ (затверджена рішенням від 25.10.2024 № 44-55/VIII)
Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років
Стратегію розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років розроблено спільними зусиллями створеної в громаді робочої групи з розробки Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади та експертів громадської організації “Асоціація “Відродження та розвиток” в рамках проекту «Посилення стійкості громад Черкащини через залучення людей до відновлення та стратегічного планування» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Збалансований розвиток будь-якої громади починається з визначення напрямків розвитку, пріоритетів та першочергових дій, які протягом наступних років дозволять громаді стати сталою, економічно розвиненою та самодостатньою, пошуку можливостей для ефективного використання внутрішнього потенціалу – як з точки зору зовнішніх інвесторів, так і людського фактору – особливо щодо використання її логістичних та туристичних переваг.
Головна мета Стратегічного плану – формування бачення сталого місцевого розвитку громади шляхом підвищення конкурентоспроможності економіки, інвестиційної привабливості, ефективного використання ресурсів, узгодження інтересів влади, громади та бізнесу, створення робочих місць для створення позитивних змін якості життя мешканців та гостей Леськівської сільської територіальної громади.
Стратегія розвитку громади - концептуальний документ із зазначенням пріоритетів та точок росту громади, є основою для більш детальних планів і проєктів, передбачає залучення і співпрацю представників органів місцевого самоврядування, місцевого бізнесу та громадян. Стратегія – це «живий» документ, який буде розвиватися, змінюватися та адаптуватися, беручи до уваги нові обставини та враховуючи нові виклики.
Текст проєкту Стратегії містить найважливіші висновки з діагностики місцевого розвитку, SWOT-аналізу, аналіз показників впливу і результатів впровадження Стратегії, зв’язок між Стратегією розвитку громади та стратегічними документами Черкаської області та державною стратегією, можливі джерела фінансування завдань, систему впровадження і моніторингу реалізації Стратегії.
Стратегія розвитку, яка сформулювала основні проблеми громади та визначила основні шляхи їх вирішення, для практичного впровадження потребує Плану реалізації Стратегії – документу, де представлений каталог конкретних програми й проєктів, що фактично передбачає наступні кроки, щодо перетворення поставлених стратегічних цілей в детальну роботу – з визначеними засобами реалізації, відповідальністю та часовими рамками впровадження.
Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти й виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи. Звіт про СЕО охоплює аналіз ймовірного впливу на стан довкілля, умови життєдіяльності та здоров’я населення Леськівської сільської територіальної громади за умови реалізації Стратегії розвитку.
Документи:
1. Про розробку Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 р оків
2. Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років
3.Результати опитування зацікавлених сторін
4. План заходів на 2024-2027 роки з реалізації Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років
7. Повідомлення про оприлюднення проєкту документу державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку документу державного планування «Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років“
Леськівська громада – безпечна, перспективна, комфортна для життя, соціально та економічно розвинута громада, яка об’єднує своїх мешканців. Має та зберігає свою культурну та історичну спадщину, є туристично привабливою.
Стратегічне бачення розвитку територіальної громади буде досягатись завдяки реалізації чотирьох стратегічних цілей:
Стратегічна ціль 1 “Розвиток людського та соціального капіталу”
Стратегічна ціль 2 “Безпечні та комфортні умови проживання в громаді”
Стратегічна ціль 3 “Сильна та стабільна економіка в громаді”
Стратегічні цілі | Оперативні цілі |
Розвиток людського та соціального капіталу | 1.1. Підвищити громадську активність |
1.2. Підвищити ефективність роботи органів влади | |
1.3. Стабілізація демографічного стану громади | |
1.4. Поліпшення якості освітніх послуг | |
1.5. Поліпшення соціальних послуг | |
1.6. Розширення можливостей для забезпечення культурних потреб | |
Безпечні та комфортні умови проживання в громаді | 2.1. Покращення рівня безпеки в громаді |
2.2. Транспортно-логістична система | |
2.3. Розвинута інфраструктура громади | |
2.4. Удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства | |
2.5. Покращення екологічного стану довкілля громади | |
Сильна та стабільна економіка в громаді | 3.1. Розвиток інвестиційної спроможності громади |
3.2. Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу |
Рішення сільської ради про затвердження стратегії 2024
ЛЕСЬКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
44 сесія VІІІ скликання
РІШЕННЯ
25.10.2024 |
с. Леськи |
№44-55/VIІI |
Про затвердження Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років
Відповідно до статтей 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України», «Про засади державної регуляторної політики», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів», від 05.08.2020 № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки», з метою планування розбудови територіальної громади, враховуючи висновок комісії з питань фінансів, бюджету, гендерного підходу, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва, сільська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Стратегію розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років, що додається.
2. Затвердити План заходів на 2024-2027 роки з реалізації Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років, що додається.
3. Затвердити Звіт про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років, що додається.
4. Структурним підрозділам виконавчого комітету Леськівської сільської ради, підприємствам установам та організаціям громади усіх форм власності враховувати основні положенні Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років при розробці бюджету, програми економічного і соціального розвитку громади та місцевих програм.
5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань фінансів, бюджету, гендерного підходу, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва.
Леськівський сільський голова Микола БАС
ЛЕСЬКІВСЬКА СІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
ЗАТВЕРДЖЕНА
рішенням Леськівської сільської ради
від 25 жовтня 2024 року №44-55/VIII
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЛЕСЬКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ПЕРІОД 2024-2027 РОКІВ
ЛЕСЬКИ - 2024 РІК
Стратегію розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років розроблено спільними зусиллями створеної в громаді робочої групи з розробки Стратегії розвитку Леськівської громади та експертів громадської організації “Асоціація “Відродження та розвиток” в рамках проекту «Посилення стійкості громад Черкащини через залучення людей до відновлення та стратегічного планування» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Цей документ представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
ЗМІСТ
ЗМІСТ ………………………………………………………………………………………...3
ВСТУП……………………………………………………………………………………..…5
Розділ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………..…6
1.1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ………..……………………………….
1.2. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ТА ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ГРОМАДИ……………………………………………………………………………………9
1.3. ПРИРОДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГРОМАДИ…………………………………….10
1.4. ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ…………15
1.5. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВЛАДИ………………………………………………..17
1.6. ФІНАНСОВИЙ СТАН ТА БЮДЖЕТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ…....22
1.7. РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ……………………………………………..25
1.8. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК………………………………………………...29
1.9. МІСТОБУДІВНА ДОКУМЕНТАЦІЯ…………………………………………32
1.10. ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ТА ГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ……………………………………………………………………………....33
1.11. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН……………….34
Розділ 2. SWOT- АНАЛІЗ…………………………………………………………………46
Розділ 3. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ………………...55
Розділ 4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ………………………………………………………………………………….57
Розділ 5. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ………………………………………………………...58
ПЕРЕЛІК ТАБЛИЦЬ
Таблиця 1.1. Структура сільськогосподарських земель Леськівської ТГ……………….12
Таблиця 1.2. Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду Леськівської територіальної громади…………………………………………………………………….14
Таблиця 1.3. Структура населення Леськівської ТГ……………………………………...15
Таблиця 1.4. Статистичні дані по смертності та народжуваності в Леськівській територіальній громаді……………………………………………………………………..15
Таблиця 1.5. Зайнятість населення Леськівської територіальної громади……………...15
Таблиця 1.6. Керівництво сільської ради Леськівської територіальної громади……….17
Таблиця 1.7. Склад депутатів Леськівської сільської ради ………………………………18
Таблиця 1.8. Інформація про округи громади …………………………………………….19
Таблиця 1.9. Заклади дошкільної освіти Леськівської ТГ………………………………..25
Таблиця 1.10. Заклади загальної середньої освіти………………………………………..26
Таблиця 1.11. Заклади охорони здоров’я Леськівської ТГ……………………………….27
Таблиця 1.12. Заклади торгівлі та харчування, які діють на території Леськівської територіальної громади…………………………………………………………………….31
Таблиця 1.13. Оцінка рівня нинішнього стану окремих показників громади…………..37
Таблиця 1.14.Оцінка рівня впливу перешкод на розвиток бізнесу у громаді………….43
Таблиця 1.15 Перешкоди на розвитку громади (думка підприємців)...............................44
Таблиця 2.1. SWOT - аналіз Леськівської сільської територіальної громади………..…46
Таблиця 2.2. Порівняльні переваги………………………………………………………...49
Таблиця 2.3. Виклики……………………………………………………………………….51
Таблиця 2.4.Ризики………………………………………………………………………….52
Таблиця 2.5. Протидія………………………………………………………………………54
Таблиця 5.1. Дерево цілей Леськівської сільської територіальної громади…………….58
ПЕРЕЛІК РИСУНКІВ
Рисунок 1.1. Розташування Леськівської ТГ у Черкаській області……………………..10
Рисунок 1.2. Структура земельного фонду Леськівської ТГ…………………………….11
Рисунок 1.3. Дохідна частина бюджету Леськівської ТГ………………………………...23
Рисунок 1.4. Податкові надходження в бюджет Леськівської ТГ………………………..23
Рисунок 1.5. Неподаткові надходження в бюджет Леськівської ТГ……………………..24
Рисунок 1.6. Видатки бюджету Леськівської ТГ………………………………………….24
Рисунок 1.7. Кругова діаграма щодо статі опитаних мешканців………………………...35
Рисунок 1.8. Кругова діаграма щодо віку опитаних мешканців…………………………35
Рисунок 1.9. Кругова діаграма щодо приналежності опитаних мешканців…………….36
Рисунок 1.10. Кругова діаграма щодо освіти опитаних мешканців……………………..36
Рисунок 1.11. Кругова діаграма щодо сфери діяльності опитаних мешканців…………36
Рисунок 1.12. Кругова діаграма щодо приналежності до громади опитаних мешканців……………………………………………………………………………………37
Рисунок 1.13. Кругова діаграма щодо статі опитаних підприємців…………………..…40
Рисунок 1.14. Кругова діаграма щодо віку опитаних підприємців……………………...40
Рисунок 1.15. Категорії опитаних підприємців………………………………………...…41
Рисунок 1.16. Розташування бізнесу опитаних підприємців…………………………….41
Рисунок 1.17. Кількість часу функціонування бізнесу опитаних підприємців…………41
Рисунок 1.18. Форми організації бізнесу опитаних підприємців………………………..42
Рисунок 1.19. Кількість працівників бізнесу опитаних підприємців……………………42
Рисунок 1.20.Оцінка рівня комунікації/співпраці підприємців з: головою громади, депутатами ради громади, підрозділами виконавчого органу ради, старостою………..44
ВСТУП
Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади є документом стратегічного планування місцевого рівня, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку (при актуалізації даних документів будуть внесені коригування).
Стратегія розвитку територіальної громади покликана об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін – місцевих мешканців, бізнесових структур, влади, громадських активістів – задля забезпечення місцевого економічного та соціального розвитку через використання стратегічних переваг громади.
Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років (далі – Стратегія) розроблена відповідно до законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стратегічну екологічну оцінку», а також з урахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265.
Стратегія узгоджується зі стратегічними і оперативними цілями стратегічних документів державного та регіонального рівня: Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695) та Регіональної стратегії розвитку Черкаської області на період 2021-2027 років (затвердженої рішенням сесії Черкаської обласної ради від 11.09.2020 № 38-9/ VII).
Для організації процесу стратегічного планування і розробки Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади було прийнято розпорядження сільського голови № 46 від 10 травня 2024 року та створено Робочу групу з розробки Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років під керівництвом сільського голови Баса Миколи Федоровича.
До процесу формування бачення і визначення пріоритетів розвитку громади були долучені представники органів місцевого самоврядування, бізнес спільноти, освітяни, медики, представники громадянського суспільства.
Розділ 1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА.
1.1. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ.
Територія Леськівської громади із селами Леськи, Худяки, Чорнявка, Думанці та Чубівка сформувалися на унікальному археологічному та історичному пласті української середньої Наддніпрянщини. Тож всі знакові події, які відбувалися в цьому регіоні, безпосередньо стосуються і наших сіл.
Археологічні дослідження підтверджують проживання людей на нашій території із ІІІ тисячоліття до нашої ери і фактично безперервно до наших історичних часів.
У межах Леськівської громади виявлено розташування понад 70 давніх поховальних курганів. У тому числі; село Леськи – 36 насипів, село Худяки – 32 насипи, село Думанці – 2 насипи.
На затоплених територіях давніх сіл Леськи, Талдики і Худяки розвідано понад 20 археологічних поселень та один могильник. У селах Чорнявка і Чубівка по одному давньому городищу.
Поселення та городища за хронологією відносяться до періодів: міді, ранньої бронзи ІІІ тисячоліття до нашої ери (це так звана арійська, індоєвропейська народність), бронзового віку ІІ тисячоліття до нашої ери (культура багатоваликової кераміки). Маємо на затопленій території наших сіл поселення кіммерійців та скіфів І тисячоліття до нашої ери. Поселення ранніх слов’ян, антів, київської Русі І тисячоліття нашої ери. У заплаві річки Тясмин біля села Чорнявка маємо величезне городище ранніх слов’ян, а біля села Чубівка - городище скіфів - орачів.
Період заснування сучасних сіл громади відноситься до ХVІ – ХVІІ століть.
Село Леськи ( давня назва Ліски) утворюється на початку ХVІІ століття, як хутір міста Черкаси. Вперше згадується у переписі Черкаського староства від 1631 року.
Села Худяки і Талдики (об’єднані в один населений пункт після затоплення) засновані «осадженими» залишками війська кримсько-татарського царевича Іслам Герая у межах 1528 -1530 років. Перші назви сіл тюркською мовою звучали як Таладакі та Кюлдакі.
Села Чорнявка, Думанці та Чубівка засновані ймовірно на початку ХVІІ століття у час масового переселення людей із західних країв Річі Посполитої на вільні землі та формування тут «козацької» спільноти.
Заселення земель і виникнення поселення Думанці відноситься до 20- 30 років вісімнадцятого століття. Документальних даних, які б стверджували історичне виникнення села немає, але по книзі Л. Похілевича «Сказание о населенных местностях Киевской губернии» (К, 1864) згадується про те, що в 1741 році в Думанцях було 360 дворів і проживало 903 жителі православних і 17 євреїв. Старожил Думанець Андрій Климович Продайвода щодо походження назви села пояснює, що нібито втікачі з Придністров’я селилися на притясминських землях і на своїх загальних сходках вирішували головні громадсько-господарські питання. На цих же сходках обиралася рада села, яку місцеві жителі називали «Думою», звідси і назва села Думанці .
Думанецькому старостату також підпорядковане с. Чубівка, що знаходиться на правому березі річки Тясмин в південному напрямку від с. Думанці на відстані три кілометри. З селом Чубівка Думанці сполучаються через річку Тясмин залізобетонним мостом та дорогою з твердим покриттям. Село Чубівка було повністю панським селом і на його території існувало два панських господарства: пана Бинькевича і пана Чуба (звідси походить назва села). На схід від центру Чубівки на відстані 1,8 км розташований Свято-Онуфріївський чоловічий монастир, в урочищі Вітряна Гора, біля річки Жаботинки. Монастир існував ще з давніх давен, хоча точна дата заснування невідома. Найбільш рання достовірна інформація про нього належить до 1706 року, однак деякі архівні матеріали монастиря свідчать про існування обителі більш як 600 років. Джерела підтверджують, що у 1824 році в монастирі бував малий Тарас Шевченко, який приїздив сюди і дорослим, у 40-х роках дев’ятнадцятого століття. На території монастиря є підземна церква Святителя Миколая та печери, давнє кладовище.
Села нашої громади з ХVІІ по ХVІІІ століття входили до Черкаського староства польської держави Річі Посполитої.
За часів Російської імперії у ХІХ столітті підпорядковувались Черкаському повіту Київської губернії.
Село Леськи із 1866 року входило до Леськівської волості із адміністративним центром у селі Цісарська Слобода. Містечко Худяки із 1864 року було волосним центром під управлінням якого були села Сагунівка, Ломовате і Талдики. З березня 1923 року по липень 1924 року Леськи були районним центром однойменного району.
Наші села у ХІХ столітті за часу Російської імперії відносились до «малоземельних», тому селяни мали статус «державних» (казенних) і сплачували грошові податки до держави.
У ХІХ на початку ХХ століття у селах нашої громади спостерігався значний ріст кількості населення та економічний розвиток місцевих сільськогосподарських галузей в своїй основі – млинарства, молочарства. Значна кількість населення були «заробітчанами». Селяни наймалися на цукроварні, фабрики та відходили у бригади «грабарів», які будували насипи під залізничні колії майже по всій Російській імперії. У цей час відбувалися значні міграційні процеси. Заробітчани накопивши зароблені кошти викупляли на півдні «вільні землі» та масово переселялися.
У кінці ХХ століття а це 1970 – 1980 роки за часу Радянського Союзу спостерігався ще один сплеск економічного та соціального розвитку. Село Леськи мало колективне багатогалузеве сільськогосподарське підприємство «Дніпро» із мільйонними грошовими прибутками, які витрачалися на розвиток соціальної сфери. Село Худяки також мало колективне багатогалузеве сільськогосподарське підприємство «Маяк» із величезними прибутками. На території села Худяки працювала потужна птахофабрика племінний репродуктор «Придніпровський», лиманно–рибне господарство - «Худяки», фабрика господарчих виробів «Промінь». В ці роки колективні господарства сіл Чорнявка, Думанці та Чубівка увійшли до новосформованого потужного державного садівничого господарства. У селі Чорнявка працювало велике лісове господарство.
Ці два економічні, демографічні та соціальні сплески могли відбутися лише за довготривалого періоду відсутності військових катаклізмів.
Маючи «козацькі» ментальні корені наші односельці завжди були оборонцями, воїнами, повстанцями. Наші воїни-односельці боронили свою землю у козацьких загонах Черкаського куреня за часів Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у ХVІІ столітті, входили до повстанських загонів Максима Залізняка у ХVІІІ столітті, відстоювали свої права під час антиурядових повстань під проводом Хоми Прядки у ХІХ столітті. Зазнавали гонінь та репресій у першій Російській революції 1905 – 1907 років. Наші земляки воювали у складі російської імперської армії у роки І Світової війни, боронили наш край від «червоної» та «білої» російських армій в час Української революції 1917 – 1921 років. Воювали у загонах Холодноярської республіки, армії Української народної республіки. Складали свої голови на всіх фронтах ІІ Світової війни за часу Радянського Союзу. Тепер боронять незалежність України у сучасній російсько–українській війні.
Політичні та економічні катаклізми ХХ століття жорстоко відбилися на житті та розвитку наших сіл.
Розкуркулення заможних господарів, примусовий згін у колективні господарства, голодомори, репресії, глобальні війни, переселення із зони затоплення під час будівництва Кременчуцької ГЕС, - це і є першоджерелами сучасного економічного, соціального та демографічного стану.
Але сплески розвитку на початку та в кінці ХХ століття вселяють оптимізм та віру у майбутні гаразди нашої землі.
1.2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ГРОМАДИ
Леськівська сільська територіальна громада створена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 року № 541-р. 25 жовтня 2020 року відбулися перші місцеві вибори депутатів Леськівської сільської ради та Леськівського сільського голови.
Рисунок 1.1. Розташування Леськівської ТГ у Черкаській області
На території громади були створені такі старостинські округи:
- Худяківський старостинский округ (с. Худяки);
- Думанецький старостинський округ (с. Думанці, с. Чубівка);
- Чорнявський старостинский округ (с. Чорнявка).
Леськівська сільська територіальна громада розташована на підвищеному правому березі тераси річки Дніпро на південний схід від міста Черкаси. Відстань до міста Черкаси (районний та обласний центр): с. Леськи – 19 км.; с. Худяки - 26 км.; с. Чорнявка – 29 км.; с. Думанці – 29 км.; с. Чубівка – 32 км. Громада межує з Сагунівською ТГ, Медведівською ТГ, Михайлівською ТГ, Березняківською ТГ та Червонослобідською ТГ.
1.3. ПРИРОДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГРОМАДИ
Загальна площа Леськівської сільської ТГ – 21579,9 га, із них площа с. Леськи - 6250,4 га, с. Худяки - 6998 га, с. Думанці та с. Чубівка - 4202,5 га, с. Чорнявка - 4129,0 га в тому числі: землі водного фонду громади складають 3200,5605 га, землі лісового фонду – 5087,1787 га сільськогосподарські землі – 9470,61 га, землі під забудовою – 632,3368 га.
Рисунок 1.2. Структура земельного фонду Леськівської ТГ
Всього в Леськівській сільській територіальній громаді нараховується 3570 дворів, з них: у с. Леськи – 1730, у с. Худяки – 1209, у с. Думанці – 403, у с. Чубівка – 185, у с. Чорнявка -327.
Площа сільськогосподарських земель 9470,61 га, із них в с. Леськи - 3072,23 га, с. Худяки - 2379,33 га, с, Думанці та с. Чубівка 2458,15 га, с. Чорнявка - 1560,9 га. Сільськогосподарські угіддя складають 8490,16 га, у тому числі с. Леськи - 2984,85 га, с. Худяки - 1612,06 га, с. Думанці та с. Чубівка - 2385,85 га, с. Чорнявка - 1507,4 га. Із них в с. Леськи: рілля - 2747,24 га, багаторічні насадження - 173,91 га, сіножаті - 56,2 га, пасовища - 7,5 га. В с. Худяки: рілля - 1510,84 га, пасовища - 1,1 га. В с. Думанці та с. Чубівка - рілля - 1520,7 га, багаторічні насадження - 212,2 га, сіножаті - 391,6 га, пасовища - 260,8 га. В с. Чорнявка: рілля - 1175,3 га, багаторічні насадження - 125,73 га, сіножаті - 74,94 га, пасовища - 131,10 га. Щодо площі земель, що розташована під господарськими будівлями і дворами: с. Леськи - 68,1 га, с. Худяки - 82,9 га, с. Думанці та с. Чубівка - 50,1 га, с. Чорнявка - 32,0 га. Під господарськими шляхами і прогонами розташовано 81,2 га земель, із них: в с. Леськи - 19,3 га, в с. Худяки - 18,3 га, в с. Думанці та с. Чубівка - 22,1 га, в с. Чорнявка - 21,5 га. Середній розмір паю в громаді складає: в с. Леськи - 1,14 га, в с. Худяки - 1,14 га, в с. Думанці та с. Чубівка - 1,4 га, в с. Чорнявка - 1,3 га.
Таблиця 1.1. Структура сільськогосподарських земель Леськівської ТГ
Показник |
Одиниця виміру |
село Леськи |
село Худяки |
села Думанці та Чубівка |
село Чорнявка |
Всього: |
Площа громади |
га |
6250,4 |
6998 |
4202,5 |
4129,0 |
21579,9 |
Площа сільськогосподарських земель, всього |
га |
3072,23 |
2379,33 |
2458,15 |
1560,9 |
9470,61 |
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
сільськогосподарські угіддя, всього |
га |
2984,85 |
1612,06 |
2385,85 |
1507,4 |
8490,16 |
з них рілля |
га |
2747,24 |
1510,84 |
1520,7 |
1175,63 |
6954,41 |
багаторічні насадження |
га |
173,91 |
- |
212,2 |
125,73 |
511,84 |
сіножаті |
га |
56,2 |
- |
391,6 |
74,94 |
522,74 |
пасовища |
га |
7,5 |
1,1 |
260,8 |
131,1 |
400,5 |
Під господарськими будівлями і дворами |
га |
68,1 |
82,9 |
50,1 |
32,0 |
233,1 |
Під господарськими шляхами і прогонами |
га |
19,3 |
18,3 |
22,1 |
21,5 |
81,2 |
Середній розмір паю |
га |
1,14 |
1,14 |
1,4 |
1,3 |
1,375 |
Екологічний стан
За наявними в Управлінні екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації даними на території Леськівської територіальної громади розташовано 21 об'єкт господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при наявності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
На території Леськівської територіальної громади розташовано 2 місця видалення твердих побутових відходів (далі – МВВ), які експлуатуються без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
За даними проведеної інвентаризації організованих місць видалення відходів станом на 01.09.2016 на території громади обліковується 2 місця видалення твердих побутових відходів (далі – МВВ) сміттєзвалище с. Думанці та с. Чорнявка.
Законом встановлено, що з 1 січня 2030 року експлуатація місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), що не оснащені системами вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, системами моніторингу викидів в атмосферне повітря та моніторингу забруднення ґрунтів і підземних вод, забороняється.
Статтею 26 Закону України “Про управління відходами” визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами, зокрема: участь у розробленні та реалізації регіональних планів управління відходами, затвердження місцевих планів управління відходами тощо.
У 2021 році в області розроблено проєкт Регіонального плану управління відходами в Черкаській області до 2030 року (далі – Регіональний план), яким передбачено припинення експлуатації/закриття сміттєзвалищ і полігонів відходів, що не є небезпечними, які не відповідають встановленим вимогам. Наразі з огляду на те, що 09.07.2023 року набрав чинності Закон України „Про управління відходами“ та постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2023 року № 667 затверджено Порядок розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами проєкт Регіонального плану доопрацьовується у відповідності до вимог діючого законодавства.
Регіональним планом визначено заходи для територіальних громад області та встановлено цільові показники, які є обов’язковими для перенесення до місцевих планів управління відходами.
Також, заплановано поділ області на 4 кластери (Золотоніський, Черкаський, Звенигородський, Уманський) з впровадженням комплексної системи управління відходами. Леськівська громада увійшла до Черкаського кластеру для якого передбачено:
- будівництво об’єкту механіко-біологічного оброблення або термічної утилізації муніципальних відходів із попереднім сортуванням відходів (м. Черкаси);
- реконструкція Черкаського міського полігону ТПВ;
- будівництво сміттєперевантажувальної станції (м. Канів, с. Мліїв,);
- встановлення сміттєсортувальної лінії у м. Канів, м. Сміла;
- придбання 55 сміттєвозів та 35408 контейнерів для територіальних громад.
Одним із можливих механізмів, що сприятиме ефективному управлінню відходами є створення спільного комунального підприємства на засадах співробітництва територіальних громад.
Роздільне збирання побутових відходів здійснюється згідно "Методики роздільного збирання побутових відходів", затвердженої наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 № 133.
В Леськівській територіальній громаді запроваджене роздільне збирання побутових відходів у с. Леськи та с. Худяки (встановлено контейнери для пластику та скла). Інформація щодо запровадження в інших населених пунктах громади роздільного збирання побутових відходів до Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації не надходила.
На території Леськівської територіальної громади обліковується 2 об’єкти природно-заповідного фонду площею 3,01 га.
З метою забезпечення збереження цілісності об’єктів природно-заповідного фонду та запобігання незаконному заволодінню їх територіями в області проводиться робота щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідних об’єктів.
На сьогоднішній день охоронні зобов’язання та положення про території та об’єкти природно-заповідного фонду на території Леськівської територіальної громади переоформлені у відповідному порядку.
Таблиця 1.2. Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду Леськівської територіальної громади
№ п/п |
Назва об’єкта ПЗФ, категорія |
Стан перенесення меж в натуру |
Площа га |
Адміністративне розміщення та місцезнаходження об’єкта ПЗФ |
Назва підприємства, організації, установи – землекористувача (землевласника), у віданні якого знаходиться об’єкт ПЗФ |
Постанова, рішення, згідно з якими створено (оголошено) даний об’єкт ПЗФ, змінено його площу, категорію тощо |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
"Мати лісу", ботанічна пам'ятка природи |
|
0,01 |
Черкаський район, кв. 34, вид. 2 Чорнявського лісництва |
ДП "Чигиринське ЛГ" |
рішення обл. ради від 03.07.02 № 2-8 |
2 |
Старий Тясмин, комплексний заказник |
3 |
3 |
Колишнє русло р. Тясмин, Пд-Зх окр. с. Чорнявки |
СТОВ “Чорнявка” |
Рішення Обл. ради від 28.04.93 р. № 14-21 |
1.4. ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
На початку 2024 року населення громади становило 7919 осіб, із них в с. Леськи проживає 3802 особи, в с. Худяки - 2451 особа, в с. Думанці - 661 особа, в с. Чубівка - 170 осіб, в с. Чорнявка - 835 осіб. За віковою характеристикою: 279 осіб - діти дошкільного віку, 1095 осіб - діти шкільного віку, 2238 осіб - громадяни пенсійного віку, 4307 осіб - люди працездатного віку.
Таблиця 1.3. Структура населення Леськівської ТГ
|
Станом на 01.01.2024
|
||||
Всього в СТГ |
В розрізі: |
||||
с. Леськи |
с. Худяки |
с. Думанці с. Чубівка |
с. Чорнявка |
||
Всього чол. |
7919 |
3802 |
2451 |
661 170 |
835 |
дітей дошкільного віку |
279 |
123 |
97 |
31 |
28 |
дітей шкільного віку |
1095 |
523 |
350 |
98 |
124 |
громадян пенсійного віку |
2238 |
1131 |
659 |
163 49 |
236 |
працездатного населення |
4307 |
2025 |
1345 |
389 101 |
447 |
За 2023 рік в громаді померло 136 осіб, із них в с. Леськи - 70 осіб, с. Худяки - 36 осіб, с. Чорнявка - 15 осіб, с. Думанці та Чубівка - 15 осіб. Кількість народжених за 2023 рік - 21 особа, із них в с. Леськи - 8 осіб, с. Худяки - 4 особи, в с. Чорнявка - 2 особи, в с. Думанці та с. Чубівка - 7 осіб.
Таблиця 1.4. Статистичні дані по смертності та народжуваності в Леськівській територіальній громаді
|
за 2023 рік |
||||
Всього |
В розрізі: |
||||
село Леськи
|
село Худяки |
село Чорнявка |
село Думанці, село Чубівка |
||
Кількість померлих |
136 |
70 |
36 |
15 |
15 |
Кількість народжених |
21 |
8 |
4 |
2 |
7 |
В Леськівській територіальній громаді всього нараховується 7919 особа, із них 4307 особи - працездатного населення, що складає 54,39 % від загальної кількості
Таблиця 1.5. Населення Леськівської територіальної громади за контингент органів соціального захисту
№ п/п |
Міські, селищні, сільські ради та населені пункти в них |
Усього населення |
У тому числі: |
|||||||||||||
Дорослі |
Діти |
Пенсіонери |
Інваліди ВВВ |
Учасники бойових дій |
Інваліди всіх груп і категорій |
Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому |
Неповні сім'ї |
Діти з неповних сімей |
Багатодітні сім'ї |
Діти з багатодітних сімей |
Діти інваліди |
Діти сироти |
Одинокі багатодітні матері |
|||
1 |
с. Леськи |
3802 |
3156 |
646 |
1131 |
- |
69 |
385 |
36 |
93 |
102 |
22 |
76 |
11 |
3 |
3 |
2 |
с. Худяки |
2451 |
2004 |
447 |
659 |
- |
37 |
279 |
35 |
52 |
69 |
29 |
103 |
9 |
1 |
3 |
3 |
с. Думанці |
661 |
552 |
109 |
163 |
- |
7 |
39 |
11 |
12 |
17 |
10 |
27 |
2 |
0 |
1 |
4 |
с. Чубівка |
170 |
150 |
20 |
49 |
- |
3 |
11 |
13 |
5 |
5 |
2 |
6 |
1 |
0 |
0 |
5 |
с. Чорнявка |
835 |
683 |
152 |
236 |
- |
11 |
105 |
12 |
28 |
33 |
7 |
22 |
2 |
0 |
2 |
Всього: |
7919 |
6545 |
1374 |
2238 |
- |
127 |
819 |
107 |
190 |
226 |
70 |
234 |
25 |
4 |
9 |
1.5. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВЛАДИ.
Леськівську сільську територіальну громаду очолює сільський голова Бас Микола Федорович. Він має заступників: 1. Перший заступник сільського голови - Михно Петро Григорович. Секретар ради та виконавчого комітету - Гавриш Оксана Борисівна. Громада включає три старостинські округи, що очолюють старости: 1. Староста (Худяківський старостинський округ) - Загородній Олександр Анатолійович; 2. Староста (Думанецький старостинський округ) - Сіренко Валентина Петрівна; 3. Староста (Чорнявський старостинский округ) - Супрун Василь Михайлович.
Таблиця 1.6. Керівництво сільської ради Леськівської територіальної громади.
ПОСАДА |
ДАННІ |
Леськівський сільський голова |
БАС Микола Федорович Службовий телефон: 343-242 Освіта: вища Спеціальність: юрист Ким висунутий на виборах: самовисуванець Обраний 25.10.2020 р. |
Секретар ради та виконавчого комітету |
ГАВРИШ Оксана Борисівна Службовий телефон: 343-231 Освіта: вища Спеціальність: публічне управління та адміністрування Ким висунута на виборах: ПП «Команда Сергія Рудика. Час змін!» Обрана 25.10.2020 р. |
Перший заступник сільського голови |
МИХНО Петро Григорович Службовий телефон: 343-231 Освіта: вища Спеціальність: економіка підприємства, державна служба, право Затверджений на посаду 19.11.2020 р. |
Староста (Худяківський старостинский округ) |
ЗАГОРОДНІЙ Олександр Анатолійович Службовий телефон: 349-005 Освіта: середня спеціальна Спеціальність: слюсар, водій Затверджений на посаду 23.05.2023 р. |
Староста (Думанецький старостинский округ) |
СІРЕНКО Валентина Петрівна Службовий телефон: 348-231 Освіта: неповна вища Спеціальність: соціальна робота Затверджена на посаду 09.12.2020 р. |
Староста (Чорнявський старостинский округ) |
СУПРУН Василь Михайлович Службовий телефон: 346-474 Освіта: вища Спеціальність: фінанси, банківська справа та страхування Затверджений на посаду 09.12.2020 р. |
До складу Леськівської сільської ради входять 22 депутати, із них 10 депутатів - члени партії, 3 депутати - висуванці ПП “За майбутнє”, 9 депутатів - позапартійні. На даний момент 2 депутати померли.
Таблиця 1.7. Склад депутатів Леськівської сільської ради.
Всього (кількість) |
22 |
||
З них членів партії, в т.ч. |
10 |
||
ПП «СЛУГА НАРОДУ» ПП «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ» ПП «КОМАНДА СЕРГІЯ РУДИКА. ЧАС ЗМІН!» |
3
3 (з них 1 помер)
4 (з них 1 помер) |
||
висуванці ПП «За майбутнє» |
3 |
||
позапартійні |
9 |
||
За освітою |
За віком: |
||
вища |
19 |
До 30 років |
2 |
Незакінчена вища |
2 |
Від 30 до 45 років |
17 |
Середня-спеціальна |
1 |
Від 45 до 60 років |
3 |
середня |
- |
Старше 60 років |
- |
За родом діяльності: |
|
||
Працівників промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку |
|
||
Працівників агропромислового комплексу |
|
||
Працівників житлово-комунального господарства |
1 |
||
Працівників охорони здоров’я |
1 |
||
Працівників освіти, культури |
5 |
||
Працівників місцевого самоврядування |
2 |
||
Працівників місцевих держадміністрацій |
- |
||
Пенсіонерів |
- |
||
Осіб, що не працюють |
- |
||
інших |
13 |
Леськівська територіальна громада поділена на вісім округів: 1). с. Думанці, с. Чубівка; 2). с. Леськи: вул. Б. Хмельницького, вул. Гайова, вул. Гоголя, вул. Дніпровська, вул. Надгірна, вул. Придніпровська, вул. Шевченка, вул. Пушкіна 1-78, пров. Вишневий; 3). с. Леськи: вул. Косогірна, вул. Лесі Українки, вул. Набережна, вул. Нижня, вул. Північна, вул. Фіронова, вул. Черкаська, вул. Чигиринська, пров. Гагаріна, пров. Косогірний; 4). с. Леськи: вул. Виноградна, вул. Медова, вул. Миру, вул. Садова, вул. Центральна, пров. Різдвяний; 5). с. Леськи: вул. Василини, вул. Гуриненка, вул. Квіткова, вул. Київська, вул. Молодіжна, вул. Пушкіна 91-105, пров. Яблуневий; 6). с. Худяки: вул. Дніпрова, вул. Калинова, вул. Кленова, вул. Козацька, вул. Медова, вул. Мічуріна, вул. Набережна, вул. Польова, вул. Садова, вул. Сонячна, вул. Фабрична, вул. Франка, вул. Центральна, вул. Черкаська, вул. Шевченка, вул. Шкільна; 7). с. Худяки: вул. Благовісна, вул. Брика, вул. Вишнева, вул. Гуржія, вул. Жовтнева, вул. Затишна, вул. Зелена, вул. Калашника, вул. Миру, вул. Нова, вул. Придніпровська, вул. Різдвяна, вул. Талдицька; 8). село Чорнявка.
Від кожного округу обрано депутата: 1). Адаменко Світлана Петрівна, Кукушкін Сергій Володимирович; 2). Безпоясний Петро Іванович (помер у 2021 р.), Борисюк Катерина Вікторівна, Марштупа Ніна Яківна; 3). Зубик Олександра Миколаївна, Нелезенко Петро Миколайович; 4). Бондаренко Надія Миколаївна, Будак Олександр Анатолійович, Сушич Олена Миколаївна; 5). Бондаренко Ігор Іванович (помер у 2021 р.), Бурімов Євгеній Андрійович, Подоляк Наталія Іванівна; 6). Гавриш Оксана Борисівна, Короп Лариса Володимирівна, Савлучинський Вадим Сергійович, Сапсай Іван Іванович; 7). Береза В’ячеслав Федорович, Луговський Віталій Леонідович, Письменна Зоя Федорівна; 8). Олексенко Володимир Володимирович, Іващенко Віта Леонідівна.
Таблиця 1.8. Інформація про округи громади.
ПІБ депутата |
Інформація про округ |
Адаменко Світлана Петрівна
|
ОКРУГ №1 с. Думанці, с. Чубівка |
Кукушкін Сергій Володимирович
|
|
Безпоясний Петро Іванович Помер у 2021 р. |
ОКРУГ №2 с. Леськи: вул. Б. Хмельницького, вул. Гайова, вул. Гоголя, вул. Дніпровська, вул. Надгірна, вул. Придніпровська, вул. Шевченка, вул. Пушкіна 1-78, пров. Вишневий |
Борисюк Катерина Вікторівна
|
|
Марштупа Ніна Яківна
|
|
Зубик Олександра Миколаївна
|
ОКРУГ №3 с. Леськи: вул. Косогірна, вул. Лесі Українки, вул. Набережна, вул. Нижня, вул. Північна, вул. Фіронова, вул. Черкаська, вул. Чигиринська, пров. Гагаріна, пров. Косогірний |
Нелезенко Петро Миколайович |
|
Бондаренко Надія Миколаївна
|
ОКРУГ №4 с. Леськи: вул. Виноградна, вул. Медова, вул. Миру, вул. Садова, вул. Центральна, пров. Різдвяний |
Будак Олександр Анатолійович
|
|
Сушич Олена Миколаївна
|
|
Бондаренко Ігор Іванович Помер у 2021 р. |
ОКРУГ №5 с. Леськи: вул. Василини, вул. Гуриненка, вул. Квіткова, вул. Київська, вул. Молодіжна, вул. Пушкіна 91-105, пров. Яблуневий |
Бурімов Євгеній Андрійович
|
|
Подоляк Наталія Іванівна
|
|
Гавриш Оксана Борисівна
|
ОКРУГ №6 с. Худяки: вул. Дніпрова, вул. Калинова, вул. Кленова, вул. Козацька, вул. Медова, вул. Мічуріна, вул. Набережна, вул. Польова, вул. Садова, вул. Сонячна, вул. Фабрична, вул. Франка, вул. Центральна, вул. Черкаська, вул. Шевченка, вул. Шкільна |
Короп Лариса Володимирівна
|
|
Савлучинський Вадим Сергійович
|
|
Сапсай Іван Іванович
|
|
Береза В’ячеслав Федорович
|
ОКРУГ №7 с. Худяки: вул. Благовісна, вул. Брика, вул. Вишнева, вул. Гуржія, вул. Жовтнева, вул. Затишна, вул. Зелена, вул. Калашника, вул. Миру, вул. Нова, вул. Придніпровська, вул. Різдвяна, вул. Талдицька |
Луговський Віталій Леонідович
|
|
Письменна Зоя Федорівна
|
|
Олексенко Володимир Володимирович
|
ОКРУГ №8 с. Чорнявка |
Іващенко Віта Леонідівна
|
На території Леськівської територіальної громади діють постійні комісії сільської ради, а саме:
1.Постійна комісія з питань фінансів, бюджету, гендерного підходу, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва:
Сапсай Іван Іванович – голова комісії
Члени комісії:
Адаменко Світлана Петрівна
Бондаренко Надія Миколаївна
Короп Лариса Володимирівна
Олексенко Володимир Володимирович
2. Постійна комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам’яток, навколишнього середовища та благоустрою:
Бурімов Євгеній Андрійович – голова комісії
Члени комісії:
Кукушкін Сергій Володимирович
Луговський Віталій Леонідович
Подоляк Наталія Іванівна
3. Постійна комісія з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту:
Будак Олександр Анатолійович - голова комісії
Члени комісії:
Борисюк Катерина Вікторівна
Марштупа Ніна Яківна
Нелезенко Петро Миколайович
Савлучинський Вадим Сергійович
4. Постійна комісія з гуманітарних питань, питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками:
Іващенко Віта Леонідівна - голова комісії
Члени комісії:
Береза В’ячеслав Федорович
Письменна Зоя Федорівна
Сушич Олена Миколаївна
Зубик Олександра Миколаївна
Склад виконавчого комітету сільської ради:
- БАС Микола Федорович
- ГАВРИШ Оксана Борисівна
- МИХНО Петро Григорович
- ЯКИМЧУК Андрій Юрійович
- ЗАГОРОДНІЙ Олександр Анатолійович
- СУПРУН Василь Михайлович
- СІРЕНКО Валентина Петрівна
- БРАТКО Валентина Іванівна
- НАСОНОВА Ганна Олексіївна
- РЯБКО Наталія Василівна
- ЖАДАН Марія Михайлівна
- ПИСЬМЕННИЙ Сергій Миколайович
- ФЕЩЕНКО Наталія Анатоліївна
- ЯРОШЕНКО Наталія Іванівна
- БЕЗКОРОВАЙНА Наталія Олексіївна
- ЛУГОВСЬКА Надія Володимирівна
- КОЗІН Едуард Миколайович
- БАС Тетяна Антонівна
- БУРКАЦЬКИЙ Віталій Петрович
- ПЕРЕХРЕСТ Геннадій Віталійович
- ШАМРАЙ Дмитро Володимирович
Депутатом районної ради із числа територіальної громади обрано 1 особу - Собко Олексій Петрович.
1.6. ФІНАНСОВИЙ СТАН ТА БЮДЖЕТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Бюджет Леськівської ТГ формується відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. На 2024 рік бюджет 75 757 000 гривень (доходи). Бюджет збалансований, соціально-орієнтований, враховані гендерні аспекти. Власні кошти в бюджеті громади складають 42 149 088 гривень, міжбюджетні трансферти субвенції, дотації - 33 607 912 гривень.
Дохідна частина складається з податкових надходжень 38 818 600 гривень, неподаткових надходжень 3 270 488 гривень, цільових фондів 60 000 гривень та офіційних трансфертів 33 607 912 гривень.
Рисунок 1.3. Дохідна частина бюджету Леськівської територіальної громади
Податкові надходження складаються з податків на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (22 890 600 гривень), рентної плати та плати за використання інших природних ресурсів (983 000 гривень), внутрішніх податків на товари та послуги (2 250 000 гривень), місцевих податків та зборів, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (12 687 000 гривень), інших податків та зборів (8 000 гривень).
Рисунок 1.4. Податкові надходження в бюджет Леськівської ТГ
Неподаткові надходження в бюджет Леськівської сільської територіальної громади складаються з доходів від власності та підприємницької діяльності (29 200 гривень), адміністративних зборів та платежів та доходів від некомерційної господарської діяльності (666 888 гривень), інших неподаткових надходжень (2 000 гривень), власних надходжень бюджетних установ (2 572 400 гривень).
Рисунок 1.5. Неподаткові надходження в бюджет Леськівської ТГ
Видатки бюджету Леськівської територіальної громади розподіляються наступним чином: державне управління (8 305 800 гривень), освіта (52 907 300 гривень, в тому числі 50 350 900 гривень загального фонду та 2 556 400 гривень спеціального фонду); охорона здоров’я (240 000 гривень); соціальний захист та соціальне забезпечення (2 237 138 гривень); культура та мистецтво (4 490 000 гривень, в тому числі 4 474 000 гривень загального фонду та 16 000 спеціального фонду); житлово-комунальне господарство (3 978 100 гривень); економічна діяльність (74 200 гривень, в тому числі 14 200 гривень загального фонду та 60 000 гривень спеціального фонду); інша діяльність (1 210 000 гривень, в тому числі 1 200 000 гривень загального фонду та 10 000 гривень спеціального фонду); міжбюджетні трансферти (1 434 462 гривень); Фінансовий відділ Леськівської сільської ради (880 000 гривень).
Рисунок 1.6. Видатки бюджету Леськівської ТГ
1.7. РОЗВИТОК ІНФРАСТРУКТУРИ
Успішне функціонування соціальної сфери в ринкових умовах потребує необхідної соціальної інфраструктури. В сучасних умовах соціальна інфраструктура має особливу роль у формуванні і підтримці ресурсного, і перш за все трудового, потенціалу країни. Роль соціальної інфраструктури полягає в інтеграції інтересів господарюючих суб’єктів та інтересів державних структур в системі обслуговування економіки її галузей.
Освіта
На території громади діють три заклади дошкільної освіти:
1). Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Яблунька», розташований в селі с. Худяки. Заклад відвідує 67 дітей, в закладі працює 5 вихователів та 14 осіб технічного персоналу. Заклад фінансується з місцевого бюджету громади.
2). Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Веселка», розташований в с. Леськи. Заклад відвідує 88 дітей, в закладі працює 5 вихователів та 18 осіб технічного персоналу. Заклад фінансується з місцевого бюджету громади.
3). Чорнявський ліцей з дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією, розташований в с. Чорнявка. Заклад відвідує 36 дітей, в закладі працює 3 вихователя та 5 осіб технічного персоналу. Заклад фінансується у складі навчального виховного комплексу.
Таблиця 1.9. Заклади дошкільної освіти Леськівської ТГ
№ |
Назва |
Адреса |
Керівник |
Кіл-ть учнів, дітей |
К-ть педагогів, вихователів |
К-ть технічного персоналу |
Джерела фінансування (тис. грн.) |
1 |
Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Яблунька» с. Худяки |
вул. Шкільна, 9-А с. Худяки Черкаський район Черкаська область, 19645 |
Короп Лариса Володимирівна (0472)349-434
|
67 |
5 |
14 |
Бюджет громади 3405,20 |
2 |
Заклад дошкільної освіти (Ясла-садок) «Веселка» с. Леськи |
вул. Шевченка, 38 с. Леськи Черкаський район Черкаська область, 19640 |
Бондаренко Надія Миколаївна (0472)343-341 |
88 |
5 |
18 |
Бюджет громади 4554,40 |
3 |
Чорнявський ліцей з дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією |
вул. Центральна, 32 с. Чорнявка, Черкаський район Черкаська область, 19646 |
Селецька Ганна Іванівна (0472)346-240
|
26 |
3 |
5 |
Фінансування у складі НВК
|
4 |
Усього: |
|
|
181 |
13 |
37 |
|
На території громади діють три заклади загальної середньої освіти:
1). Леськівський ліцей з початковою школою та гімназією, який розраховано на 400 учнів, а по факту навчається 359. В ліцеї працюють 35 педагогів та 22 особи технічного персоналу.
2). Худяківський ліцей з початковою школою та гімназією, який розраховано на 420 учнів, а по факту навчається 239. В ліцеї працюють 25 педагогів та 16 осіб технічного персоналу.
3). Чорнявський ліцей з дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією, який розраховано на 624 учня, а по факту навчається 169. В ліцеї працюють 23 педагога та 23 особи технічного персоналу.
Таблиця 1.10. Заклади загальної середньої освіти
№ п/п |
Назва |
Адреса |
Керівник |
Кіл-ть учнів |
Кіл-ть педагогів |
Кіл-ть технічного персоналу |
|
факт |
розраховано |
||||||
|
Леськівський ліцей з початковою школою та гімназією |
вул. Центральна, 46 с. Леськи Черкаський район Черкаська область 19640 |
Горбенко Тарас Іванович (0472)343-240 |
359 |
400 |
35 |
22 |
|
Худяківський ліцей з початковою школою та гімназією |
вул. Шевченка, 57 Б с. Худяки Черкаський район Черкаська область 19643 |
Кужим Катерина Миколаївна (0472)349-340
|
239 |
420 |
25 |
16 |
|
Чорнявський ліцей з дошкільним відділенням, початковою школою та гімназією |
вул. Гагаріна, 32 с. Чорнявка Черкаський район Черкаська область, 19646 |
Селецька Ганна Іванівна (0472)346-240
|
169 |
624 |
23 |
23 |
|
Усього: |
|
|
767 |
1444 |
87 |
61 |
Охорона здоров’я
На території Леськівської територіальної громади функціонують 3 амбулаторії загальної практики - сімейної медицини комунальної форми власності (в с. Леськи, в с. Худяки та в с. Думанці). Загальна кількість медичного персоналу - 18 осіб ( с. Леськи - 9 осіб, с. Худяки - 6 осіб, с. Думанці - 3 особи). Загальна кількість технічного персоналу 3 особи ( с. Леськи - 1 особа, с. Худяки - 1 особа, с. Думанці - 1 особа).
Також на території Леськівської територіальної громади функціонують 2 фельдшерсько-акушерських пункти комунальної форми власності (с. Чорнявка та с. Чубівка). В громаді функціонують 5 аптек приватної форми власності ( с. Леськи - 2 шт., с. Худяки - 2 шт., с. Чорнявка - 1 шт.).
Таблиця 1.11. Заклади охорони здоров’я Леськівської ТГ
№ п/п |
Назва
|
Адреса |
Форма власності (державна, комунальна, приватна) |
Статус |
Керівник |
Кіл-ть мед персоналу |
Кіл-ть технічного персоналу |
Кіл-ть ліжко-місць для стаціонарного лікування |
|||
1. |
АЗПСМ |
||||||||||
|
АЗПСМ с. Леськи |
с. Леськи, Гоголя, 54 |
комунальна |
сільська |
Пантюхіна Ганна Анатоліївна, 304114 |
9 |
1 |
- |
|||
АЗПСМ с. Худяки |
с. Худяка, вул. Шевченко, 45а |
комунальна |
сільська |
Пантюхіна Ганна Анатоліївна, 304114 |
6 |
1 |
- |
||||
АЗПСМ с. Думанці |
с. Думанці, вул. Благовісна, 91/3 |
комунальна |
сільська |
Пантюхіна Ганна Анатоліївна, 304114 |
3 |
1 |
- |
||||
|
Усього: |
3 |
|
|
|
18 |
3 |
- |
|||
2. |
ФАП |
||||||||||
ФАП с. Чорнявка |
с. Чорнявка, вул. Центральна, 24 |
Комунальна |
сільська |
Пантюхіна Ганна Анатоліївна, 304114 |
1 |
1 |
- |
||||
ФАП с. Чубівка |
с. Чубівка , вул. Монастирська, 75/1 |
комунальна |
сільська |
Пантюхіна Ганна Анатоліївна, 304114 |
- |
- |
- |
||||
Усього: |
2 |
|
|
|
1 |
1 |
|
||||
4. |
Аптеки |
||||||||||
|
с. Леськи |
вул. Шевченка, 31 |
приватна |
|
|
|
|
|
|||
|
с. Леськи |
вул. Шевченка, 49 |
приватна |
|
|
|
|
|
|||
|
с. Худяки |
вул. Черкаська, 99в |
приватна |
|
|
|
|
|
|||
|
с. Худяки |
вул. Черкаська, 101 а |
приватна |
|
|
|
|
|
|||
|
с. Чорнявка |
вул. Центральна, 24 |
приватна |
|
|
|
|
|
|||
Заклади культури
На території Леськівської територіальної громади створений КЗ «Центр культури, дозвілля і спорту» до якого входять: 4 Будинків культури, 1 Сільський клуб, 2 музеї та 4 бібліотеки.
При Будинках культури працюють: 2 танцювальні колективи: «Барви», «Едельвейс», 1 оркестр духових інструментів, 1 Народний аматорський театр, театрально-вокальний колектив «Натхнення», Народний хор «Леськівчани», вокальні гурти «Спокуса», «Веселка», «Діброва», «Мальви», колектив «Вишиванки», рок-гурт «Лемон-байт».
Гуртки: студія моделювання кораблів, гурток декоративно-прикладного мистецтва, рукоділля, шаховий клуб «Пішак», військово-патріотичний клуб «Котигорошко», гурток читців-декламаторів «Позитив».
На базі Леськівського БК 21.12.21 року було створено молодіжний простір “МолоДі”.
Основні завдання роботи молодіжного простору:
- створення можливостей для здобуття молоддю компетентностей, необхідних для особистісного і професійного розвитку в безпечному середовищі;
- розвиток неформальної освіти серед молоді;
- сприяння проведення активного та змістовного дозвілля;
- популяризація волонтерської діяльності.
Спортивні заклади і споруди
На території громади розташовано 3 футбольних поля, 2 міні-футбольних поля з штучним покриттям, 3 волейбольних площадки, 5 спортивних майданчиків, 1 спортивний зал, 1 тренажерний зал, 6 дитячих майданчиків.
Основні історичні та історико-архітектурні пам’ятки
В с. Леськи розташовано:
- Бюст Т.Г. Шевченка від 1922 р;
- Меморіальний комплекс бойової слави загиблим односельчанам у Другій світовій війні;
- Пам’ятник жертвам голодомору.
- Пам’ятник жертвам катастрофи на чорнобильській АЕС та воїнам - інтернаціоналістам
- Пам’ятник невідомому солдату
В с. Худяки розташовано:
-
-
-
- Пам’ятник Т.Г. Шевченку
- Обеліск Слави
- Пам’ятник Загиблим воїнам
- Пам’ятник Пам’яті жертв голодомору 1932-1933 рр.
- Пам’ятник Затопленим селам Худяки і Талдики
-
-
В с. Чорнявка розташовано:
-
-
-
- Обеліск слави
- Братська могила
- Хрест-пам’ятний знак жертвам голодомору
-
-
В с. Думанці розташовано:
- Братська могила воїнів, і пам’ятник односельчанам.
- Пам’ятний знак жертвам голодомору.
В с. Чубівка розташовано:
- Обеліск Слави
- Пам’ятник односельчанам, які загинули в роки Другої світової війни.
Житлово-комунальне господарство
На території громади функціонує КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ" ЛЕСЬКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ (КП "НАШ ДІМ ЛЕСЬКИ"). Директор - Шамрай Дмитро Володимирович. У 2022 році відбулася реорганізація КП «Агроекосервіс» шляхом приєднання до КП «Наш дім Леськи».
1.8. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
На території громади розташовано 31 підприємство ( в с. Леськи - 7., в с. Худяки - 15 , в с. Думанці - 5, в с. Чорнявка - 4):
- АЗС «Везувій» с. Худяки
- ПП «Інститут з питань іхтіології» с. Леськи
- ПП «Медовий рай» с. Леськи
- ПП «СІОН-2014» с. Думанці
- ПП «Флагман-Фіш» с. Худяки
- ПП Зіва В.І. с. Думанці
- ПП Соболь с. Худяки
- ПП Цибенко В.М. с. Леськи
- ПрАТ «Сміла-Агропромсервіс» с. Худяки
- ПрАТ «Черкасирибгосп» с. Леськи, с. Худяки
- СТОВ «Агро-Старт» с. Леськи.
- СФГ «Горняк» с. Думанці
- ТОВ «АгроБіз-Сервіс» с. Худяки
- ТОВ «БІХАЙВ» с. Чорнявка
- ТОВ «Блакитна Нива» с. Худяки
- ТОВ «Дельта» с. Думанці
- ТОВ «Еллада» с. Худяки
- ТОВ «Комбінат-Черкаси» с. Леськи
- ТОВ «Маяк-Худяки» с. Худяки.
- ТОВ «Нива» с. Чорнявка
- ТОВ «Ра-Сан 2000» с. Худяки
- ТОВ «Розсадник Форест» с. Худяки
- ТОВ «СОРЕЛЛА-ОІЛ» с. Леськи
- ТОВ «СТО-Вантажавто» с. Худяки
- ТОВ «Черкасидрев» с. Худяки
- ФГ «Аграр» с. Худяки
- ФГ «Гербарій» с. Думанці
- ФГ «Деметра 15» с. Думанці
- ФГ «Зелені гектари» с. Худяки, с. Леськи
- ФГ «Тік-Агро» с. Худяки, с. Леськи
- ФГ «Чорнявське 2018» с. Чорнявка
На території громади діють 38 закладів торгівлі та харчування: 19 закладів в с. Леськи, 13 закладів в с. Худяки, 2 заклади в с. Чорнявка, 3 заклади в с. Думанці та 1 заклад в с. Чубівка.
Таблиця 1.12. Заклади торгівлі та харчування, які діють на території Леськівської територіальної громади
№ з/п |
Адреса розміщення об’єкту торгівлі (магазину) |
Назва об’єкту торгівлі (магазину), ресторанного господарства |
ПІП керівника суб’єкта господарювання |
1. |
с. Леськи, вул. Чигиринська, 1в |
магазин «Троянда» |
ФОП Собко |
2. |
с. Леськи, вул. Шевченка, 31 |
магазин «Обновка» |
ФОП Собко |
3. |
с. Леськи, вул. Шевченка, 22 |
магазин «Дніпро» |
ФОП Собко |
4. |
с. Леськи, вул. Центральна, 51 |
магазин «Пролісок» |
ФОП Собко |
5. |
с. Леськи, вул. Центральна, 51 |
магазин «Свіжачок» |
ФОП Подоляк |
|
с. Леськи, вул. Василини |
магазин «П’ятачок» |
ФОП Подоляк |
6. |
с. Леськи, вул. Шевченка, 31 |
магазин «Промтовари» |
ФОП Собко |
7. |
с. Леськи, вул. Квіткова, 51 |
магазин «Барвінок» |
ФОП Собко |
8. |
с. Леськи, вул. Василини, 10 |
магазин «Геологи» |
ФОП Олексенко О.В. |
9. |
с. Леськи, вул. Василини, 76 |
магазин «Перлина» |
ФОП Олексенко Г.К. |
10. |
с. Леськи, вул. Дніпровська, 92а |
магазин «Черкаський» |
ФОП Олексенко В.С. |
11 |
с. Леськи, вул. Центральна, 1а |
магазин «Жовтневий» |
ФОП Олексенко В.С. |
12. |
с. Леськи, вул. Гоголя, 54а |
магазин «Економія» |
ФОП Олексенко В.С. |
13. |
с. Леськи, вул. Центральна |
магазин «Дім, сад, город» |
ФОП Будак О.А. |
14. |
с. Леськи, вул. Центральна |
магазин «Комбікорма» |
ФОП Бердник Л.М |
15. |
с. Леськи, вул. Шевченка, 53 |
магазин «Подарунок» |
ФОП Борисюк К.В. |
16. |
с. Леськи, вул. Шевченка, 53 |
магазин «Краля» |
ФОП Борисюк К.В. |
17. |
с. Леськи, вул. Шевченка, 53 |
магазин «Бусінка» |
ФОП Борисюк К.В. |
18. |
с. Леськи, вул. Чигиринська, 1 |
магазин «Будматеріали» |
ФОП Мотлух Ю.В. |
19. |
с. Худяки, вул. Черкаська,45а |
магазин «Талдики» |
ФОП Гуня С.С. |
20. |
с. Худяки, Черкаська,99 |
магазин «Лиман» |
ФОП Величко В.М. |
21. |
с. Худяки, Черкаська,133а |
магазин «Славутич» |
ФОП Олійник Л.М. |
22. |
с. Худяки, Шевченка,94а |
магазин «Маяк» |
ФОП Величко В.М. |
23. |
с. Худяки, Черкаська,162а |
магазин «Пролісок» |
ФОП Гуня С.С. |
24. |
с. Худяки, Центральна,26а |
магазин «Явір» |
ФОП Величко В.М |
25. |
с. Худяки, Центральна,10а |
магазин «Крамничка», продуктовий магазин |
ФОП Луговська Н.В. |
26. |
с. Худяки, Центральна,9б |
Торговий павільйон |
ФОП Шишко В.С. |
27. |
с. Худяки, Центральна,9г |
магазин «М’ясний» |
ФОП Стадник А. |
28. |
с. Худяки Черкаська, 63 |
Магазин «Квіточка» |
ПП Поляков |
29. |
с. Худяки Дніпрова |
Магазин «Квіточка» |
ПП Поляков |
30 |
с. Чорнявка Вул. Центральна,34 |
ПП Гримак Тамара Григорівна |
ФОП Волкова Ю.М. |
31 |
ФОП Коваль Ю.В. |
Магазин «Господар» |
ФОП Коваль Ю.В. |
32 |
с. Чорнявка Вул. Центральна,38 |
Магазин 2301 «Маркет» |
ФОП Вітько Г.Г. |
33 |
с. Думанці Вул. Гагаріна, 30 |
магазин «Надія1» |
ФОП Луговська Н.В. |
34 |
с. Думанці Вул. Незалежності |
магазин «Надія2» |
ФОП Овдієнко Т. В. |
35 |
с. Думанці Вул. Благовісна, 86 |
магазин |
ФОП Глущенко Н. В. |
36 |
с. Чубівка |
магазин |
ФОП Чупрієнко С.В. |
37 |
с. Худяки, Центральна,10а |
кафе-бар «Імперія» |
ФОП Луговська Н.В. |
38 |
с. Леськи, Центральна, 1 |
кафе-бар «Клуб Нічка» |
ФОП Дядюра Є.М. |
1.9. МІСТОБУДІВНА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Рішенням Леськівської сільської ради № 35-38/VIІI від 22.12.2023 року було вирішено:
1. Затвердити технічне завдання на розроблення комплексного плану просторового розвитку території Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
2. Визначити в установленому законодавством порядку розробника Комплексного плану та укласти відповідний договір.
3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам’яток, навколишнього середовища та благоустрою та Відділ будівництва, архітектури, комунального майна, земельних ресурсів, екології та юридичного супроводу виконавчого комітету Леськівської сільської ради.
1.10. ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ТА ГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ
В Леськівській територіальній громаді створено 1 орган самоорганізації населення, в якому бере участь 245 осіб.
ГО «Унікальний простір» («УНІПРО») була зареєстрована 17.06.2020 в с. Леськи
Основна мета діяльності ГО є задоволення та захист законних соціальних, економічних, творчих, спортивних, духовних, національно-культурних та інших інтересів членів Організації та громади, а також розвиток активної спільноти.
Основні завдання:
- формування та сприяння всебічно розвиненої особистості;
- пропаганда здорового способу життя;
- створення дитячих та дорослих творчих гуртків, студій, клубів тощо, організація дозвілля.
ГО «УніПро» станом на 25.08.2024 налічує 6 членів.
Реалізація проєктів.
Члени ГО проходили різноманітні навчання (тренінги, семінари тощо) з метою розвитку та набуття необхідних навичок для успішної та плідної діяльності Організації та впровадження різних проектів та грантів.
Провівши дослідження потреб і проблем в громаді вирішили спрямувати свою діяльність на розвиток молодіжної роботи та молодіжної політики.
Протягом квітня-липня 2021 року було реалізовано проєкт «Прокачай себе та свої навички» в рамках проекту «Успішні локальні громади 2020-2021» у тісній співпраці з виконавчим комітетом Леськівської сільської ради.
Загальний бюджет проєкту склав 49200,00 грн.
Протягом вересня – грудня 2021 року у тісній співпраці з КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» Леськівської сільської ради та Леськівською сільською радою реалізовувався проєкт в межах всеукраїнського конкурсу мікрогрантів для розвитку громад «Час діяти, Україно!» від БФ «МХП - громаді» по створенню молодіжного простору в с. Леськи.
Загальний бюджет проєкту склав 130350,00 грн.
Результатом цього проекту стало офіційне відкриття молодіжного простору «МолоДі» 23.12.2021 року на базі будинку культури с. Леськи.
З 24 лютого 2022 року керівник організації долучився до лав ЗСУ захищати незалежність України.
З 2023 року члени організації і надалі проходять різноманітні навчання щодо вдосконалення своїх компетенції в молодіжній політиці.
1.11. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЗАЦІКАВЛЕНИХ СТОРІН
Опитування мешканців
Опитування громадської думки мешканців Леськівської сільської територіальної громади було проведено у червні 2024 року. У результаті було опитано 350 мешканців громади. Для опитування було розроблено анкету, яка складалася з 20 питань: 6 - відкритих та 14 закритих.
Переважна більшість опитаних жінки - 74%, чоловіків – 25,7%, інший – 0,3% .
Вік опитаних до 25 років – 6,9%, від 25-40 років – 34,9 % , 32,3% – від 41 до 50 року, 51-60 роки – 13,4%, понад 60 років – 12,6%.
Рисунок 1.7. Кругова діаграма щодо статі опитаних мешканців
Із 100 % опитаних 39,1% проживають у с. Леськи, 36,3% у с. Худяки, 8,6% у с. Чорнявка, 13,7% у с. Думанці, 1,4% у с. Чубівка Леськівської сільської територіальної громади, 0,9% за межами громади.
Вік опитаних до 25 років – 6,9%, від 25-40 років – 34,9 % , 32,3% – від 41 до 50 року, 51-60 роки – 13,4%, понад 60 років – 12,6%.
Рисунок 1.8. Кругова діаграма щодо віку опитаних мешканців
14,6% опитаних - людина з інвалідністю, 6,6% - батько/ мати, опікун/опікунка дитини з інвалідністю, 0,6% - опікун/опікунка людини з інвалідністю, 1,7 % - ветеран / ветеранка, учасник/учасниця бойових дій, 9,7% - представник/ представниця родини військовослужбовців, 0,6% - представниця родини загиблих військовослужбовців, 0,9% - ВПО, 65,4% - не належить до жодної з названих категорій.
Рисунок 1.9. Кругова діаграма щодо приналежності опитаних мешканців
47,1% опитаних мають повну вищу освіту, 20,6% - професійно технічну. 19,4% - середню, 11,1% - неповну вищу, 1,7% - іншу.
Рисунок 1.10. Кругова діаграма щодо освіти опитаних мешканців
41,4% опитаних вказали свою приналежність до громади таку, як найманий працівник/ працівниця, 16,3% службовець/посадова особа ОМС або держслужбовець, 4,0% студент/студентка, 4,6% керівник/ керівниця, 4,0% ФОП, 1,4% громадський діяч/ діячка, 8,6% пенсіонер/пенсіонерка, 2,6% безробітний/безробітна, 7,4% тимчасово не працюю, 9,7% інше.
Рисунок 1.11. Кругова діаграма щодо сфери діяльності опитаних мешканців
84,0% опитаних вказали свою приналежність до громади таку, як зареєстрований/а та проживаю в громаді, 10,3% не зареєстрований/а, але проживаю на постійний основі в громаді, 4,0% зареєстрований/а, але не проживаю, 0,9% ВПО, 0,9% бажаю проживати на території громади.
Рисунок 1.12. Кругова діаграма щодо приналежності до громади опитаних мешканців
Про Леськівську громаду 39,4% опитаних кажуть - «Мені тут комфортно жити», 14,9% - «Хочу, щоб тут жили мої діти», 2,3% - «Я змушений тут жити, але мої діти/родина в іншій громаді», 2,3% - «Тимчасово живу в громаді», 6,3% - «Живу в громаді, бо тут є можливість себе реалізувати», 18,9% - «Планую жити в громаді, але дітям бажаю переїхати в інше місто», 18,3% - «Тут немає перспектив для розвитку», 6,3% - «Живу постійно, але точно виїду звідси при найменшій можливості», 17,1% - «Живу та рекомендую громаду для проживання своїм знайомим», 18,3% - «Мені важко сказати про громаду, бо в мене немає розуміння, яка ситуація в інших громадах».
Таблиця 1.13. Оцінка рівня нинішнього стану окремих показників громади
Показники |
Незадовільно
|
Задовільно
|
Добре
|
Відмінно
|
Можливість працевлаштуватися |
145 |
138 |
43 |
3 |
Стан доріг |
240 |
88 |
17 |
- |
Рівень задоволення культурних потреб |
95 |
152 |
72 |
10 |
Медичне забезпечення |
80 |
160 |
88 |
7 |
Рівень надання освітніх послуг |
54 |
114 |
132 |
30 |
Робота дошкільних установ |
34 |
101 |
128 |
65 |
Екологічний стан |
53 |
144 |
111 |
23 |
Інфраструктура відпочинку та дозвілля |
139 |
131 |
56 |
10 |
Безпека мешканців |
52 |
155 |
110 |
14 |
Умови для започаткування та ведення власного бізнесу |
111 |
148 |
58 |
4 |
Умови для комфортного життя |
49 |
164 |
109 |
11 |
Якість комунальних послуг |
68 |
177 |
81 |
10 |
Громадський транспорт |
63 |
148 |
107 |
18 |
На думку опитаних, основний ресурс громади для подальшого розвитку: 24,9% вигідне географічне положення, 22,6% хороша доступність до основних міст та ринків, 3,4% активність/підприємливість мешканців громади, 5,4% місцеві підприємства і підприємці, 5,1% іноземні інвестори, 2,9% цікаві туристичні об‘єкти, 21,1% приваблива природа, 14,6 % прогресивна та дієва місцева влада.
На думку опитаних про громаду, як місце для роботи, фахової реалізації, ведення підприємницької діяльності 5,8 % – найвища оцінка («5»), що громада є найкращим місцем для ведення бізнесу та створення нових робочих місць, 19,1 % - «4», 48,7 % - «3», 16,8 % – «2», 9,6 % – найнижча.
Пропозиції опитуваних щодо майбутнього Леськівської громади:
- Створити максимально комфортні умови для сімейного відпочинку на природі, спільно дбати про довкілля і зберігати природні ресурси
- Конкретно на даний час немає. Тай ідеї залишаються чомусь на рівні ідей. Це вже перевірено. Скільки було пропозицій, які не реалізовані.
- Зробити туристичним місцем для збільшення притоку людей
- Зробіть будь ласка рейс автобусів, які їдуть через Червону Слободу та Леськи.
- Вкладати в розвиток дозвілля та культури.
- Красива площа в центрі села, паркова зона, та згуртування мешканців до спільних толок
- Обов'язково зберегти школу, максимум коштів вкладати в дитячий заклад "Яблунька", (подумати про його розширення), дбати про Худяки, а не тільки про Леськи
- Привести в “порядок” землі (територію) громади біля водних ресурсів (і в економічному, і екологічному аспекті),
- Ввести повний і масштабний аналіз/контроль дій для ефективного планування етапів розвитку (будь-якої сфери)
- Використовувати грантові програми для можливості збільшення робочих місць, шляхом відкриття виробничих підприємств (громада має колосальний ресурс для реалізації проекту будь-якого напрямку)"
- Знайти інвестиції, вести конструктивні переговори, цікавитися громадською думкою
- Освітня реформа, із скороченням педагогів за проф непридатністю (совки), які ходять тільки по зарплату, а не навчають дітей. Всі це знають та бояться сказати, бо затюкають дітей, і це є проблема.
- Нарешті у фокус подій внести молодіжну раду, долучати активну молодь, яку ще не затюкали.
- Заставити всіх підприємців вкладати кошти у відбудову, розвиток та в актив громади! Рухати молодь, інвестувати в спорт та дозвілля.
- Зацікавити молодих людей працювати в напрямку розвитку молодіжної політики в громаді. Дати головне місце молоді. Запровадити щорічне фінансування на молодіжні активи, навчання та спорт. "
- Облаштування місця ринкової торгівлі
- Облаштування місця для відпочинку молоді
- Закриття московської церкви!!!
- Розвивати туризм
- Дозвілля дітей. Для хлопців немає ніяких гуртків на території с. Леськи
- Заміна влади
- Вкладати кошти в громаду, шукати іноземних та місцевих інвесторів, закрити московські церкви
- Відновити ті підприємства, що були раніше
- Розвиток КП *Наш дім Леськи*
- Спільний пошук інвесторів для нашої громади
- Пропозиція розвивати не тільки с. Леськи, а й інші села,що входять до громади. Відкрити гуртки для дітей такі ж як і в Леськах,по селах громади. Вкладати гроші не тільки в с. Леськи,а й інші села громади (там теж люди живуть).
- Відремонтувати дороги, більшу увагу приділяти молоді
- Завод по переробці пластику, макулатури тощо.
15,2% опитуваних хотіли би прийняти участь в майбутніх громадських обговореннях Проекту Стратегії розвитку Леськівської територіальної громади та Плану заходів з її реалізації. Список бажаючих передано секретаріату робочої групи по розробці Стратегії розвитку.
Опитування підприємців
Опитування думки підприємців Леськівської сільської територіальної громади було проведено у червні 2024 року. У результаті було опитано 13 підприємців. Для опитування було розроблено анкету, яка складалася з 29 питань: 5 - відкритих та 24 закритих.
Рисунок 1.13. Кругова діаграма щодо статі опитаних підприємців
Більшість опитаних - чоловіки (61,5%). Вік опитуваних до 25 років – 7,7%, 26-40 років – 61,5 %, 41-50 років – 23,1%, понад 60 років – 7,7% респондентів. Категорії підприємців: 23,1% - людина з інвалідністю, 15,4% - пенсіонер/ пенсіонерка, 69,2% - не належить до жодної з названих категорій.
Рисунок 1.14. Кругова діаграма щодо віку опитаних підприємців
Категорії підприємців: 23,1% - людина з інвалідністю, 15,4% - пенсіонер/ пенсіонерка, 69,2% - не належить до жодної з названих категорій.
Рисунок 1.15. Категорії опитаних підприємців
Бізнес на 69,2% розташований у с. Леськи, на 7,7% у с. Худяки, на 7,7% у с. Чорнявка, на 7,7 у с. Чубівка і на 7,7% - за межами громади.
Рисунок 1.16. Розташування бізнесу опитаних підприємців
7,7% підприємств/бізнесу функціонує 2 роки, 15,4% - 2-5 років, 61,5% - понад 5 років, 15,4% - інше.
Рисунок 1.17. Кількість часу функціонування бізнесу опитаних підприємців
Форма організації підприємства/бізнесу: ФОП - 84,6%, сімейне фермерське господарство - 11,1%, ТОВ – 7,7%, інше – 9,3%.
Рисунок 1.18. Форми організації бізнесу опитаних підприємців
46,2% мають на підприємстві/ у бізнесі по одному працівнику/ працівниці, 46,2% - від 2 до 10, 7,7% - від 51 до 250 працівників та працівниць.
Залучають до роботи сезонних працівників тільки 38,5% підприємців.
Рисунок 1.19. Кількість працівників бізнесу опитаних підприємців
Основна сфера діяльності підприємства /бізнесу 53,8 % - торгівля, 23,1% сільське господарство, 15,4% - виробництво меблів, 7,7% - будівництво, 15,4% - транспорт, 15,4% - інше.
Змін у збуті продукції в 2024 р не очікують 46,2%, очікують зростання у збуті 30,8%, очікують зменшення – 23,1% підприємців.
Кількість зайнятих на підприємстві станом на сьогодні, порівняно з 2021 роком (до повномасштабного військового вторгнення) збільшилась у 23,1% опитаних, зменшилась у 38,5%, у інших (38,5%) суттєвих змін не було.
Потребу в спеціалістах / - ках для розвитку підприємства гостро відчувають 15,4%, не відчуває – 46,2%, інші 38,5% відчувають, але дають раду з наявним персоналом.
Потреба в таких спеціалістах/-ках, як (відповіли 2 опитаних):
- необхідні кваліфіковані працівники для обслуговування сільськогосподарської техніки;
- сезонні працівники
Планують будь-якому випадку розширювати бізнес у 2024-2025 роках 7,7% підприємців. Так, якщо завершиться війна – 53,8%, не планують – 30,8%, інше – 7,7%.
Таблиця 1.14. Оцінка рівня впливу перешкод на розвиток бізнесу у громаді
Показник |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Ворожі обстріли та атаки |
11 |
- |
2 |
- |
- |
Недостатня інформованість про громаду за її межами |
12 |
- |
1 |
- |
- |
Пошкодження систем енергопостачання |
4 |
1 |
2 |
3 |
3 |
Складність та дороговартісність приєднання до електромереж |
5 |
1 |
2 |
1 |
4 |
Незадовільний стан інженерних комунікацій (водопостачання, водовідведення) |
9 |
4 |
- |
- |
- |
Незадовільний стан доріг на території громади |
6 |
3 |
4 |
- |
- |
Обмежена доступність та легкість отримання адміністративних послуг |
11 |
1 |
1 |
- |
- |
Низький платоспроможний попит |
4 |
2 |
3 |
2 |
2 |
Втрата ланцюгів постачання і збуту |
5 |
2 |
2 |
1 |
3 |
Недостатня кількість та якість консультаційних послуг щодо відкриття та ведення бізнесу |
10 |
2 |
- |
- |
1 |
Складність отримання інформації про об’єкти комунального майна/земельні ділянки, що можуть бути надані в оренду |
7 |
- |
6 |
- |
- |
Непрозорість процедур надання комунального майна в оренду, корупція |
10 |
1 |
2 |
- |
- |
Наявність «тіньової» економіки |
10 |
1 |
2 |
- |
- |
Інше |
12 |
- |
- |
1 |
- |
На думку опитаних, пріоритетними для майбутнього розвитку громади є такі види економічної діяльності: сільське господарство 46,2%, рибне господарство 30,8%, сільськогосподарська переробка 46,2%, харчова промисловість 7,7%, легка промисловість 7,7%, туризм 38,5%, виробництво будівельних матеріалів 7,7%, консультаційні та інші інтелектуальні послуги 7,7%.
Рисунок 1.20. Оцінка рівня комунікації/співпраці підприємців з: головою громади, депутатами ради громади, підрозділами виконавчого органу ради, старостою
Після повномасштабного військового вторгнення (з 24.02.2022 р.) бізнес повністю або частково продовжує працювати на території громади у всіх 100% підприємців.
Користувалися програмами підтримки бізнесу після 24.02.2022 р. 15,4% програмою доступних кредитів 5-7-9%, 7,7% обласною програмою підтримки бізнесу, 76,9% не користувалися.
Таблиця 1. 15 Перешкоди на розвитку громади (думка підприємців)
Показники |
% |
Недостатня громадська ініціативність та активність мешканців |
61,5 |
Безробіття |
15,4 |
Відсутність можливості для самореалізації, забезпечення змістовного дозвілля |
7,7 |
Несприятливі умови для розвитку підприємництва |
23,1 |
Засміченість довкілля |
- |
Забрудненість питної води |
- |
Недостатня інформованість про громаду за її межами |
7,7 |
Поширення злочинності, алкоголізму, наркоманії |
- |
Зношеність інженерних мереж (водопостачання, водовідведення) |
7,7 |
Недостатня підприємливість мешканців громади |
30,8 |
Відсутність зовнішніх інвестицій |
69,2 |
Відсутність внутрішніх інвестицій |
38,5 |
Низька якість (відсутність) дорожнього покриття між населеними пунктами в громаді |
15,4 |
Значна частка населення старшого працездатного віку |
- |
Низька якість дошкільної освіти |
- |
Низька якість середньої освіти |
- |
Інше: |
7,7 |
На думку підприємців для успішного розвитку громади потрібно:
- Створити в складі виконавчих органів громади підрозділ який би сприяв розвитку бізнесу та залученню інвестицій.
- Підтримувати існуюче.
- Створити умови для розвитку бізнесу, який в подальшому буде приносити прибуток. Залучення інвестицій та туристів.
- Розвиток малого і середнього бізнесу.
- Відновити або побудувати санаторій.
- Сільськогосподарське підприємство із зовнішніми інвестиціями, яке працює "по - білому", типу СТОВ "Маяк - Худяки" замість "АгроСтарт".
- Відновити вже існуючі заводи.
- Підприємство з переробки полуниці та інших фруктів.
- Переробні підприємства.
- Завод.
Пропозиції підприємців щодо майбутнього розвитку громади:
- Потрібно вжити заходів до ефективного використання наявних виробничих потужностей та природних ресурсів громади.
- Якщо б була така можливість, то моя пропозиція була б такою: відновлення роботи млина, консервного, пекарні посадити нові садки.
- Примусити СТОВ "Дельта"дотримуватися екологічного законодавства і не розпахувати береги р. Тясмин та схили ярів. Звернути увагу, що у громаді є с. Чубівка, де немає водопостачання, водовідведення, не працюють ФАП, Будинок культури, а люди досі там живуть.
- Впускати нових підприємців та інвесторів для розвитку громади.
- Все те що відповів раніше, благоустрій відпочинок, молодь.
10% опитуваних хотіли би прийняти участь в майбутніх громадських обговореннях Проекту Стратегії розвитку Леськівської територіальної громади та Плану заходів з її реалізації
Розділ 2. SWOT- АНАЛІЗ
На основі проведеного аналізу основних тенденцій та проблем соціально-економічного розвитку громади, оцінки природно-ресурсного, економічного, фінансового і людського потенціалу визначено сильні і слабкі сторони (внутрішні чинники), можливості і загрози (можливі зовнішні впливи) Леськівської сільської територіальної громади.
Таблиця 2.1. SWOT - аналіз Леськівської сільської територіальної громади
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
- родючі землі; - здебільшого рівний рельєф з можливістю меліорації ліс, річка Дніпро та річка Тясмин, наявність корисних копалин (пісок, глина, питна вода); - близько 8500 мешканців в громаді, із них близько 1300 - діти, 5 тисяч - працююче населення, притік ВПО - 300 осіб; - є можливість особистого селянського господарства (ведення присадибного господарства); - підприємства роботодавці (ТОВ, ФГ - с/г спрямування); - на території громади розташовано 31 підприємство; - на 2024 рік бюджет 75757000 (доходи); Бюджет збалансований, соціально - орієнтований, враховані гендерні аспекти, власні кошти (+42149088 )+ міжбюджетні трансфери субвенції, дотації (33607912).
ЖКГ - КП "Наш Дім Леськи" (в тому числі місцева пожежна команда), - газифікація та централізоване водопостачання переважної частини громади; - наявна електромережа; - соціальна інфраструктура : КЗ "Центр надання соціальних послуг", ССД, відділ соціального захисту, “HUB НЕСКОРЕНИХ", прокат засобів реабілітації.
Транспортна інфраструктура + зв'язок - розташовано близько до обласного центру; - є тверде покриття доріг (80%); - є маршрут від міста Черкаси до всіх сіл громади; - мобільний зв'язок (Лайф, Київстар, Водафон, Укртелеком); - Інтернет (Укртелеком, Маклаут, Алден); - Укрпошта, Нова пошта.
Культура, молодь, спорт, дозвілля - КЗ "Центр культури, дозвілля та спорту”; - постійне функціонування будинку культури; - різні гуртки; - є молодіжний простір; - є спортивні секції: волейбол, футбол, шахи, шашки, спортивне орієнтування; - є 4 бібліотеки; - музеї; - народний аматорський театр; - народний аматорський хор; - туристичний напрямок, який розвивається: “Черкащини 365”, агросадиби, сільська гостинність. |
низька активність населення; - недостатнє транспортне сполучення між населеними пунктами громади; - незадовільний стан дорожнього покриття; - недостатня кількість рейсів автобусів в обласний центр; - відсутність облаштованих рекреаційних зон (пляжі, зони відпочинку); - система меліорації потребує (земель та угідь); - старіння населення; - відтік працездатного населення з громади; - низький рівень оплати праці в порівнянні з містами (трудовий ресурс); - мала кількість бюджетоутворюючих підприємств; - наявні елементи тіньової економіки; - недостатня кількість кваліфікованих працівників; - застаріла система водопостачання; - відсутність спеціального транспорту; - відсутність системи поводження з відходами; - модернізація харчоблоків у закладах освіти; - потреба у ремонті закладів культури та медицини у деяких селах громади; - відсутня інклюзія в закладах культури; - відсутність достатньої кількості укриттів (місць в укриттях); - відтік учнів в інші громади; - відсутність облаштованих базарів та ринків; - недостатність ресурсів для збереження спадщини громади.
|
Можливості |
Загрози |
великий земельний фонд та його розвиток; - розвиток овочівництва, садівництва, ягідництва, тваринництва; - Водні ресурси: рибальство, рибне господарство, еко виробництво (очерет) - активний їх розвиток; - розвиток водного туризму, баз відпочинку, зеленого туризму; - будівництво для молоді якісних містечок (таунхаусів) та житлової забудови доступного житла; - створення робочих місць шляхом розвитку пріоритетних галузей; - залучення інвесторів (пошук або створення агенції з написання грантів); - збільшення та розширення послуг житлово-комунального господарства для обслуговування громади та розвитку комунального підприємства; - надання якісних соціальних послуг в кожному селі громади, взаємодія з населенням; - налагодження та покращення транспортного сполучення та довезення до центру громади; - залучення волонтерів до участі в програмах відновлення та відбудови України; - пошук додаткових фінансових ресурсів для розвитку громади. |
посилення військової агресії; - відключення електроенергії, водопостачання, відсутність альтернативних джерел енергії; - забруднення земель, водних ресурсів; - недосконале надання послуг з поводження з відходами; - близьке розташування очисних споруд (м. Черкаси); - військовий стан - посилення мобілізації - закриття підприємств; - старіння та міграція населення, в тому числі відтік в інші громади; - низька народжуваність; - закриття шкіл; - невідповідність потреб в освіті ринку праці; - зменшення учнів в закладах освіти; - вузький напрямок економіки (сільське господарство); - дотаційність бюджету; - зношеність мереж водогону та техніки, що його обслуговують - відсутність або недостатня кількість фахівців; - погане сполучення з віддаленими селами; - близьке розташування "Азоту"; - стихійні лиха: лісові та торф’яні пожежі, зміна клімату, цвітіння води - страждають рибогосподарства та рекреації. - руйнування будівель в результаті військових дій. |
SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, що мають стратегічне значення для розвитку Леськівської територіальної громади. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв’язок, пунктирна – слабкий.
Порівняльні переваги
За допомогою матриці зв’язків між внутрішніми чинниками в частині сильних сторін та зовнішніми впливами – можливостями, визначаються найбільш перспективні аспекти, які краще за інших сприймають вплив зовнішніх факторів і дають сильніший поштовх соціально економічному розвитку громади (табл. 2.2).
Виклики
У цьому випадку матриця зв’язків будується між слабкими сторонами та зовнішніми позитивними можливостями, які дозволяють зменшити вразливість та подолати слабкі сторони (внутрішні фактори) через використання можливостей (зовнішні фактори) (табл. 2.3).
Ризики
Матриця зв’язків між слабкими сторонами та загрозами дозволяє визначити найбільш слабкі місця (внутрішні чинники) суб’єкта аналізу при впливі негативних зовнішніх факторів – загроз, тобто найбільш ймовірні ризики при подальшій реалізації планів розвитку громади (табл. 2.4).
Протидія
Матриця зв’язків між сильними сторонами та загрозами дозволяє визначити найбільш сильні місця (внутрішні чинники) суб’єкта аналізу при впливі негативних зовнішніх факторів – загроз, тобто шляхи нівелювання загроз, які виникатимуть (рис. 2.5).
Таблиця 2.2. Порівняльні переваги
Сильні сторони |
|
Можливості |
|
- родючі землі; - здебільшого рівний рельєф з можливістю меліорації ліс, річка Дніпро та річка Тясмин, наявність корисних копалин (пісок, глина, питна вода); - близько 8500 мешканців в громаді, із них близько 1300 - діти, 5 тисяч - працююче населення, притік ВПО -300 осіб; -є можливість особистого селянського господарства (ведення присадибного господарства); - підприємства роботодавці (ТОВ, ФГ -с/г спрямування); - на території громади розташовано 31 підприємство; - на 2024 рік бюджет 75757000 (доходи); Бюджет збалансований, соціально - орієнтований, враховані гендерні аспекти, власні кошти (+42149088 )+ міжбюджетні трансфери субвенції, дотації (33607912).
ЖКГ -КП "Наш Дім Леськи" (в тому числі місцева пожежна команда), - газифікація та централізоване водопостачання переважної частини громади; - наявна електромережа; - соціальна інфраструктура : КЗ "Центру надання соціальних послуг", ССД, відділ соціального захисту, “HUB НЕСКОРЕНИХ", прокат засобів реабілітації.
Транспортна інфраструктура + зв'язок - розташовано близько до обласного центру; - є тверде покриття доріг (80%); - є маршрут від міста Черкаси до всіх сіл громади; - мобільний зв'язок (Лайф, Київстар, Водафон, Укртелеком); - Інтернет (Укртелеком, Маклаут, Алден); - Укрпошта, Нова пошта.
Культура, молодь, спорт, дозвілля - КЗ "Центр культури, дозвілля та спорту”; - постійне функціонування будинку культури; - різні гуртки; - є молодіжний простір; - є спортивні секції: волейбол, футбол, шахи, шашки, спортивне орієнтування; - є 4 бібліотеки; - музеї; - народний аматорський театр; - народний аматорський театр хор; - туристичний напрямок, який розвивається: “Черкащини 365”, агросадиби, сільська гостинність. |
- великий земельний фонд та його розвиток; - розвиток овочівництва, садівництва, ягідництва, тваринництва; - водні ресурси: рибальство, рибне господарство, еко виробництво (очерет) - активний їх розвиток; - розвиток водного туризму, баз відпочинку, зеленого туризму; - будівництво для молоді якісних містечок (таун хаусів) та житлової забудови доступного житла; - створення робочих місць шляхом розвитку пріоритетних галузей; - залучення інвесторів (пошук або створення агенції з написання грантів); - збільшення та розширення послуг житлово-комунального господарства для обслуговування громади та розвитку комунального підприємства; - надання якісних соціальних послуг в кожному селі громади, взаємодія з населенням; - налагодження та покращення транспортного сполучення та довезення до центру громади; - залучення волонтерів до участі в програмах відновлення та відбудови України; - пошук додаткових фінансових ресурсів для розвитку громади.
|
Порівняльні переваги (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей):
Леськівська сільська територіальна громада має родючі землі, у мешканців є можливість вести власне сільське господарство. Також громада має збалансований соціально-орієнтований бюджет, в якому враховані гендерні аспекти.
Щодо сфери житлово-комунального господарства, то Леськівська сільська територіальна громада має газифікацію та централізоване водопостачання переважної частини громади, а також наявну електромережу.
Громада розташована близько до обласного центру та має 80% твердого покриття доріг.
Також в громаді є маршрути до всіх сіл громади. В громаді є потенціал розвитку культури та туризму.
Таблиця 2.3. Виклики
Слабкі сторони |
|
Можливості |
|
- низька активність населення; - недостатнє транспортне сполучення між населеними пунктами громади; - незадовільний стан дорожнього покриття; - недостатня кількість рейсів автобусів в обласний центр; - відсутність облаштованих рекреаційних зон (пляжу, зони відпочинку); - система меліорації потребує (земель та угідь); - старіння населення; - відтік працездатного населення з громади; - низький рівень оплати праці в порівнянні з містами (трудовий ресурс); - мала кількість бюджетоутворюючих підприємств; - наявні елементи тіньової економіки; - недостатня кількість кваліфікованих працівників; - застаріла система водопостачання; - відсутність спеціального транспорту; - відсутність системи поводження з відходами; - модернізація харчоблоків у закладах освіти; - потреба у ремонті закладів культури та медицини у деяких селах громади; - відсутня інклюзія в закладах культури; - відсутність достатньої кількості укриттів (місць в укриттях); - відтік учнів в інші громади; - відсутність облаштованих базарів та ринків; - недостатність ресурсів для збереження спадщини громади. |
- великий земельний фонд та його розвиток; - розвиток овочівництва, садівництва, ягідництва, тваринництва; - водні ресурси: рибальство, рибне господарство, еко виробництво (очерет) - активний їх розвиток; - розвиток водного туризму, баз відпочинку, зеленого туризму; - будівництво для молоді якісних містечок (таун хаусів) та житлової забудови доступного житла; - створення робочих місць шляхом розвитку пріоритетних галузей; - залучення інвесторів (пошук або створення агенції з написання грантів); - збільшення та розширення послуг житлово-комунального господарства для обслуговування громади та розвитку комунального підприємства; - надання якісних соціальних послуг в кожному селі громади, взаємодія з населенням; - налагодження та покращення транспортного сполучення та довезення до центру громади; - залучення волонтерів до участі в програмах відновлення та відбудови України; - пошук додаткових фінансових ресурсів для розвитку громади.
|
Виклики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей).
Можливості зменшують слабкі сторони громади. Водні ресурси, рибальство, розвиток овочівництва, садівництва, тваринництва зменшує низьку активність населення. Розвиток водного туризму, баз відпочинку, зеленого туризму зменшує частки тіньової економіки в громаді, відтік працездатного населення громади, відсутність спеціального транспорту, відсутність облаштованих базарів та ринків, недостатність ресурсів для збереження спадщини громади. Будівництво для молоді якісних містечок (таунхаусів) та житлової забудови доступного житла, створення робочих місць шляхом розвитку пріоритетних галузей, залучення інвесторів зменшує недостатню кількість кваліфікованих працівників.
Таблиця 2.4. Ризики
Слабкі сторони
|
|
Загрози |
|
- низька активність населення; - недостатнє транспортне сполучення між населеними пунктами громади; - незадовільний стан дорожнього покриття; - недостатня кількість рейсів автобусів в обласний центр; - відсутність облаштованих рекреаційних зон (пляжу, зони відпочинку); - система меліорації потребує (земель та угідь); - старіння населення; - відтік працездатного населення з громади; - низький рівень оплати праці в порівнянні з містами (трудовий ресурс); - мала кількість бюджетоутворюючих підприємств; - наявні елементи тіньової економіки; - недостатня кількість кваліфікованих працівників; - застаріла система водопостачання; - відсутність спеціального транспорту; - відсутність системи поводження з відходами; - модернізація харчоблоків у закладах освіти; - потреба у ремонті закладів культури та медицини у деяких селах громади; - відсутня інклюзія в закладах культури; - відсутність достатньої кількості укриттів (місць в укриттях); - відтік учнів в інші громади; - відсутність облаштованих базарів та ринків; - недостатність ресурсів для збереження спадщини громади. |
- посилення військової агресії; - відключення електроенергії, водопостачання, відсутність альтернативних джерел енергії; - забруднення земель, водних ресурсів; - недосконале надання послуг з поводження з відходами; - близьке розташування очисних споруд (м. Черкаси); - військовий стан - посилення мобілізації - закриття підприємств; - старіння та міграція населення, в тому числі відтік в інші громади; - низька народжуваність; - закриття шкіл; - невідповідність потреб в освіті ринку праці; - зменшення учнів в закладах освіти; - вузький напрямок економіки (сільське господарство); - дотаційність бюджету; - зношеність мереж водогону та техніки, що його обслуговують - відсутність або недостатня кількість фахівців; - погане сполучення з віддаленими селами; - близьке розташування "Азоту"; - стихійні лиха: лісові та торф’яні пожежі, зміна клімату, цвітіння води - страждають рибогосподарства та рекреації. - руйнування будівель в результаті військових дій. |
Ризики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз).
Наявні загрози в громадах посилюють слабкі сторони. Посилення військової агресії посилює низьку активність населення, незадовільний стан дорожнього покриття, відсутність облаштованих рекреаційних зон (пляжі, зони відпочинку), малу кількість бюджетоутворюючих підприємств. Старіння та міграція населення, в тому числі відтік в інші громади, низька народжуваність, закриття шкіл, невідповідність потреб в освіті ринку праці, зменшення учнів в закладах освіти посилює недостатню кількість кваліфікованих працівників, недостатність ресурсів для збереження спадщини громади.
Таблиця 2.5 Протидія
ПОСЛАБЛЮЮТЬ |
Сильні сторони |
|
Загрози |
- родючі землі; - здебільшого рівний рельєф з можливістю меліорації ліс, річка Дніпро та річка Тясмин, наявність корисних копалин (пісок, глина, питна вода); - близько 8500 мешканців в громаді, із них близько 1300 - діти, 5 тисяч - працююче населення, притік ВПО - 300 осіб; - є можливість особистого селянського господарства (ведення присадибного господарства); - підприємства роботодавці (ТОВ, ФГ - с/г спрямування); - на території громади розташовано 31 підприємство; - на 2024 рік бюджет 75757000 (доходи); Бюджет збалансований, соціально - орієнтований, враховані гендерні аспекти, власні кошти (+42149088 )+ міжбюджетні трансфери субвенції, дотації (33607912).
ЖКГ - КП "Наш Дім Леськи" (в тому числі місцева пожежна команда), - газифікація та централізоване водопостачання переважної частини громади; - наявна електромережа; - соціальна інфраструктура : КЗ "Центру надання соціальних послуг", ССД, відділ соціального захисту, “HUB НЕСКОРЕНИХ", прокат засобів реабілітації.
Транспортна інфраструктура + зв'язок - розташовано близько до обласного центру; - є тверде покриття доріг (80%); - є маршрут від міста Черкаси до всіх сіл громади; - мобільний зв'язок (Лайф, Київстар, Водафон, Укртелеком); - Інтернет (Укртелеком, Маклаут, Алден); - Укрпошта, Нова пошта.
Культура, молодь, спорт, дозвілля - КЗ "Центр культури, дозвілля та спорту”; - постійне функціонування будинку культури; - різні гуртки; - є молодіжний простір; - є спортивні секції: волейбол, футбол, шахи, шашки, спортивне орієнтування; - є 4 бібліотеки; - музеї; - народний аматорський театр; - народний аматорський театр хор; - туристичний напрямок, який розвивається: “Черкащини 365”, агросадиби, сільська гостинність. |
- посилення військової агресії; - відключення електроенергії, водопостачання, відсутність альтернативних джерел енергії; - забруднення земель, водних ресурсів; - недосконале надання послуг з поводження з відходами; - близьке розташування очисних споруд (м. Черкаси); - військовий стан - посилення мобілізації - закриття підприємств; - старіння та міграція населення, в тому числі відтік в інші громади; - низька народжуваність; - закриття шкіл; - невідповідність потреб в освіті ринку праці; - зменшення учнів в закладах освіти; - вузький напрямок економіки (сільське господарство); - дотаційність бюджету; - зношеність мереж водогону та техніки, що його обслуговують - відсутність або недостатня кількість фахівців; - погане сполучення з віддаленими селами; - близьке розташування "Азоту"; - стихійні лиха: лісові та торф’яні пожежі, зміна клімату, цвітіння води - страждають рибогосподарства та рекреації. - руйнування будівель в результаті військових дій. |
Протидія (визначена в результаті аналізу сильних сторін і загроз).
Сильні сторони послаблюють загрози. На території Леськівської територіальної громади розташовано 31 підприємство, які є роботодавцями для мешканців громади. Це послаблює загрози: міграція населення, в тому числі відтік в інші громади; низька народжуваність; закриття шкіл; невідповідність потреб в освіті ринку праці; зменшення учнів в закладах освіти; дотаційність бюджету. Газифікація та централізоване водопостачання переважної частини громади послаблює зношеність мереж водогону та техніки, що його обслуговують.
Розділ 3. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Сценарії розвитку громади - це раціональні та найбільш ймовірні варіанти розвитку ситуації в громаді та її зовнішньому середовищі.
Інерційний сценарій розвитку
Якщо ми не будемо нічого змінювати та приймемо поточний стан в громаді як константу, то можуть відбуватися наступні події:
Ми стикаємось з високим рівнем міграції населення, яке буде переїжджати в інші громади, відповідно, кількість населення зменшується і це викличе такі зміни:
- ще більший відтік населення;
- відбудеться відтік кваліфікованих кадрів;
- закриття підприємств;
- стане висока собівартість надання житлово-комунальних послуг;
- сфера житлово-комунального господарства може опинитись в аварійному стані;
- сфера обслуговування та торгівля занепадають;
- закриття культурного сектору;
- закриття закладів освіти;
- до заростання річок (сукцесія) та в цілому погіршення екологічної ситуації.
Реальний сценарій розвитку
Якщо ми будемо робити необхідні та важливі зміни в громаді, то:
- показники та сильні сторони не мають бути гіршими, ніж зараз;
- загальна кількість населення (молодь + працездатні особи) залишаються на тому ж рівні;
- розроблена програма залучення молодих родин (створення умов проживання + робота);
- налагоджений тісний та якісний зв'язок між бізнесом та владою, що дозволяє залучати інвестиції для розвитку громади;
- налагодження сполучення між Леськівською територіальною громадою, обласним центром і селами, які входять до складу громади;
- розроблена та працює маркетингова та інвестиційна стратегія громади;
- розвиток високотехнологічного та з високою доданою вартістю (зелена енергетика, IT, аква-підприємства);
- розвиток та розширення існуючих підприємств;
- громада стає безпечною та комфортною для життя;
- рекреаційні зони, що очищаються, створюються пляжі та культурні пам'ятки.
Оптимістичний сценарій розвитку
Якщо всі умови в громаді будуть ідеальними, закінчиться війна та економіка в країні буде розвиватись, то в громаді може бути така ситуація:
- підвищення надходжень в бюджет;
- ремонт доріг всіх напрямків;
- розвиток туризму; нових напрямків бізнесу;
- всі рекреаційні зони, що очищаються, створюються пляжі та культурні пам'ятки;
- зникли ризики попадання снарядів (руйнування будівлі, угод сільського господарства);
- відсутність тривог;
- відбувається підвищення коефіцієнту народжуваності;
- вищий валовий продукт;
- створено нові підприємства з новими робочими містами;
- не буде змін в території Леськівської територіальної громади;
- відсутність обмежень сталої роботи підприємств на території громади.
Розділ 4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стратегічне бачення - комплексний процес визначення напрямів, стратегічних та тактичних цілей з урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників функціонування громади. Виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану та SWOT-аналізу території, а також думок експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування, бізнесу та мешканців було сформульовано місію громади і стратегічне бачення розвитку громади.
Місія громади - це причина появи, основне призначення та сенс її існування, сукупність унікальних історичних і сучасних особливостей та конкурентних переваг громади, які у неї вже є, та які громада хотіла б зберегти для подальшого власного розвитку або здобути у свідомому процесі свого розвитку.
Візія громади — це бажана картина можливого розвитку, тобто яку громаду ми хочемо бачити у майбутньому і які цінності будуть покладені в її основі.
Місія Леськівської сільської територіальної громади
Приваблива для життя та інвестицій громада, яка розвивається, безпечна та дружня до населення, з доступними адміністративними, освітніми та соціальними послугами, має та зберігає історичну спадщину.
Візія Леськівської сільської територіальної громади
Леськівська СТГ – територія з комфортними умовами для проживання, праці та відпочинку, з високою соціальною згуртованістю, активністю та інтеграцією мешканців, що досягається завдяки розвиненій інфраструктурі та добре функціонуючих сферах суспільних послуг, освіті, культурі, спорті та охороні здоров’я. Робочі місця забезпечуються за рахунок багаточисельних малих та середніх підприємців, в тому числі в сфері переробки сільгосппродукції. Багатства природного середовища сприяють громаді в подальшому сталому розвитку як відомого та привабливого осередку активного туризму.
Цінності Леськівської сільської територіальної громади
Люди, життя, здоров’я, безпека, турбота, захист, добробут, традиції.
Розділ 5. СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Стратегічне бачення розвитку Леськівської сільської територіальної громади буде досягатись завдяки реалізації трьох стратегічних цілей:
1). Розвиток людського та соціального капіталу;
2). Безпечні та комфортні умови проживання в громаді;
3). Сильна та стабільна економіка в громаді;
Таблиця 5.1. Дерево цілей Леськівської сільської територіальної громади
Стратегічна ціль 1: Розвиток людського та соціального капіталу |
Стратегічна ціль 2: Безпечні та комфортні умови проживання в громаді |
Стратегічна ціль 3: Сильна та стабільна економіка в громаді |
Оперативна ціль 1.1: Підвищити громадську активність |
Оперативна ціль 2.1: Покращення рівня безпеки в громаді |
Оперативна ціль 3.1: Розвиток інвестиційної спроможності громади |
Оперативна ціль 1.2: Підвищити ефективність роботи органів влади
|
Оперативна ціль 2.2: Транспортно-логістична система
|
Оперативна ціль 3.2: Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу |
Оперативна ціль 1.3: Стабілізація демографічного стану громади |
Оперативна ціль 2.3: Розвинута інфраструктура громади
|
- |
Оперативна ціль 1.4: Поліпшення якості освітніх послуг |
Оперативна ціль 2.4: Удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства |
- |
Операційна ціль 1.5: Поліпшення соціальних послуг |
Оперативна ціль 2.5: Покращення екологічного стану довкілля громади |
- |
Операційна ціль 1.6: Розширення можливостей для забезпечення культурних потреб |
- |
- |
Стратегічні цілі дають відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою та дозволяє пов’язати Стратегію з бюджетним плануванням. Кожна стратегічна ціль включає оперативні цілі. Оперативні цілі, в свою чергу, деталізовані у завданнях (таблиця 5.2). Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада досягатиме цілей свого розвитку.
Таблиця 5.2. Структура стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років
Стратегічні цілі |
Оперативні цілі |
Завдання |
Індикатори |
Стратегічна ціль 1
Розвиток людського та соціального капіталу |
Оперативна ціль 1.1.
Підвищити громадську активність |
1.1.1. Розробити та затвердити положення про громадський бюджет |
Розроблена та затверджена програма |
1.1.2. Передбачити фінансову підтримку громадських організацій / благодійних фондів щодо реалізації проектів активізації та згуртованості громади |
Розроблена та затверджена програма |
||
1.1.3. Розробити та затвердити Статут громади |
Розроблений та затверджений Статут громади |
||
1.1.4. Впровадити систему електронного урядування на рівні громади |
Розроблена та затверджена положення щодо електронного урядування |
||
1.1.5. Залучити молодь до управління громадою через стажування в місцевих органах влади, комунальних установах та організаціях |
Розроблений та затверджений порядок стажування молоді |
||
1.1.6. Удосконалити систему стимулювання та надання стипендій талановитим, обдарованим дітям та молоді у сфері освіти, спорту, культури та мистецтва |
Внесені зміни в програму «Обдарованість» , збільшення фінансування програми на 50% щороку |
||
1.1.7. Налагодити співпрацю з ВУЗами Черкащини (історичні, туристичні, дизайнерські, маркетингові факультети) в напрямку проведення прикладних та наукових досліджень щодо історичних аспектів заснування та розвитку населених пунктів громади, запровадження корпоративних та маркетингових аспектів у роботу виконавчих органів місцевого самоврядування |
Підписані Меморандуми про співпрацю з ВНЗ |
||
1.1.8. Розробити, затвердити та впровадити цільову соціальну програму «Молодь Леськівської СТГ» на 2025-2027 роки |
Розроблена та затверджена програма |
||
1.1.9. Створити та облаштувати мережу громадських просторів на базі КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» та інших закладів |
Створені громадські простори в селах Леськи, Худяки, Чорнявка, Думанці |
||
1.1.10. Збільшити кількість кваліфікованих та мотивованих молодіжних працівників |
Підвищення професійної кваліфікації працівників, які працюють з молоддю |
||
1.1.11. Створити Молодіжну раду |
Створена Молодіжна рада |
||
1.1.12. Забезпечити регулярне залучення жителів громади до обговорення та прийняття важливих рішень через скликання загальних зборів, зборів представників, проведення громадських слухань та обговорень |
Проведення загальних зборів жителів населених пунктів не рідше одного разу на рік. Розроблене та затверджене положення про загальні збори жителів (представників) населених пунктів, громади. |
||
Оперативна ціль 1.2.
Підвищити ефективність роботи органів влади |
1.2.1. Підвищити ефективність роботи Леськівської сільської ради та її виконавчих органів |
Організовані навчання та підвищення кваліфікації депутатів та посадових осіб ОМС, виконавчих органів Удосконалення структури та чисельності виконавчих органів Впроваджені сучасні методи управління , обміну та поширення інформації Збільшення кількості та підвищення якості адміністративних послуг |
|
1.2.2. Забезпечити відкритість та прозорість в роботі сільської ради та її виконавчих органів із застосуванням IT технологій |
Розроблена та впроваджена система оприлюднення наборів відкритих даних із можливістю зворотної комунікації |
||
1.2.3. Розробити комунікаційну та маркетингову стратегії громади |
Створений брендбук Леськівської СТГ, Розроблена та затверджена комунікаційна та маркетингова стратегії громади Впровадження електронних петицій |
||
Оперативна ціль 1.3.
Стабілізація демографічного стану громади
|
1.3.1. Надати додаткову підтримку при народженні дітей. |
Розроблена та затверджена програма |
|
1.3.2. Сприяти створенню патронатних сімей, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей |
Розроблена та затверджена програма |
||
1.3.3. Сприяти релокації дитячих будинків сімейного типу на територію громади |
Відібрані та підготовлені приміщення для розміщення дитячих будинків сімейного типу |
||
1.3.4.Розробити та здійснювати заходи щодо інтеграції вимушено переміщених осіб на території громади |
Розроблена та затверджена програма Вжиті заходи по сприянню підбору житла ВПО. |
||
1.3.5. Розробити цільові програми підтримки та впровадження системи мотивацій проживання на території громади молодих спеціалістів, молодих сімей, сімей з дітьми |
Розроблена та затверджена програма Виділені кошти на навчання та перепідготовку, додаткові стипендії, покриття відсотків по молодіжному кредитуванню на придбання/будівництво жила |
||
Оперативна ціль 1.4.
Поліпшення якості освітніх послуг
|
1.4.1. Реорганізація мережі освітніх закладів із забезпеченням фінансової та освітньої автономії |
Розроблена та затверджена ефективна мережа освітніх закладів громади |
|
1.4.2. Поліпшення матеріально-технічної бази освітніх закладів, зокрема облаштування в закладах освіти належних укриттів |
Розроблений та затверджений план поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти відповідно до затвердженої мережі освітніх закладів громади |
||
1.4.3. Поліпшити систему харчування в закладах освіти громади та загальне охоплення дітей гарячим харчуванням |
Розроблений та затверджений план поліпшення системи харчування в закладах освіти громади |
||
1.4.4. Створити ресурсні кімнати в закладах освіти громади |
Створені ресурсні кімнати у всіх закладах освіти відповідно до затвердженої мережі освітніх закладів громади |
||
1.4.5. Покращити якість позашкільної освіти |
Укладені угоди про надання освітніх послуг із закладами позашкільної освіти інших громад. Укладені угоди про співпрацю громад у сфері позашкільної освіти. Збільшення дітей охоплених позашкільною освітою. |
||
Оперативна ціль 1.5.
Поліпшення соціальних послуг
|
1.5.1. Розширити спектр соціальних послуг та підвищення їх якості. |
Розроблена та затверджена програма Забезпечення в кожному населеному пункті діяльність фахівця із соціальної роботи (ФСР)
|
|
1.5.2. Створити ветеранські простори |
Створені ветеранські простори в селах Леськи, Думанці, Чорнявка |
||
Оперативна ціль 1.6.
Розширення можливостей для забезпечення культурних потреб
|
1.6.1. Збільшити пропозиції послуг у сфері культури громади |
Розроблений план оптимізації діяльності закладів культури та бібліотек |
|
1.6.2. Покращити стан інфраструктури культури |
Розроблена та затверджена програма поліпшення матеріально-технічного забезпечення, будинків культури, бібліотек з урахування засад безбар’єрності |
||
1.6.3. Забезпечити підтримку, заохочення та стимулювання до розвитку існуючих народних, аматорських колективів та особистостей, здійснити пошук і просування нових талантів |
Збільшення участі колективів громади у обласних та всеукраїнських конкурсах та фестивалях |
||
1.6.4. Розвиток та збереження культурно-історичної спадщини та природно-історичних територій
|
Затверджений план збереження та розширення культурно-історичної спадщини та природно-історичних територій |
||
Стратегічна ціль 2 Безпечні та комфортні умови проживання в громаді |
Оперативна ціль 2.1.
Покращення рівня безпеки в громаді
|
2.1.1. Створити всеохоплюючу систему відеоспостереження Smart City
|
Розроблений та затверджений проект будівництва систему відеоспостереження Smart City в усіх населених пунктах громади Встановлені та об’єднані в єдину систему відеоспостереження вже придбані 32 відеокамери та придбане мережеве обладнання. Приєднання встановлених камер до комплексу системи відеоспостереження «Безпечна Черкащина» |
2.1.2. Модернізація вуличного освітлення |
Розроблений та затверджений проект модернізації вуличного освітлення в громаді.
|
||
2.1.3. Розробити систему моніторингу та виявлення загроз, а також впровадити місцеву автоматизовану систему оповіщення населення |
Створена система моніторингу та виявлення загроз Створена автоматизована система оповіщення населення у всіх населених пунктах громади |
||
2.1.4. Розробити та затвердити програми щодо забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням |
Розроблена та затверджена програма і план заходів до неї. Визначені уповноважені особи на складання протоколів про адміністративні правопорушення Проведені профілактичних заходів щодо запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням із залученням громадськості Ведення додаткової посади поліцейського офіцера громади Підтримка діяльності Леськівського сільського громадського формування з охорони громадського порядку |
||
2.1.5. Поліпшити систему місцевої пожежної охорони |
Розроблена та затверджена програма Створена добровільна пожежна дружина Поліпшена матеріально-технічна база місцевої пожежної охорони Розроблена концепція створення Центру безпеки |
||
2.1.6. Сприяти розвитку добровольчого руху територіальної оборони |
Розроблена та затверджена програма Укладені договори співпраці територіальних громад щодо підтримки добровольчих формувань територіальної оборони |
||
Оперативна ціль 2.2.
Транспортно-логістична система
|
2.2.1 Провести аудит, інвентаризація, паспортизація доріг, які можуть відноситися до комунальної власності територіальної громади |
Виготовлені паспорти доріг Оформлене право комунального власності на безхазяйні дороги |
|
2.2.2. Розробити систему утримання та ремонту доріг в межах громади |
Розробка та затвердження системи утримання та ремонту доріг комунальної власності |
||
2.2.3. Провести аналіз логістичного сполучення в межах громади та з іншими громадами. |
Звіт про стан логістичного сполучення в межах громади та з іншими громадами, зокрема обласним центром м. Черкаси Розроблені пропозиції щодо покращення логістичного сполучення |
||
Оперативна ціль 2.3.
Розвинута інфраструктура громади
|
2.3.1. Провести аналіз стану будівель та об’єктів благоустрою в громаді |
Звіт про стан будівель та об’єктів благоустрою в громаді Паспортизація об’єктів благоустрою Оформлене право комунального власності на безхазяйні об’єкти нерухомості
|
|
2.3.2. Ремонт, модернізація, перепрофілювання будівель та об’єктів благоустрою з урахуванням вимог безбар’єрності |
Розроблений та затверджений план ремонтів, модернізації, перепрофілювання будівель та об’єктів благоустрою з урахуванням вимог безбар’єрності |
||
2.3.3. Визначити та дослідити туристичні локації громади, здійснити їх мапування |
Паспортизація туристичних локацій Мапування туристичних локацій у відкритих електронних ресурсах (Google maps та інші) |
||
2.3.4. Впорядкувати існуючі і створити нові рекреаційні зони, зони відпочинку в населених пунктах громади |
Паспортизація рекреаційних зон та зон відпочинку Мапування рекреаційних зон та зон відпочинку у відкритих електронних ресурсах (Google maps та інші) |
||
2.3.5. Підвищити можливості мешканців займатися спортом та активним відпочинком
|
Розроблена та затверджена програма розвитку масового спорту Облаштовані в кожному населеному пункті активні парки та/або тренажерні зали (майданчики), велосипедні та пішохідні доріжки
|
||
Оперативна ціль 2.4.
Удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства
|
2.4.1. Поліпшити систему управління відходами |
Розроблений, погоджений та затверджений місцевий планів управління відходами Розроблена та затверджена програма підтримки надавачів послуг з управління відходами Облаштовані контейнерні майданчики з роздільним збиранням відходів Проведені заходи з популяризації екологічно-свідомого підходу поводження з відходами та переробки органічних відходів у домоволодіння шляхом їх компостування |
|
2.4.2. Поліпшити систему водопостачання |
Інвентаризація та паспортизація водогонів та систем каналізації в громаді Розроблена та затверджена програма поліпшення питного водопостачання та підтримки надавачів послуг з централізованого водопостачання та водовідведення Модернізація до 30% водогонів в селах громади
|
||
2.4.3. Оптимізувати роботу КП «Наш дім Леськи» |
Розроблена та затверджена програма підтримки комунального підприємства як надавача ритуальних послуг та послуг з благоустрою.
Підвищення якості ритуальних послуг
Покращення благоустрою населених пунктів |
||
Оперативна ціль 2.5. Покращення екологічного стану довкілля громади |
2.5.1. Розробити та затвердити схему формування місцевої екологічної мережі спрямованої на відновлення антропологічно змінених екосистем, рекультивації порушених земель. |
Розроблена та затверджена схему формування місцевої екологічної мережі.
Розроблені та затверджені заходи відновлення антропологічно змінених екосистем, рекультивації порушених земель. |
|
2.5.2. Збільшення територій та об’єктів природно заповідного фонду |
Збільшення територій природно заповідного фонду до 2% відсотків від загальної площі громади. |
||
2.5.3. Відновлення лісів , створення нових та реконструкція існуючих полезахисних смуг та інших захисних насаджень. |
Збільшення площ лісів.
Реконструкція існуючих полезахисних смуг. |
||
2.5.4. Відведення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг річок Дніпро та Тясмин. |
Створення та документальне закріплення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг річок Дніпро та Тясмин |
||
|
|
2.5.5. Впорядкування водовідведення в населених пунктах громади. |
Розроблена та затверджена місцева програми у сфері водовідведення Впровадження централізованого водовідведення в населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше. |
|
|
2.5.6. Здійснення моніторингу наслідків виконання Стратегію розвитку Леськівської сільської територіальної громади для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. |
Запроваджений механізм моніторингу наслідків виконання Стратегію відповідно до Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272 |
Сильна та стабільна економіка в громаді
|
Оперативна ціль 3.1.
Розвиток інвестиційної спроможності громади
|
3.1.1. Провести інвентаризація об’єктів нежитлової забудови та об’єктів (локацій) ведення бізнесу |
Створений реєстр об’єктів не житлової забудови та об’єктів (локацій) ведення бізнесу Створений відкритий реєстр об’єктів комунальної власності громади (вільних приміщень, споруд, будівель, земельних ділянок), які можливо надати в оренду для ведення бізнесу |
3.1.2. Розробити інвестиційний паспорт громади та поширення інформації про діючі бізнеси на території громади |
Інтерактивний інвестиційний паспорт громади |
||
Оперативна ціль 3.2.
Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу |
3.2.1. Налагодити діалог «Влада-Бізнес-Громада» |
Розроблення регламенту та регулярне проведення зустрічей з представниками бізнесу, влади та громадськості (не менше двох разів на рік) Систематизація проблемних питань ведення бізнесу на території громади та розроблення заходів по їх вирішенню |
|
3.2.2. Створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) |
Внесені зміни в Програму місцевого економічного розвитку Леськівської територіальної громади на 2024-2028 роки Полегшення доступу МСП до фінансових ресурсів (фінансування відшкодування відсотків по кредитах на розвиток бізнесу) Збільшення кількість підприємств та ФОПів Зменшення рівня безробіття |
||
3.2.3. Інформаційна підтримка ведення та розвитку бізнесу (навчання, консультування, зміни в законодавстві діяльність громадських організацій, проектний менеджмент, поширення інформації про грантові пропозиції і т.д.) |
Створений відділ «Центр економічно розвитку» виконавчого комітету Леськівської сільської ради Проведені навчання, консультування щодо ведення бізнесу, проектного менеджменту, поширення інформації про грантові пропозиції і т.д.) |
||
3.2.4. Підвищення експортної спроможності МСП |
Розроблені та впроваджені механізми поширення інформації про продукцію/послуги МСП громади на території України та за її межами |
||
3.2.5. Облаштувати ярмаркових площ в селах громади |
Відведення земельних ділянок та створення ярмаркової інфраструктури Регулярне проведення ярмарок та виставок-продажів |
Стратегічна ціль 1 “Розвиток людського та соціального капіталу” досягається через реалізації наступних оперативних цілей: 1.1. Підвищити громадську активність; 1.2. Підвищити ефективність роботи органів влади; 1.3. Стабілізація демографічного стану громади; 1.4. Поліпшення якості освітніх послуг; 1.5. Поліпшення соціальних послуг; 1.6. Розширення можливостей для забезпечення культурних потреб.
Стратегічна ціль 2 “Безпечні та комфортні умови проживання в громаді” досягається через реалізації наступних оперативних цілей: 2.1. Покращення рівня безпеки в громаді; 2.2. Транспортно-логістична система; 2.3. Розвинута інфраструктура громади; 2.4. Удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства; 2.5. Покращення екологічного стану довкілля громади .
Стратегічна ціль 3 “Сильна та стабільна економіка в громаді” досягається через реалізації наступних оперативних цілей: 3.1. Розвиток інвестиційної спроможності громади; 3.2. Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу.
ЛЕСЬКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
ЧЕРКАСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Центральна, 53,
тел.(0472) 34-32-42, тел./факс (0472) 34-32-31, (0472) 34-36-91
Е-mail: 33456597@ukr.net, Код ЄДРПОУ 33456597
ПРО ГРОМАДСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ
у процесі стратегічної екологічної оцінки документу державного планування
"СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЛЕСЬКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
ГРОМАДИ НА ПЕРІОД 2024-2027 РОКІВ“
В процесі громадського обговорення проекту “СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЛЕСЬКІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА ПЕРІОД 2024-2027 РОКІВ“ зауважень від учасників обговорення не надходило.
Повідомлення про оприлюдення документа державного планування
ЛЕСЬКІВСЬКА СІЛЬСЬКА ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
рішенням Леськівської сільської ради
від 25 жовтня 2024 року №44-55/VIII
ЗВІТ
про стратегічну екологічну оцінку
Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років
ЛЕСЬКИ 2024 рік
Звіт про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років розроблено спільними зусиллями створеної в громаді робочої групи з розробки Стратегії розвитку Леськівської громади та експертів громадської організації “Асоціація “Відродження та розвиток” в рамках проекту «Посилення стійкості громад Черкащини через залучення людей до відновлення та стратегічного планування» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України».
Цей документ представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
ЗМІСТ
ЗМІСТ………………………………………………………………………………………...3
ВСТУП……………………………………………………………………………………….6
1. Зміст та основні цілі Звіту про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років, її зв'язок з іншими документами державного планування……………………………………………7
2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо Стратегію розвитку Леськівської сільської територіальної громади не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)................................................13
3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень).................................................36
4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень).................................................38
5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади та шляхи їх врахування…………………………………………42
6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а також вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5, та 10-15 років відповідно).....................................................................................................50
7. Заходи, які рекомендуються для пом’якшення наслідків виконання Стратегії та покращення стану довкілля в громаді……………………………………………………..59
8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалась стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів) під час здійснення такої оцінки ………………………………………………………………………………………………62
9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля у тому числі для здоров’я населення………………………………………………………………………………….64
10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення…………………………………………………………………………………..77
11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 2-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію……………………………………………...77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………………82
ПЕРЕЛІК ТАБЛИЦЬ
Таблиця 1.1. Структура стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років ……………….7
Таблиця 1.2. Узгодженість основних положень Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років із основними напрямами Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2021 – 2027 роки (Черкаської області)..................................................................................................................12
Таблиця 2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам…………………………………………………………………………………….….17
Таблиця 2.3. Демографічні показники Леськівської сільської ТГ станом на 2023 рік…19
Таблиця 2.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в Черкаській області……….….21
Таблиця 2.5. Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду Леськівської територіальної громади………………………………………………………………………28
Таблиця 2.6. Структура сільськогосподарських земель Леськівської ТГ…………………33
Таблиця 2.7. Екологічні проблеми громади та їх вплив на компоненти………………….35
Таблиця 3.1. Компоненти, що зазнають негативного впливу……………………………...36
Таблиця 4.1. Основні екологічні проблеми Леськівської сільської ТГ…………………..38
Таблиця 4.2. SWOT-аналіз екологічної ситуації в Леськівській сільській ТГ………….41
Таблиця 5.1.Оцінка впливу на клімат документу державного планування……………..46
Таблиця 6.1. Узагальнені результати оцінки за напрямами………………………………54
Таблиця 7.1. Заходи для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання Стратегії………………………………………………………………………….60
Таблиця 9.1. Моніторинг та контроль заходів з реалізації ДДП, який можливо проводити щороку за такими показниками……………………………………………………………66
Таблиця 9.2. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання Програми……………………………………………………………………………………..68
Таблиця 9.3. Моніторинг - Повітряне середовище………………………………………..70
Таблиця 9.4. Моніторинг - Водне середовище………………………………………….…71
Таблиця 9.5. Моніторинг - Геологічне середовище та ландшафти……………………....73
Таблиця 9.6. Моніторинг - Ґрунтове середовище…………………………………….…...73
Таблиця 9.7. Моніторинг - Життєва та господарська діяльність…………………….…..74
Таблиця 9.8. Моніторинг - Акустичне середовище та вібрація…………………….……75
Таблиця 9.9. Моніторинг - Біорізноманіття та рекреаційні ресурси……………….……75
Таблиця 9.10. Моніторинг - Здоров'я та організм людини………………………….……76
Таблиця 9.11. Моніторинг - Екологічне управління та моніторинг………………….….76
ПЕРЕЛІК РИСУНКІВ
Рисунок 2.1. Загальні кліматичні показники по Леськівській ТГ……………………….14
Рисунок 2.2. Напрямок вітру в Леськівській сільській ТГ (помісячно) км/год…15
Рисунок 2.3. Напрями вітру в Леськівській сільській ТГ………………………...15
Рисунок 2.4. Середньомісячна кількість дощу в Леськівській сільській ТГ……………16
Рисунок 2.5. Транспортні шляхи області……………………………………………….....24
Рисунок 2.6. Структура земельного фонду Леськівської ТГ…………………………….32
ВСТУП
На сучасному етапі розвитку суспільства все більшого значення у міжнародній, національній і регіональній політиці набуває концепція збалансованого (сталого) розвитку, спрямована на інтеграцію економічної, соціальної та екологічної складових розвитку.
Одним з інструментів забезпечення збалансованості Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади Черкаської області до 2027 року (далі – Стратегія) стало застосування в процесі її розроблення стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
Здійснення стратегічної екологічної оцінки регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Впровадження стратегічної екологічної оцінки (далі – СЕО) створило умови для здійснення такої оцінки до прийняття рішення про затвердження документів державного планування відповідно до вимог Директиви 2001/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.
Основними законодавчими документами, що діють цій сфері:
- Конституція України;
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- Закон України «Про основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року»;
- Закон України «Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті»;
- Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку;
- Закон України «Про засади державної регіональної політики».
Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це новий інструмент реалізації екологічної політики, який базується на простому принципі: легше запобігти негативним для довкілля наслідкам діяльності на стадії планування, ніж виявляти та виправляти їх на стадії впровадження стратегічної ініціативи.
Метою СЕО є забезпечення високого рівня охорони довкілля та сприяння інтеграції екологічних факторів у підготовку планів і програм з метою забезпечення збалансованого (сталого) розвитку.
1. Зміст та основні цілі Звіту про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років, її зв'язок з іншими документами державного планування
Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років була розроблена членами Робочої групи з урахуванням широкого спектру думок та обговорень та залученням усіх верств населення громади. У процесі розробки Стратегії брали участь органи місцевого самоврядування, навчальні установи, громадські організації, представники місцевого бізнесу та інші зацікавлені сторони громади. Шляхом розробки Стратегії були визначені конкретні стратегічні та оперативні цілі для соціального і економічного розвитку громади на період 2024-2027 років з метою досягнення стратегічного бачення громади, яке включає гармонійний розвиток ключових показників розвитку громади. Метою Стратегії розвитку Львівської ТГ є досягнення стійкого покращення якості життя населення через розумний та гармонійний розвиток економіки та суспільства, ґрунтуючись на новаторстві, обережному та ощадливому використанні природних ресурсів і врахуванні стратегічних інтересів як громади так і країни в цілому. В таблиці 1.1 наведено основні стратегічні та оперативні цілі, першочергові заходи та завдання Стратегії.
Таблиця 1.1 Структура стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років
Стратегічні цілі |
Оперативні цілі |
Завдання |
Індикатори |
Стратегічна ціль 1
Розвиток людського та соціального капіталу |
Оперативна ціль 1.1.
Підвищити громадську активність |
1.1.1. Розробити та затвердити положення про громадський бюджет |
Розроблена та затверджена програма |
1.1.2. Передбачити фінансову підтримку громадських організацій / благодійних фондів щодо реалізації проектів активізації та згуртованості громади |
Розроблена та затверджена програма |
||
1.1.3. Розробити та затвердити Статут громади |
Розроблений та затверджений Статут громади |
||
1.1.4. Впровадити систему електронного урядування на рівні громади |
Розроблена та затверджена положення щодо електронного урядування |
||
1.1.5. Залучити молодь до управління громадою через стажування в місцевих органах влади, комунальних установах та організаціях |
Розроблений та затверджений порядок стажування молоді |
||
1.1.6. Удосконалити систему стимулювання та надання стипендій талановитим, обдарованим дітям та молоді у сфері освіти, спорту, культури та мистецтва |
Внесені зміни в програму «Обдарованість» , збільшення фінансування програми на 50% щороку |
||
1.1.7. Налагодити співпрацю з ВУЗами Черкащини (історичні, туристичні, дизайнерські, маркетингові факультети) в напрямку проведення прикладних та наукових досліджень щодо історичних аспектів заснування та розвитку населених пунктів громади, запровадження корпоративних та маркетингових аспектів у роботу виконавчих органів місцевого самоврядування |
Підписані Меморандуми про співпрацю з ВНЗ |
||
1.1.8. Розробити, затвердити та впровадити цільову соціальну програму «Молодь Леськівської СТГ» на 2025-2027 роки |
Розроблена та затверджена програма |
||
1.1.9. Створити та облаштувати мережу громадських просторів на базі КЗ «Центр культури, дозвілля та спорту» та інших закладів |
Створені громадські простори в селах Леськи, Худяки, Чорнявка, Думанці |
||
1.1.10. Збільшити кількість кваліфікованих та мотивованих молодіжних працівників |
Підвищення професійної кваліфікації працівників, які працюють з молоддю |
||
1.1.11. Створити Молодіжну раду |
Створена Молодіжна рада |
||
1.1.12. Забезпечити регулярне залучення жителів громади до обговорення та прийняття важливих рішень через скликання загальних зборів, зборів представників, проведення громадських слухань та обговорень |
Проведення загальних зборів жителів населених пунктів не рідше одного разу на рік. Розроблене та затверджене положення про загальні збори жителів (представників) населених пунктів, громади. |
||
Оперативна ціль 1.2.
Підвищити ефективність роботи органів влади |
1.2.1. Підвищити ефективність роботи Леськівської сільської ради та її виконавчих органів |
Організовані навчання та підвищення кваліфікації депутатів та посадових осіб ОМС, виконавчих органів Удосконалення структури та чисельності виконавчих органів Впроваджені сучасні методи управління , обміну та поширення інформації Збільшення кількості та підвищення якості адміністративних послуг |
|
1.2.2. Забезпечити відкритість та прозорість в роботі сільської ради та її виконавчих органів із застосуванням IT технологій |
Розроблена та впроваджена система оприлюднення наборів відкритих даних із можливістю зворотної комунікації |
||
1.2.3. Розробити комунікаційну та маркетингову стратегії громади |
Створений брендбук Леськівської СТГ, Розроблена та затверджена комунікаційна та маркетингова стратегії громади Впровадження електронних петицій |
||
Оперативна ціль 1.3.
Стабілізація демографічного стану громади
|
1.3.1. Надати додаткову підтримку при народженні дітей. |
Розроблена та затверджена програма |
|
1.3.2. Сприяти створенню патронатних сімей, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей |
Розроблена та затверджена програма |
||
1.3.3. Сприяти релокації дитячих будинків сімейного типу на територію громади |
Відібрані та підготовлені приміщення для розміщення дитячих будинків сімейного типу |
||
1.3.4.Розробити та здійснювати заходи щодо інтеграції вимушено переміщених осіб на території громади |
Розроблена та затверджена програма Вжиті заходи по сприянню підбору житла ВПО. |
||
1.3.5. Розробити цільові програми підтримки та впровадження системи мотивацій проживання на території громади молодих спеціалістів, молодих сімей, сімей з дітьми |
Розроблена та затверджена програма Виділені кошти на навчання та перепідготовку, додаткові стипендії, покриття відсотків по молодіжному кредитуванню на придбання/будівництво жила |
||
Оперативна ціль 1.4.
Поліпшення якості освітніх послуг
|
1.4.1. Реорганізація мережі освітніх закладів із забезпеченням фінансової та освітньої автономії |
Розроблена та затверджена ефективна мережа освітніх закладів громади |
|
1.4.2. Поліпшення матеріально-технічної бази освітніх закладів, зокрема облаштування в закладах освіти належних укриттів |
Розроблений та затверджений план поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти відповідно до затвердженої мережі освітніх закладів громади |
||
1.4.3. Поліпшити систему харчування в закладах освіти громади та загальне охоплення дітей гарячим харчуванням |
Розроблений та затверджений план поліпшення системи харчування в закладах освіти громади |
||
1.4.4. Створити ресурсні кімнати в закладах освіти громади |
Створені ресурсні кімнати у всіх закладах освіти відповідно до затвердженої мережі освітніх закладів громади |
||
1.4.5. Покращити якість позашкільної освіти |
Укладені угоди про надання освітніх послуг із закладами позашкільної освіти інших громад. Укладені угоди про співпрацю громад у сфері позашкільної освіти. Збільшення дітей охоплених позашкільною освітою. |
||
Оперативна ціль 1.5.
Поліпшення соціальних послуг
|
1.5.1. Розширити спектр соціальних послуг та підвищення їх якості. |
Розроблена та затверджена програма Забезпечення в кожному населеному пункті діяльність фахівця із соціальної роботи (ФСР)
|
|
1.5.2. Створити ветеранські простори |
Створені ветеранські простори в селах Леськи, Думанці, Чорнявка |
||
Оперативна ціль 1.6.
Розширення можливостей для забезпечення культурних потреб
|
1.6.1. Збільшити пропозиції послуг у сфері культури громади |
Розроблений план оптимізації діяльності закладів культури та бібліотек |
|
1.6.2. Покращити стан інфраструктури культури |
Розроблена та затверджена програма поліпшення матеріально-технічного забезпечення, будинків культури, бібліотек з урахування засад безбар’єрності |
||
1.6.3. Забезпечити підтримку, заохочення та стимулювання до розвитку існуючих народних, аматорських колективів та особистостей, здійснити пошук і просування нових талантів |
Збільшення участі колективів громади у обласних та всеукраїнських конкурсах та фестивалях |
||
1.6.4. Розвиток та збереження культурно-історичної спадщини та природно-історичних територій
|
Затверджений план збереження та розширення культурно-історичної спадщини та природно-історичних територій |
||
Стратегічна ціль 2 Безпечні та комфортні умови проживання в громаді |
Оперативна ціль 2.1.
Покращення рівня безпеки в громаді
|
2.1.1. Створити всеохоплюючу систему відеоспостереження Smart City
|
Розроблений та затверджений проект будівництва систему відеоспостереження Smart City в усіх населених пунктах громади Встановлені та об’єднані в єдину систему відеоспостереження вже придбані 32 відеокамери та придбане мережеве обладнання. Приєднання встановлених камер до комплексу системи відеоспостереження «Безпечна Черкащина» |
2.1.2. Модернізація вуличного освітлення |
Розроблений та затверджений проект модернізації вуличного освітлення в громаді.
|
||
2.1.3. Розробити систему моніторингу та виявлення загроз, а також впровадити місцеву автоматизовану систему оповіщення населення |
Створена система моніторингу та виявлення загроз Створена автоматизована система оповіщення населення у всіх населених пунктах громади |
||
2.1.4. Розробити та затвердити програми щодо забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням |
Розроблена та затверджена програма і план заходів до неї. Визначені уповноважені особи на складання протоколів про адміністративні правопорушення Проведені профілактичних заходів щодо запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням із залученням громадськості Ведення додаткової посади поліцейського офіцера громади Підтримка діяльності Леськівського сільського громадського формування з охорони громадського порядку |
||
2.1.5. Поліпшити систему місцевої пожежної охорони |
Розроблена та затверджена програма Створена добровільна пожежна дружина Поліпшена матеріально-технічна база місцевої пожежної охорони Розроблена концепція створення Центру безпеки |
||
2.1.6. Сприяти розвитку добровольчого руху територіальної оборони |
Розроблена та затверджена програма Укладені договори співпраці територіальних громад щодо підтримки добровольчих формувань територіальної оборони |
||
Оперативна ціль 2.2.
Транспортно-логістична система
|
2.2.1 Провести аудит, інвентаризація, паспортизація доріг, які можуть відноситися до комунальної власності територіальної громади |
Виготовлені паспорти доріг Оформлене право комунального власності на безхазяйні дороги |
|
2.2.2. Розробити систему утримання та ремонту доріг в межах громади |
Розробка та затвердження системи утримання та ремонту доріг комунальної власності |
||
2.2.3. Провести аналіз логістичного сполучення в межах громади та з іншими громадами. |
Звіт про стан логістичного сполучення в межах громади та з іншими громадами, зокрема обласним центром м. Черкаси Розроблені пропозиції щодо покращення логістичного сполучення |
||
Оперативна ціль 2.3.
Розвинута інфраструктура громади
|
2.3.1. Провести аналіз стану будівель та об’єктів благоустрою в громаді |
Звіт про стан будівель та об’єктів благоустрою в громаді Паспортизація об’єктів благоустрою Оформлене право комунального власності на безхазяйні об’єкти нерухомості
|
|
2.3.2. Ремонт, модернізація, перепрофілювання будівель та об’єктів благоустрою з урахуванням вимог безбар’єрності |
Розроблений та затверджений план ремонтів, модернізації, перепрофілювання будівель та об’єктів благоустрою з урахуванням вимог безбар’єрності |
||
2.3.3. Визначити та дослідити туристичні локації громади, здійснити їх мапування |
Паспортизація туристичних локацій Мапування туристичних локацій у відкритих електронних ресурсах (Google maps та інші) |
||
2.3.4. Впорядкувати існуючі і створити нові рекреаційні зони, зони відпочинку в населених пунктах громади |
Паспортизація рекреаційних зон та зон відпочинку Мапування рекреаційних зон та зон відпочинку у відкритих електронних ресурсах (Google maps та інші) |
||
2.3.5. Підвищити можливості мешканців займатися спортом та активним відпочинком
|
Розроблена та затверджена програма розвитку масового спорту Облаштовані в кожному населеному пункті активні парки та/або тренажерні зали (майданчики), велосипедні та пішохідні доріжки
|
||
Оперативна ціль 2.4.
Удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства
|
2.4.1. Поліпшити систему управління відходами |
Розроблений, погоджений та затверджений місцевий планів управління відходами Розроблена та затверджена програма підтримки надавачів послуг з управління відходами Облаштовані контейнерні майданчики з роздільним збиранням відходів Проведені заходи з популяризації екологічно-свідомого підходу поводження з відходами та переробки органічних відходів у домоволодіння шляхом їх компостування |
|
2.4.2. Поліпшити систему водопостачання |
Інвентаризація та паспортизація водогонів та систем каналізації в громаді Розроблена та затверджена програма поліпшення питного водопостачання та підтримки надавачів послуг з централізованого водопостачання та водовідведення Модернізація до 30% водогонів в селах громади
|
||
2.4.3. Оптимізувати роботу КП «Наш дім Леськи» |
Розроблена та затверджена програма підтримки комунального підприємства як надавача ритуальних послуг та послуг з благоустрою.
Підвищення якості ритуальних послуг
Покращення благоустрою населених пунктів |
||
Оперативна ціль 2.5. Покращення екологічного стану довкілля громади |
2.5.1. Розробити та затвердити схему формування місцевої екологічної мережі спрямованої на відновлення антропологічно змінених екосистем, рекультивації порушених земель. |
Розроблена та затверджена схему формування місцевої екологічної мережі.
Розроблені та затверджені заходи відновлення антропологічно змінених екосистем, рекультивації порушених земель. |
|
2.5.2. Збільшення територій та об’єктів природно заповідного фонду |
Збільшення територій природно заповідного фонду до 2% відсотків від загальної площі громади. |
||
2.5.3. Відновлення лісів , створення нових та реконструкція існуючих полезахисних смуг та інших захисних насаджень. |
Збільшення площ лісів.
Реконструкція існуючих полезахисних смуг. |
||
2.5.4. Відведення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг річок Дніпро та Тясмин. |
Створення та документальне закріплення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг річок Дніпро та Тясмин |
||
|
|
2.5.5. Впорядкування водовідведення в населених пунктах громади. |
Розроблена та затверджена місцева програми у сфері водовідведення Впровадження централізованого водовідведення в населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше. |
|
|
2.5.6. Здійснення моніторингу наслідків виконання Стратегію розвитку Леськівської сільської територіальної громади для довкілля, у тому числі для здоров’я населення. |
Запроваджений механізм моніторингу наслідків виконання Стратегію відповідно до Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272 |
Сильна та стабільна економіка в громаді
|
Оперативна ціль 3.1.
Розвиток інвестиційної спроможності громади
|
3.1.1. Провести інвентаризація об’єктів нежитлової забудови та об’єктів (локацій) ведення бізнесу |
Створений реєстр об’єктів не житлової забудови та об’єктів (локацій) ведення бізнесу Створений відкритий реєстр об’єктів комунальної власності громади (вільних приміщень, споруд, будівель, земельних ділянок), які можливо надати в оренду для ведення бізнесу |
3.1.2. Розробити інвестиційний паспорт громади та поширення інформації про діючі бізнеси на території громади |
Інтерактивний інвестиційний паспорт громади |
||
Оперативна ціль 3.2.
Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу |
3.2.1. Налагодити діалог «Влада-Бізнес-Громада» |
Розроблення регламенту та регулярне проведення зустрічей з представниками бізнесу, влади та громадськості (не менше двох разів на рік) Систематизація проблемних питань ведення бізнесу на території громади та розроблення заходів по їх вирішенню |
|
3.2.2. Створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва (МСП) |
Внесені зміни в Програму місцевого економічного розвитку Леськівської територіальної громади на 2024-2028 роки Полегшення доступу МСП до фінансових ресурсів (фінансування відшкодування відсотків по кредитах на розвиток бізнесу) Збільшення кількість підприємств та ФОПів Зменшення рівня безробіття |
||
3.2.3. Інформаційна підтримка ведення та розвитку бізнесу (навчання, консультування, зміни в законодавстві діяльність громадських організацій, проектний менеджмент, поширення інформації про грантові пропозиції і т.д.) |
Створений відділ «Центр економічно розвитку» виконавчого комітету Леськівської сільської ради Проведені навчання, консультування щодо ведення бізнесу, проектного менеджменту, поширення інформації про грантові пропозиції і т.д.) |
||
3.2.4. Підвищення експортної спроможності МСП |
Розроблені та впроваджені механізми поширення інформації про продукцію/послуги МСП громади на території України та за її межами |
||
3.2.5. Облаштувати ярмаркових площ в селах громади |
Відведення земельних ділянок та створення ярмаркової інфраструктури Регулярне проведення ярмарок та виставок-продажів |
Стратегія узгоджена із пріоритетними напрямами, завданнями та заходами, основних програмних та стратегічних документів, зокрема в Стратегії проаналізовано узгодженість її цілей і з такими документами державного планування як Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегія розвитку Черкаської області на 2021-2027 роки. Узгодженість основних напрямів стратегії і з обласною програмою розвитку охорони навколишнього середовища подано в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2. Узгодженість основних положень Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років із основними напрямами Обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2021 – 2027 роки (Черкаської області)
|
Основні напрямки обласної програми охорони навколишнього природного середовища на 2021 - 2027 роки |
||||||
Стратегічні цілі / Оперативні цілі Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на 2024 - 2027 роки |
1. Охорона і раціональне використання водних ресурсів |
2.Охорона атмосферного повітря |
3.Збереження природно-заповідного фонду, розвиток екомережі, охорона та раціональне використання рослинного та тваринного світу. |
4.Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів. |
5.Охорона і раціональне використання земель. |
6.Наука, інформація і освіта. |
|
Стратегічна ціль 1. Розвиток людського та соціального капіталу |
|
|
|
|
|
|
|
1.1. Підвищити громадську активність |
|
+ |
|
|
|
|
|
1.2. Підвищити ефективність роботи органів влади |
|
+ |
|
|
|
|
|
1.3. Стабілізація демографічного стану громади |
|
+ |
|
|
|
|
|
1.4. Поліпшення якості освітніх послуг |
|
|
|
|
|
+ |
|
1.5. Поліпшення соціальних послуг |
|
|
|
|
|
+ |
|
1.6. Розширення можливостей для забезпечення культурних потреб |
|
|
|
|
|
+ |
|
Стратегічна ціль 2. Безпечні та комфортні умови проживання в громаді |
|
|
|
|
|
|
|
2.1. Покращення рівня безпеки в громаді |
|
|
+ |
|
|
|
|
2.2.Транспортно-логістична система |
|
|
|
|
|
+ |
|
2.3. Розвинута інфраструктура громади |
|
|
+ |
|
|
|
|
2.4. Удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства |
|
|
|
|
|
|
|
Стратегічна ціль 3. Сильна та стабільна економіка в громаді |
|
|
|
|
|
|
|
3.1. Розвиток інвестиційної спроможності громади |
|
+ |
|
|
|
|
|
3.2. Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу |
|
+ |
|
+ |
|
|
2. Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо Стратегію розвитку Леськівської сільської територіальної громади не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)
Леськівська сільська територіальна громада створена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 року № 541-р. 25 жовтня 2020 року відбулися перші місцеві вибори депутатів Леськівської сільської ради та Леськівського сільського голови.
Для реалізації низки запланованих заходів була використана інформація щодо наявних екологічних обмежень на території проєкту, а також її ключових характеристик. Ці фактори були враховані під час планування господарської діяльності, включаючи інформацію про наявність на території чутливих екологічних елементів, які можуть зазнати значного впливу від реалізації даного проєкту ДДП. Оцінка поточного стану навколишнього середовища проведена на основі загальнодоступних даних, зокрема таких, як: Екологічний паспорт Черкаської області, Регіональна доповідь від Управління екології: про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області.
2.1. Кліматичні особливості території, для якої розробляється стратегічна екологічна оцінка
Леськівська сільська територіальна громада розташована на підвищеному правому березі тераси річки Дніпро на південний схід від міста Черкаси. Відстань до міста Черкаси (районний та обласний центр): с. Леськи – 19 км.; с. Худяки - 26 км.; с. Чорнявка – 29 км.; с. Думанці – 29 км.; с. Чубівка – 32 км. Громада межує з Сагунівською ТГ, Медведівською ТГ, Михайлівською ТГ, Березняківською ТГ та Червонослобідською ТГ.
Основними характеристиками кліматичних умов є температура повітря, атмосферні опади тощо. Нижче розглянуто деякі з цих складових.
Рисунок 2.1. Загальні кліматичні показники по Леськівській ТГ
Умови загальної атмосферної циркуляції визначають напрямки вітрів. У Леськівській сільській ТГ середня годинна швидкість вітру значно коливається протягом року. Більш вітряна частина року триває 6,1 місяців, а саме, з 20 жовтня по 22 квітня, із середньою швидкістю вітру понад 15,3 кілометра на годину. Найбільш вітряним місяцем у році в Леськівській сільській ТГ є лютень із середньогодинною швидкістю вітру 17,6 кілометра на годину. Найбільш безвітряний період року триває 5,9 місяців, з 22 квітня по 20 жовтня, а найспокійнішим місяцем у році в Леськівській сільській ТГ є липень із середньогодинною швидкістю вітру 13,2 кілометра на годину.
Рисунок 2.2. Напрямок вітру в Леськівській сільській ТГ (помісячно) км/год
Напрямок вітру найчастіше південний протягом одного місяця, а саме з 26 березня по 26 квітня, і 1,4 місяця, з 12 жовтня по 24 листопада, з максимальним відсотком 32%, який припадає на 13 листопада. Вітер найчастіше має північний напрямок протягом 5,4 місяців, з 26 квітня по 6 жовтня, з максимальним відсотком 40%, який припадає на 10 липня. Вітер має західний напрямок протягом 4 місяців, а саме з 24 листопада по 26 березня, з максимальним відсотком 27%, який припадає на 11 жовтня.
Рисунок 2.3. Напрями вітру в Леськівській сільській ТГ
Розглядаючи кількість опадів та рівень вологості в Леськівській сільській територіальній громаді, варто сказати, що ці показники в основному корелюють з загальними показниками в області. Проте важливо відзначити, що рівень вологості та кількість опадів в Леськівській сільській територіальній громаді коливаються протягом року. Найвологіший сезон триває 2,4 місяці з 12 травня по 25 липня, з більш ніж 24% ймовірністю того, що заданий день буде з високим рівнем вологості. Місяць з найбільшою кількістю дощових днів в Леськівській сільській територіальній громаді - червень, коли в середньому протягом 9,8 днів випадає не менше 1 міліметра опадів. Більш сухий сезон триває 9,6 місяців з 25 липня по 12 травня. Місяць з найменшою кількістю дощових днів в Леськівській сільській територіальній громаді - січень, коли в середньому протягом 4,6 днів випадає не менше 1 міліметра опадів. Серед днів з найвищим рівнем вологості розрізняються ті, в які буває лише дощ, лише сніг або обидва види опадів. Виходячи з цієї класифікації, найбільш поширеною формою опадів в Леськівській сільській територіальній громаді є:
Дощ є найтиповішим видом опадів протягом 9,4 місяців, з 3 березня по 14 грудня. Місяць з найбільшою кількістю днів, коли випадає лише дощ, в Леськівській сільській територіальній громаді - червень із середньою кількістю в 9,8 днів.
Рис. 2.4. Середньомісячна кількість дощу в Монастирищенській громаді |
Рисунок 2.4. Середньомісячна кількість дощу в Леськівській сільській ТГ
В свою чергу сніг є найтиповішим видом опадів протягом 2,6 місяців, з 14 грудня по 3 березня. Місяць з найбільшою кількістю днів, коли випадає лише сніг, в Леськівській сільській ТГ - січень. Зимовий період року із снігом триває 5,4 місяців, з 26 жовтня по 6 квітня, із кількістю снігу не менше 25 міліметрів за кожний 31-денний період. Місяць з найбільшою кількістю снігових опадів в Леськівській сільській ТГ - січень, із середньою кількістю снігу в 137 міліметрів. Період без снігу триває 6,6 місяців, з 6 квітня по 6 жовтня.
2.1.1. Викиди парникових газів
Парникові гази, які накопичуються внаслідок людської діяльності, призводять до посилення ефекту парникового ефекту і є однією з ключових причин впливу на зміну клімату. Надмірний обсяг цих газів, які виникають внаслідок викидів спричинених транспортними засобами, діяльності сільського господарства, промисловості та лісові пожежі, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, тим самим не допускаючи його виходу назовні в космос. Згідно Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області за 2022 рік в області викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел становили 47,0 тис. т, що на 0,7 тис. т менше у порівнянні з 2021 роком. За останні п'ять років спостерігається динаміка скорочення викидів забруднюючих речовин в повітряний басейн області від стаціонарних джерел (у 2018 році викиди в атмосферне повітря становили 57,9 тис. т, у 2022 – 47,0 тис. т).
Таблиця 2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т
|
2000 |
2020 |
2021 |
2022 |
Всього в т.ч. |
28,778 |
51,429 |
47,651 |
46,969 |
м. Черкаси |
16,821 |
18,932 |
- |
- |
м. Ватутіне |
0,817 |
0,304 |
- |
- |
м. Канів |
0,115 |
0,319 |
- |
- |
м. Золотоноша |
0,546 |
0,251 |
- |
- |
м. Сміла |
1,31 |
0,496 |
- |
- |
м. Умань |
0,79 |
8,021 |
- |
- |
Городищенський р-н |
0,345 |
0,330 |
- |
- |
Драбівський р-н |
0,112 |
0,214 |
- |
- |
Жашківський р-н |
0,191 |
0,844 |
- |
- |
Звенигородський р-н |
0,852 |
0,213 |
3,352 |
3,320 |
Золотоніський р-н |
1,357 |
2,807 |
6,278 |
5,529 |
Кам'янський р-н |
0,227 |
0,506 |
- |
- |
Канівський р-н |
0,015 |
6,492 |
- |
- |
Катеринопільський р-н |
0,264 |
0,586 |
- |
- |
К.Шевченківський р-н |
0,402 |
0,641 |
- |
- |
Лисянський р-н |
0,643 |
0,039 |
- |
- |
Маньківський р-н |
0,26 |
1,072 |
- |
- |
Монастирищенський р-н |
0,379 |
0,125 |
- |
- |
Смілянський р-н |
0,201 |
0,292 |
- |
- |
Тальнівський р-н |
0,816 |
0,590 |
- |
- |
Уманський р-н |
0,476 |
1,818 |
5,294 |
5,330 |
Христинівський р-н |
0,468 |
1,044 |
- |
- |
Черкаський р-н |
0,411 |
2,225 |
32,727 |
32,790 |
Чорнобаївський р-н |
0,4 |
2,708 |
- |
- |
Чигиринський р-н |
0,228 |
0,064 |
- |
- |
Шполянський р-н |
0,332 |
0,482 |
- |
- |
*Примітка: Інформація наведена за даними Головного управління статистики у Черкаській області.
** Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX затверджений адміністративно-територіальний устрій базового та районного рівнів Черкаської області, яким передбачено утворення 4 районів та 66 ОТГ.
За наявними в Управлінні даними на території Леськівської територіальної громади розташовано 21 об'єкт господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при наявності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
На території Леськівської територіальної громади розташовано 2 місця видалення твердих побутових відходів (далі – МВВ), які експлуатуються без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
За результатами моніторингових досліджень об’єктів довкілля у 2022 році лабораторіями Державної установи "Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" відібрано та досліджено 2753 проби атмосферного повітря, виявлено 138 (5%) відхилень на автошляхах Черкаської області (формальдегід, бензин, оксид вуглецю). Рухомі джерела викидів (автомобільний, залізничний, річковий транспорт та виробнича техніка) залишаються потужним забруднювачем довкілля в Леськівській сільській територіальній громаді, однак окремі відомості про викиди від пересувних джерел забруднення на території конкретної громади відсутні.
2.1.2. Прогнозовані зміни клімату, якщо документ не буде затверджено
Згідно з Регіональною доповіддю про стан довкілля в Черкаській області на території області відзначаються загальні кліматичні тенденції характерні для України. З початку 1988 року чітко прослідковується потепління клімату в області, оскільки середня річна температура повітря в більшості випадків перевищує температурні норми останньої кліматичної періоду (1961-1990) на 1-2 градуси Цельсія. Зими та весни стали теплішими на 2 градуси, а температура в літні місяці підвищилася на 1,1 градуса, в той час як восени ці показники є вищими на 0,6-1 градус Цельсія. З цього можна помітити, що зими стали менш сніжними, а весни мають менше опадів. Цей період відзначався значними змінами температур, з ранніми короткотривалими періодами холоду у теплу частину року та пізніми тривалими періодами тепла в холодну частину року. Як результат, було встановлено численні рекорди температур у літній та осінній сезони.
Наприклад, у червні був побитий рекорд за максимальною температурою, у липні - рекорди як за максимальною, так і за мінімальною температурою, у серпні і вересні - знову рекорди за максимальною та мінімальною температурою, а в жовтні встановлено три рекорди за максимальною та один за мінімальною температурою. У листопаді був встановлений абсолютний рекорд за максимальною температурою цього місяця. Серед наслідків зміни клімату на території громади, так і на території області можна відмітити подальше зростання індикаторів температури повітря та збільшення кількості несприятливих погодних явищ.
В Леськівській сільській ТГ, так само як і по всій території України, відзначається збільшення температурних показників, що напряму впливає на погіршення якості природних ресурсів та їх використання, які є важливими для розвитку. Загалом це призводить до зростання міграційних процесів, зменшення кількості природних ресурсів таких як річок, лісів, зміни флори та фауни, тощо. Таким чином, у разі незатвердження документу очікується поступове погіршення цілого ряду показників, пов’язаних з довкіллям громади, зокрема забруднення атмосферного повітря та погіршення його якості.
2.2. Стан здоров'я
Стан здоров'я населення визначається комплексом фізичних, психічних та соціальних факторів, та оцінюється, зокрема за тенденцією та кількістю зареєстрованих випадків захворювань, структурою населення, загальної кількості захворюваності тощо. Населення Леськівської сільської територіальної громади складає 7919 осіб, з яких понад 48 % (3802 особи) мешкає в адміністративному центрі громади – с. Леськи.
Таблиця 2.3. Демографічні показники Леськівської сільської ТГ станом на 2023 рік
Показник |
Значення |
Чисельність наявного населення сільської ТГ, осіб |
7919 |
Чисельність наявного населення по селу Леськи, осіб |
3802 |
Щільність населення на 1 кв. км., осіб |
|
Природний приріст: |
-115 |
Народилося, осіб |
21 |
Померло, осіб |
136 |
Міграційний рух: |
|
Кількість прибулих, осіб |
|
Кількість вибулих, осіб |
|
Згідно наведених статистичних даних видно, що чисельність померлих значно перевищує чисельність народжених, а кількість дітей до 18 років зменшується. Це може загрожувати ситуації, коли категорії населення молодше 18 років та старше 60 зрівняються у своїй кількості протягом наступного десятиліття. Для громади, яка прагне розвиватися, такий сценарій є загрозливим. Існуючі статистичні дані говорять про такі загальні тенденції в області та громаді, як зниження народжуваності, підвищення показника смертності, підвищення питомої ваги населення старшого пенсійного віку, зниження середньої очікуваної тривалості життя. В цілому тенденції різкого або негативного погіршення стану здоров’я населення немає.
2.2.1. Прогнозовані зміни стану здоров’я населення, якщо документ не буде затверджено
За умови збереження теперішніх тенденцій в перспективі зміни стану здоров’я населення значного збільшення впливу негативних факторів на стан здоров’я мешканців громади не передбачається. Однак, внаслідок накопичення негативних впливів, таких як автомобільні викиди, недостатнє очищення стічних вод, низька якість питної води та зношеність водогону та критичної інфраструктури, може виникнути потенційна загроза для здоров'я мешканців. В подальшому ці фактори можуть вплинути на погіршення стану довкілля, а відповідно і стану здоров’я населення громади, оскільки накопичення шкідливих речовин в ґрунті, забруднення ґрунтових і поверхневих вод, а також атмосферного повітря, може спричинити збільшення поширеності хронічних захворювань. Крім того, відсутність достовірної та актуальної інформації щодо викидів у атмосферне повітря також погіршує ситуацію. Для створення докладного прогнозу стану здоров'я населення необхідно збирати локальні статистичні дані на рівні окремих населених пунктів.
2.3. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
За наявними в Управлінні даними на території Леськівської територіальної громади розташовано 21 об'єкт господарювання, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при наявності дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
На території Леськівської територіальної громади розташовано
2 місця видалення твердих побутових відходів (далі – МВВ), які експлуатуються без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Нижче наведено відомості про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за останні декілька років згідно даних Регіональної доповіді про стан навколишнього середовища в Черкаській області.
Таблиця 2.4. Динаміка викидів забруднюючих речовин в Черкаській області
Роки |
Викиди в атмосферне повітря, тис. т. |
Щільність викидів у розрахунку на 1 кв. км, т |
Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг |
Обсяг викидів на одиницю ВРП |
||
Всього |
У тому числі |
|||||
стаціонарними джерелами |
пересувними джерелами |
|||||
2000 |
93,1 |
28,8 |
64,3 |
4,5 |
64,5 |
- |
2011 |
140,2 |
62,2 |
78 |
6,7 |
109,4 |
0,005 |
2012 |
146,4 |
69,4 |
77 |
7 |
115 |
0,005 |
2013 |
150 |
73,1 |
76,9 |
7,2 |
118,6 |
0,005 |
2014 |
136,6 |
66,7 |
69,9 |
6,5 |
108,8 |
0,004 |
2015 |
120,3 |
57,5 |
62,8 |
5,7 |
96,4 |
0,002 |
2016 |
|
52,3 |
- |
2,5 |
42,3 |
0,001 |
2017 |
|
48,3 |
- |
2,3 |
39,4 |
0,001 |
2018 |
|
57,9 |
- |
2,8 |
47,7 |
0,001 |
2019 |
|
51,8 |
- |
2,5 |
43,2 |
- |
Основними джерелами забруднення повітря в регіоні є підприємства, що займаються постачанням електроенергії, газу, пари та системами кондиціювання повітря (захоплюють 38.3% загального викиду); сільське, лісове та рибне господарство (відповідають за 11.025%); сектор водопостачання, каналізації та управління відходами (внесок 3.149%); а також транспортні підприємства, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність (вклад 1.854%).
2.3.1. Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря
Території, які входять до складу Леськівської сільської територіальної громади, не позначаються як такі, що були забруднені через аварію на Чорнобильській атомній електростанції (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року, №106). Згідно з регіональною доповіддю про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області, збір атмосферних опадів проводився щоденно лише на території метеостанції в обласному центрі ̶ Черкасах. Рівень радіоактивності цих випадань оцінювався в бекерелях на квадратний метр і в середньому коливався від 0,6 до 2,1 Бк/м² протягом доби. Сумарна бета активність атмосферних опадів за місяць варіювала в межах від 38,4 до 45,1 Бк/м², з відокремленими максимальним значенням у березні ̶ 45,1 Бк/м². Ці показники залишились приблизно на тому ж рівні, що й у 2018 році, коли вони становили від 39,4 до 55,3 Бк/м², також із максимумом в березні. Варто відзначити, що ці результати вимірів значно нижчі за критерії визнання високого радіоактивного забруднення, які становлять 110 Бк/м² на добу. Річна сумарна бета-активність атмосферних опадів склала 501 Бк/м², що не перевищує показників, встановлених як допустимі після аварії (584 Бк/м²). Протягом останніх 5 років найвищі рівні радіації, які були зафіксовані метеостанціями в Черкаській області, коливалися від 13 до 15 мікрорентгенів на годину. Ці значення залишалися в межах норми, яка становить не більше 25 мікрорентгенів на годину.
Нанозіверт (нЗв) є одиницею вимірювання дози іонізуючого випромінювання, і в даному випадку, це використовується для вимірювання рівня радіації в повітрі.
Навіть при незначних коливаннях цих показників 120-140 нЗв/год в залежності від місця вимірювання території, що входять до складу Леськівської сільської територіальної громади можна розглядати як такі, що не є небезпечними для життя та здоров’я населення громади. Отримані дані за 2023 рік показують, що всі параметри радіоактивного забруднення атмосфери не відрізняються від тих, які були зафіксовані в попередньому році. Проте існує можливість, що можуть виникнути відхилення в рівнях радіоактивності в приземній атмосфері через небезпечні або непередбачені погодні умови та природні катаклізми. Впродовж року щоденні значення ПЕД (потужність експозиційної дози гамма-випромінювання) в області були в межах 10 – 17 мкР/год. Середньомісячні значення ПЕД на метеостанціях впродовж року коливались в межах 11 - 14 мкР/год. Контрольний рівень природного гамма-фону (ПЕД) – 25 мкР/год. Сумарна бета активність атмосферних випадінь за місяць коливалась в межах 28,2 – 49,4 Бк/м2. Вміст цезію 137 у випадах знаходився в межах 0,2 – 0,3 Бк/м2 за місяць. Стронцію 90 – в середньому 0,37 Бк/м2 за квартал. Річна сумарна бета-активність атмосферних випадінь склала 532,3 Бк/м2, що не перевищує доаварійного рівня (584 Бк/м2 – середнє у колишньому СРСР доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь).
2.3.2. Ризики розвитку транспортно-дорожньої мережі
Можливі ризики пов'язані із розвитком транспортної та інфраструктури, включаючи зростання забруднення атмосфери та збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод через підвищену інтенсивність транзитного руху та особливості руху транспортних засобів територіальними автомобільними шляхами (Р-10 Канів – Черкаси - Кременчук). Розвиток транспортно-дорожньої мережі в Леськівській сільській територіальній громаді може призвести до різних екологічних ризиків, які варто врахувати і аналізувати. Збільшення автомобільного руху і розширення дорожньої мережі може спричинити не значне збільшення викидів шкідливих речовин, таких як вуглеводні і оксиди азоту у повітря, що в свою чергу може призвести до погіршення якості повітря, і як наслідок вплинути на здоров'я мешканців і природне середовище. Окрім цього будівництво та обслуговування доріг може включати в себе використання токсичних матеріалів, які в подальшому можуть потрапити в ґрунт і водні ресурси через виливи і фільтрацію. Це може призвести до забруднення ґрунту і водойм, що має негативний вплив на екосистему і природне середовище. Розширення дорожньої мережі може призвести до втрати природних територій і біорізноманітності через вирубку лісів, заповідних зон і розорення природних ландшафтів.
2.3.3. Прогнозовані зміни у динаміці та структурі викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
Аналізуючи існуючі фактори, такі як зростання обсягів виробництва, зношення технологій, обладнання і транспорту, а також пошкодження покриття доріг можливо спрогнозувати невелике, але поступове збільшення викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря. Хоча за попередніми прогнозами це не призведе до радикальних змін у стані здоров'я населення, однак може виникнути невелике, але систематичне погіршення впливу на здоров'я людей, тварин і рослин внаслідок накопичення цих викидів в середовищі.
Стан дорожнього покриття безпосередньо впливає і на кількість шкідливих викидів від автомобілів. Однак оскільки кількість автотранспорту постійно зростає, і багато автомобілів є застарілими, відповідно можна передбачити збільшення викидів з рухомих джерел, включаючи такі забруднюючі речовини як сажа, відпрацьовані гази, мастила, важкі метали та інші речовини. Не менш вагомим викликом також є і те, що наразі бракує достовірної інформації про обсяги викидів, джерела цих викидів і чи дійсно підприємства дотримуються усіх необхідних дозволів на викиди від стаціонарних джерел забруднення. Так, близько 7% підприємств мають прострочені дозволи на викиди, в той час як Закон "Про охорону атмосферного повітря" у статтях 11 і 12 передбачає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел можуть здійснюватися лише за наявності дозволу. Також господарська та інша діяльність, яка порушує вимоги щодо викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу на середовище, передбачені дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена або припинена згідно з чинним законодавством. Безконтрольність в сфері викидів в атмосферу може призвести до серйозних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров'я громади.
Рисунок 2.5. Транспортні шляхи області
2.4. Характеристика водних ресурсів
Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори. За даними звітності за формою 2-ТП (водгосп) загальний водозабір в 2021 році становив 155,7 млн м3. У порівнянні з 2020 роком (168,8 млн м3) забір води зменшився на 13,1 млн. м3.
В межах Леськівської сільської територіальної громади протікають річки Дніпро та Тясмин. Ці водні ресурси використовуються для поливу сільськогосподарських угідь та пов’язані з підземними родовищами питної води, які в свою чергу забезпечують питною водою населення та промислові потреби.
За даними Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області у 2021 році в поверхневі водні об'єкти скинуто 81,6 млн. м3 зворотних (стічних) вод, що на 6,4 млн. м3 (8,5%) більше в порівнянні з 2020 роком (75,2 млн. м3). За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології стан водної екосистеми громади за сукупністю гідробіологічних показників відповідав 3-му класу якості вод (помірно забруднені). Згідно даних Державного агентства водних ресурсів, водні об’єкти громади належать до не істотно змінених та не перебувають під ризиком точкового та дифузного забруднення.
Причинами погіршення гідрологічного та санітарного стану водних об’єктів громади є:
- значні обсяги споживання води галузями економіки,
- висока зарегульованість річок та недостатнє виконання меліоративними системами своїх функцій;
- скидання неочищених та недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти внаслідок незадовільного стану (низька продуктивність) очисних споруд;
- недостатня самовідновлювальна та самоочисна здатність водних систем;
- потрапляння біогенних сполук у водні об’єкти з поверхневим стоком
із забудованих територій, сільгоспугідь та ерозія ґрунтів на водозабірній площі; - недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах та їх забудова.
У 2021 році з метою покращення стану водних об'єктів області проводилися роботи з відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок; розчищення ставків; реконструкції очисних споруд, каналізаційних мереж та споруд на них; реконструкції гідроспоруд; розроблення проектно-кошторисної документації для проведення заходів, направлених на покращення стану водних ресурсів області.
2.5. Відходи
Відповідно до вимог Закону України "Про відходи" (ст. 33) "на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів".
За даними Головного управління статистики у Черкаській області на кінець 2022 року на підприємствах області тимчасово зберігається 667,592 тис. т відходів I-IV класів небезпеки. За даними Головного управління статистики у Черкаській області у 2022 році в області утворилось 1330,031 тис. т відходів І – ІV класів небезпеки, з них: 1259,075 тис. т від економічної діяльності підприємств і організацій та 70,956 тис. т відходів від домогосподарств.
На території Леськівської територіальної громади розташовано 2 місця видалення твердих побутових відходів (далі – МВВ), які експлуатуються без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
За даними проведеної інвентаризації організованих місць видалення відходів станом на 01.09.2016 на території громади обліковується 2 місця видалення твердих побутових відходів (далі – МВВ) сміттєзвалище с. Думанці та с. Чорнявка.
Законом встановлено, що з 1 січня 2030 року експлуатація місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), що не оснащені системами вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, системами моніторингу викидів в атмосферне повітря та моніторингу забруднення ґрунтів і підземних вод, забороняється.
Статтею 26 Закону України “Про управління відходами” визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами, зокрема: участь у розробленні та реалізації регіональних планів управління відходами, затвердження місцевих планів управління відходами тощо.
У 2021 році в області розроблено проєкт Регіонального плану управління відходами в Черкаській області до 2030 року (далі – Регіональний план), яким передбачено припинення експлуатації/закриття сміттєзвалищ і полігонів відходів, що не є небезпечними, які не відповідають встановленим вимогам. Наразі з огляду на те, що 09.07.2023 року набрав чинності Закон України „Про управління відходами“ та постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2023 року № 667 затверджено Порядок розроблення та затвердження регіональних планів управління відходами проєкт Регіонального плану доопрацьовується у відповідності до вимог діючого законодавства.
Регіональним планом визначено заходи для територіальних громад області та встановлено цільові показники, які є обов’язковими для перенесення до місцевих планів управління відходами.
Також, заплановано поділ області на 4 кластери (Золотоніський, Черкаський, Звенигородський, Уманський) з впровадженням комплексної системи управління відходами. Леськівська громада увійшла до Черкаського кластеру для якого передбачено:
- будівництво об’єкту механіко-біологічного оброблення або термічної утилізації муніципальних відходів із попереднім сортуванням відходів (м. Черкаси);
- реконструкція Черкаського міського полігону ТПВ;
- будівництво сміттєперевантажувальної станції (м. Канів, с. Мліїв,);
- встановлення сміттєсортувальної лінії у м. Канів, м. Сміла;
- придбання 55 сміттєвозів та 35408 контейнерів для територіальних громад.
Одним із можливих механізмів, що сприятиме ефективному управлінню відходами є створення спільного комунального підприємства на засадах співробітництва територіальних громад.
Роздільне збирання побутових відходів здійснюється згідно "Методики роздільного збирання побутових відходів", затвердженої наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.08.2011 № 133.
В Леськівській територіальній громаді запроваджене роздільне збирання побутових відходів у с. Леськи та с. Худяки (встановлено контейнери для пластику). Інформація щодо запровадження в інших населених пунктах громади роздільного збирання побутових відходів до Управління не надходила.
2.6. Теперішній стан природно-заповідного фонду та рекреації громади
Черкаська область розташована в східноєвропейській рівнині, в басейні середньої течії річки Дніпро. За фізико-географічними, кліматичними та ґрунтовими ознаками ця територія відноситься до лісостепової природно-кліматичної зони та входить до категорії малолісних регіонів України. Рельєф області переважно горбистий, з великою кількістю ярів, балок та окремих рівнинних ділянок.
На території Леськівської територіальної громади обліковується 2 об’єкти природно-заповідного фонду площею 3,01 га.
З метою забезпечення збереження цілісності об’єктів природно-заповідного фонду та запобігання незаконному заволодінню їх територіями в області проводиться робота щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж заповідних об’єктів.
На сьогоднішній день охоронні зобов’язання та положення про території та об’єкти природно-заповідного фонду на території Леськівської територіальної громади переоформлені у відповідному порядку.
Таблиця 2.5. Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду Леськівської територіальної громади
№ п/п |
Назва об’єкта ПЗФ, категорія |
Стан перенесення меж в натуру |
Площа, га |
Адміністративне розміщення та місцезнаходження об’єкта ПЗФ |
Назва підприємства, організації, установи – землекористувача (землевласника), у віданні якого знаходиться об’єкт ПЗФ |
Постанова, рішення, згідно з якими створено (оголошено) даний об’єкт ПЗФ, змінено його площу, категорію тощо |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
1 |
"Мати лісу", ботанічна пам'ятка природи |
|
0,01 |
Черкаський район, кв. 34, вид. 2 Чорнявського лісництва |
ДП "Чигиринське ЛГ" |
Рішення обл. ради від 03.07.02 № 2-8 |
2 |
Старий Тясмин, комплексний заказник |
3 |
3 |
Колишнє русло р. Тясмин, Пд-Зх окр. с. Чорнявки |
СТОВ “Чорнявка” |
Рішення обл. ради від 28.04.93 р. № 14-21 |
Природно-заповідний фонд (ПЗФ) визнається в Україні як національний скарб, на який накладається особливий режим охорони, відтворення та використання. Держава розглядає цей фонд як важливу частину всесвітньої системи природних територій і об'єктів, які потребують особливого захисту. Правовий статус і управління територіями та об'єктами ПЗФ регулюються законами України, зокрема "Про природно-заповідний фонд України," "Про охорону навколишнього природного середовища України," і Земельним кодексом України. Земельні ділянки, які входять до складу ПЗФ, визнаються як особливо цінні землі з призначенням для природоохоронних цілей відповідно до Земельного кодексу України.
Створення територій та об’єктів ПЗФ регулюється ст.ст. 51 – 53 ЗУ «Про ПЗФ». Відповідно до ст. 51 цього Закону підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об’єктів ПЗФ можуть здійснюватися державними та науковими установами, природоохоронними громадськими об’єднаннями або іншими організаціями та громадянами. При виборі територій для створення заповідників, важливо керуватися Оселищною директивою та враховувати наявність та потенціал різноманітних видів рослин і тварин, які внесені до Червоної книги України. Пам'ятаймо про те, що природно-заповідна мережа грає важливу роль в досягненні сталого розвитку країни.
Рослинний світ
Для Черкаської області характерне поєднання флори лісової та степової зони, тому сформувалася багата природна рослинність, яка представлена лісовим, чагарниковим, степовим, лучним, болотним, водним, петрофітним, псамофітним типами рослинності. Лісова рослинність представлена сосновими та дубово-сосновими, дубово-грабовими деревостанами; трав’яниста рослинність – це придніпровські та середньодніпровські лучні степи та остепненні луки, рослинність заплав – дніпровські лісостепові лучні степи, справжні торфянисті остепнені та засолені луки; болотна рослинність – лісостепові осокові, гіпново-осокові, злаково-осокові, очеретяно-осокові, трав’яні і трав’яно-гіпнові угруповання. Степова рослинність, яка займала деякі вододільні ділянки й південні схили високих терас, майже не збереглася. Вона представлена фрагментами на змитих ґрунтах крутих схилів річкових долин, стародавніх балок, вздовж шляхів, на окраїнах боліт і лісів. Зрідка трапляються остепнені луки, у деяких районах поширені справжні луки.
Одним з ключових способів збереження рослинного світу є захист рідкісних та уразливих видів рослин, які перебувають під загрозою зникнення. Згідно з Законом "Про рослинний світ", ці види, які ростуть в природних умовах на території України, підлягають спеціальній охороні та включаються до Червоної книги України та міжнародних червоних списків. В Черкаській області налічується 334 види судинних рослин (що становить 17% флори області), які знаходяться під загрозою зникнення. Це включає 69 видів, які внесені до Червоної книги України, 14 видів з додатка І Бернської Конвенції, 7 видів, що під охороною в Європі за Європейським Червоним списком, та 2 види, які охороняються на всесвітньому рівні.
Екологічна мережа Черкаської області розвивається, враховуючи принципи створення, збереження та використання екологічних мереж. Це відбувається на основі наукових досліджень ландшафтів, унікальних біотопів, місць зростання рідкісних видів та маршрутів міграції тварин, створюючи природний каркас для майбутньої регіональної екологічної мережі.
Основними причинами втрати біорізноманіття є:
- Забруднення навколишнього середовища через викиди шкідливих речовин у повітря, ґрунти та водні джерела.
- Деградація природних ландшафтів, включаючи ерозію ґрунтів, затоплення територій, розширення сільськогосподарських земель та нерівномірну забудову територій.
- Монокультурні методи у лісовому та сільському господарстві.
Основними чинниками, які впливають на кількість рослин, зокрема тих, які включені до "червоної книги", є:
- Антропогенний вплив, такий як руйнування природи для збору букетів та деградація місцезростань через надмірне використання (для лучних та болотних видів), осушення, випал трави та інші антропогенні дії.
- Пожежі, шкідники, поширення іноземних рослин, неправильний догляд за рослинними територіями в населених пунктах.
Лісова рослинність області також стикається з загрозами:
- Підпалом сухої рослинності, що може призвести до пожеж.
- Погіршення технологій лісозаготівель та неправильний обріз дерев.
- Висихання соснових лісів та незаконні вирубки.
Ці фактори в сукупності становлять серйозну загрозу для різноманітності та збереження природного середовища Черкаської області.
Тваринний світ
Тваринний світ широколистяних лісових ландшафтних комплексів Черкаської області відзначається великою різноманітністю ссавців і птахів. Так, у лісових хащах водяться ссавці: лось європейський, козуля європейська, кабан дикий, білка звичайна, соня лісова, з хижих – вовк сірий, кіт лісовий, борсук європейський, лисиця руда, куниця лісова та і н. В орнітофауні помітні одуд, зяблик, іволга, дрізд співочий, сойка, горлиця, дятел строкатий, жайворонок лісовий, з хижих – яструб великий, яструб малий, сова сіра, сова вухата, орел-карлик, орлан-білохвіст та інші. Із плазунів водяться мідянка, гадюки Нікольського, звичайна. Тваринний світ аквальних та субаквальних (річкові, болотні ландшафти, водосховища, ставки) ландшафтних комплексів репрезентований в основному малакофауністичними, гепертофауністичними, і хтіофауністичними та орнітофауністичними комплексами. Типовими представники малакофауни є перлівниця звичайна, живородка, калюжниця річкова, ставковик звичайний, слимак виноградний.
Наявні риби нових видів-уселенців: білий амур східноазіатський, пічкур світлоплавцевий дніпровський, товстолоб, короп та і н. До великої групи птахів, що гніздиться в болотах, на вологих луках або на мілководних узбережжях водойм належать: гомілкові бродні птахи (чапля сіра, чепурна велика, лелека білий, журавель сірий); болотні птахи (деркач, погонич, плиска жовтоголова); кулики мілководдя (уліт великий, коловодник звичайний, ходуличник). Птахів водойм поділяють на кілька груп: нирці (гагара червоновола, норець великий); повітряно-водяні птахи (крячок білощокий, мартин звичайний); наземно-водяні птахи (лебідь-шипун, лебідь-кликун, крижень, шилохвіст). Серед птахів водойм є і хижаки – лунь болотяний, шуліка чорний, скопа та інші. Тваринний світ степових, сільськогосподарських ландшафтних комплексів представлений і з ссавців гризунами (ховрах малий, сліпак подільський, миша польова, хом’як сірий, мишівка степова, полівка сіра), а також хижі ссавці – тхори степові. Полюють на них хижі птахи: лунь польовий, зимняк. До птахів полів відносяться також сорокопуд сірий, коноплянка, горобець польовий, бджолоїдка, боривітер степовий, кібчик. Серед плазунів водиться мідянка, гадюка степова.
2.6.2. Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття
Розбудова екологічної мережі області відбувається з урахуванням принципів формування, збереження, використання екомережі та результатів дослідження особливостей ландшафтних комплексів, локалітетів раритетних видів біоти, рідкісних біотопів, міграційних шляхів тварин як природного каркасу перспективної регіональної екомережі.
Серед основних причин збіднення біорізноманіття є:
– забруднення природного середовища (викиди забруднюючих речовин
в атмосферне повітря забруднення, поверхневих та підземних вод);
– денатуралізація природних ландшафтів (ґрунтова та повітряна ерозія, підтоплення територій, поширення агроландшафтів, нерівномірна забудова території);
Основні фактори, які можуть впливати на чисельність рослин, зокрема тих, що перебувають під загрозою та в "червоній книзі", включають людську діяльність (наприклад, збирання на букети) та пошкодження природних середовищ (надмірне вирубування, косіння, видалення рослин, осушення для лучних і болотних видів; проведення лісогосподарських робіт для лісових видів), пожежі, шкідники, розповсюдження іноземних видів рослин та недбале утримання рослинних зон у населених місцях. Загрози для лісової рослинності включають спалювання сухої рослинності навесні, що може призвести до виникнення лісових пожеж; погіршення технік збирання деревини; висихання соснових лісів; незаконні вирубки.
На обласному рівні в 2022 році було затверджено 8 заповідних об’єктів загальною площею 33,8 га: парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва "Сквер Надія" на території Новодмитрівської територіальної громади площею 1,2 га; ботанічна пам’ятка природи "Шафран сітчастий" на території Селищенської сільської ради площею 0,2 га; ботанічний заказник "Дзендзіри" на території Катеринопільської територіальної громади площею 18,6 га; ботанічна пам’ятка природи "Степові ділянки" на території Стеблівської територіальної громади площею 3,6 га; ботанічна пам’ятка природи "Степові схили" на території Стеблівської територіальної громади площею 3,8 га; ботанічна пам’ятка природи "Балка білля села Великі Канівці" на території Чорнобаївської територіальної громади площею 2,0 га; ботанічна пам’ятка природи "Степова балка" на території Новодмитрівської територіальної громади площею 4,4 га.
2.7. Земельні ресурси, ґрунти та надра корисних копалин
Загальна площа Леськівської сільської ТГ – 21579,9 га, із них площа с. Леськи - 6250,4 га, с. Худяки - 6998 га, с. Думанці та с. Чубівка - 4202,5 га, с. Чорнявка - 4129,0 га в тому числі: землі водного фонду громади складають 3200,5605 га, землі лісового фонду – 5087,1787 га сільськогосподарські землі – 9470,61 га, землі під забудовою – 632,3368 га.
Рисунок 2.6. Структура земельного фонду Леськівської ТГ
Всього в Леськівській сільській територіальній громаді нараховується 3570 дворів, з них: у с. Леськи – 1730, у с. Худяки – 1209, у с. Думанці – 223, у с. Чубівка – 81, у с. Чорнявка -327.
Площа сільськогосподарських земель 9470,61 га, із них в с. Леськи - 3072,23 га, с. Худяки - 2379,33 га, с, Думанці та с. Чубівка 2458,15 га, с. Чорнявка - 1560,9 га. Сільськогосподарські угіддя складають 8490,16 га, у тому числі с. Леськи - 2984,85 га, с. Худяки - 1612,06 га, с. Думанці та с. Чубівка - 2385,85 га, с. Чорнявка - 1507,4 га. Із них в с. Леськи: рілля - 2747,24 га, багаторічні насадження - 173,91 га, сіножаті - 56,2 га, пасовища - 7,5 га. В с. Худяки: рілля - 1510,84 га, пасовища - 1,1 га. В с. Думанці та с. Чубівка - рілля - 1520,7 га, багаторічні насадження - 212,2 га, сіножаті - 391,6 га, пасовища - 260,8 га. В с. Чорнявка: рілля - 1175,3 га, багаторічні насадження - 125,73 га, сіножаті - 74,94 га, пасовища - 131,10 га. Щодо площі земель, що розташована під господарськими будівлями і дворами: с. Леськи - 68,1 га, с. Худяки - 82,9 га, с. Думанці та с. Чубівка - 50,1 га, с. Чорнявка - 32,0 га. Під господарськими шляхами і прогонами розташовано 81,2 га земель, із них: в с. Леськи - 19,3 га, в с. Худяки - 18,3 га, в с. Думанці та с. Чубівка - 22,1 га, в с. Чорнявка - 21,5 га. Середній розмір паю в громаді складає: в с. Леськи - 1,14 га, в с. Худяки - 1,14 га, в с. Думанці та с. Чубівка - 1,4 га, в с. Чорнявка - 1,3 га.
Таблиця 2.6. Структура сільськогосподарських земель Леськівської ТГ
Показник |
Одиниця виміру |
село Леськи |
село Худяки |
села Думанці та Чубівка |
село Чорнявка |
Всього: |
Площа громади |
га |
6250,4 |
6998 |
4202,5 |
4129,0 |
21579,9 |
Площа сільськогосподарських земель, всього |
га |
3072,23 |
2379,33 |
2458,15 |
1560,9 |
9470,61 |
у тому числі: |
|
|
|
|
|
|
сільськогосподарські угіддя, всього |
га |
2984,85 |
1612,06 |
2385,85 |
1507,4 |
8490,16 |
з них рілля |
га |
2747,24 |
1510,84 |
1520,7 |
1175,63 |
6954,41 |
багаторічні насадження |
га |
173,91 |
- |
212,2 |
125,73 |
511,84 |
сіножаті |
га |
56,2 |
- |
391,6 |
74,94 |
522,74 |
пасовища |
га |
7,5 |
1,1 |
260,8 |
131,1 |
400,5 |
Під господарськими будівлями і дворами |
га |
68,1 |
82,9 |
50,1 |
32,0 |
233,1 |
Під господарськими шляхами і прогонами |
га |
19,3 |
18,3 |
22,1 |
21,5 |
81,2 |
Середній розмір паю |
га |
1,14 |
1,14 |
1,4 |
1,3 |
1,375 |
Згідно Регіональної доповіді про стан довкілля Черкаської області, в результаті нераціонального використання ґрунтів як в межах громади, так і в межах області в цілому, можна помітити ряд серйозних проблем, які впливають на природну родючість ґрунтів і загрожують екологічному стану земель. Перше значуще явище полягає в збіднені природної родючості ґрунтів, яке стається через недбалу обробку земель та надмірне розорювання, що сприяє посиленню ерозійних процесів. Землеробство, яке не дотримується оптимальної структури сівозміни, також приводить до зниження якості ґрунтів. Дефіцит балансу елементів живлення та органічної речовини в ґрунтах є ще однією проблемою, яка призводить до їх збіднення. Такий стан різко впливає на ріст рослин і врожайність.
Мікробіологічна активність ґрунту важлива для збереження його родючості, але через надмірну хімізацію та застосування пестицидів, ця активність може втрачати свою силу, що призводить до подальшого погіршення стану ґрунтів. Площі з кислими ґрунтами також є проблемними, оскільки вони не підходять для багатьох видів рослин, і потребують спеціальних заходів для рекультивації. Зростання щільності ґрунту та його втрата водоутримуючої здатності сприяють утрудненому проникненню води та зберіганню вологи, що може призводити до посух та несприятливого впливу на рослинний покрив. Також важливо відзначити, що впровадження сучасних ґрунтозахисних технологій обробітку здебільшого є повільним і недостатньо широко розповсюдженим явищем. Враховуючи ці фактори та зважаючи на місцевий клімат, який включає часті відлиги, різку зміну температури під час весняного сніготанення, весняні суховії та зливовий характер опадів в період танення снігу, а також зважаючи на динаміку знищення лісового та трав'янистого рослинного покриву на крутосхилах та неправильне розміщення доріг та інших лінійних об'єктів у регіоні, можна стверджувати, про наявність високого ризику інтенсивного розвитку ерозійних процесів.
2.8. Основні екологічні проблеми території Леськівської сільської ТГ
Серед основних екологічних проблем у громаді виділяються такі:руйнування природних зелених насаджень, відсутність системи паспортизації та належного обліку зелених насаджень і водних об'єктів, недостатнє утримання та неналежний догляд за природно-заповідними територіями і об'єктами, відсутність належної землевпорядної документації для організації та встановлення меж природно-заповідних територій, незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів, незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів; відсутність інформації стосовно кількості викидів, джерел їх походження та наявність актуальних дозволів на викиди зі стаціонарних джерел забруднення.
Таблиця 2.7. Екологічні проблеми громади та їх вплив на компоненти
|
Компоненти, що зазнають впливу |
||||||
Поверхневі води |
Атмосферне повітря |
Ґрунтові води |
Ґрунти |
Підземні води |
Види і біотопи |
Ландшафт |
|
Руйнування природних зелених насаджень |
|
+ |
|
+ |
|
+ |
+ |
Відсутність системи паспортизації та належного обліку зелених насаджень і водних об'єктів |
|
+ |
|
+ |
|
+ |
+ |
Недостатнє утримання та неналежний догляд за природно-заповідними територіями і об'єктами |
+ |
+ |
+ |
|
+ |
+ |
+ |
Відсутність належної землевпорядної документації для організації та встановлення меж природно-заповідних територій |
+ |
|
|
|
|
|
+ |
Незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів |
+ |
|
+ |
+ |
|
+ |
|
Незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів; відсутність інформації стосовно кількості викидів, джерел їх походження та наявність актуальних дозволів на викиди зі стаціонарних джерел забруднення |
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень).
На момент розробки проєкту територія знаходиться в адміністративних межах Леськівської територіальної громади. Детальний план території передбачає визначення структури і функціонального призначення території, параметрів забудови, принципів організації, встановлення ліній регулювання забудови, врахування містобудівних умов і обмежень, а також оцінку потенційного впливу на навколишнє середовище. На момент розробки проєкту Детальний план Леськівської територіальної громади не розроблено.
Зібрана інформація щодо стану навколишнього середовища та умов для життя населення була систематизована у вигляді поданої нижче таблиці (Таблиця 2.8.), яка включає в себе перелік чинників негативного впливу і складових довкілля, для яких цей вплив є значущим.
Таблиця 3.1. Компоненти, що зазнають негативного впливу.
|
Компоненти довкілля , що зазнають негативного впливу |
|||||||
Чинники негативного впливу |
Атмосферне повітря |
Поверхневі води |
Ґрунтові води |
Підземні води |
Ґрунти |
Види і біотопи |
Ландшафт |
Клімат |
Зі сторони житлових забудов |
Т, АМ |
- |
ДВ |
- |
ДВ. Р |
ДВ |
ЕЗ |
Т, АМ, Т |
Зі сторони нежитлових будівель |
Т, АМ, П, Т |
- |
ДВ |
- |
ДВ. Р |
ДВ |
ЕЗ |
Т, АМ, Т |
Зі сторони промислових підприємств |
Т, АМ, П, Т |
ДВ |
інфільтрація ДВ |
інфільтрація ДВ |
ДВ |
АМ, ДВ |
ЕЗ,зниження якості ландшафту через візуальний вплив |
Т, АМ, Т |
Зі сторони вулично-дорожньої мережі, автомобільних доріг; шум, викиди хімічних речовин та ПММ |
Забруднення повітря викидами транспорту, шумове забруднення, АМ, АЗ, Т, Т |
- |
Інфільтрація забруднювачі віз ДВ |
- |
Утворення полів забруднення викидами транспорту, АМ, ДВ |
Шумове забруднення, хімічне забруднення, АМ, АЗ |
Зниження якості ландшафту через шум і викиди,фрагментація ландшафту, Р |
Формування теплових островів, Т, Т |
Зі сторони поводження з ТПВ |
АМ, ТТ |
- |
ДВ |
Інфільтрація ДВ |
ДВ |
АМ, ДВ |
ЕЗ, зниження якості ландшафту через по ширення неприємних запахів, візуальний вплив |
Т, Т |
Території с/г призначення |
- |
- |
ДВ |
- |
ДВ, Р |
ДВ |
- |
Т |
АМ - атмосфера (механічне перенесення впливу, запахи та механічні частинки), АЗ - Атмосфера (звукове навантаження), Е - електромагнітне випромінювання, П - емісія парникових газів С - світлове забруднення ЕЗ - естетичне забруднення Т - теплове забруднення Р - прямий механічний вплив (руйнування) ДВ - дощові води |
Примітка до Таблиці 2.8.: Синім кольором зазначено прямі наслідки впливу, зеленим - вторинні, кумулятивні та синергетичні.
Отже, згідно з представленими в розділі 2 даними і підсумками, наведеними в таблиці 2.8, можна визначити, що основними факторами, які найбільше мають вплив на довкілля громади, є промислові території, транспортний рух і відходи. Ці фактори мають значний негативний вплив на майже всі компоненти довкілля, такі як атмосферне повітря, водні ресурси, ґрунти та ландшафт. Зважаючи на це, необхідно удосконалювати заходи щодо контролю та мінімізації цього негативного впливу.
4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)
Згідно з Регіональною доповіддю від Управління екології: про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області серед основних екологічних проблем у громаді виділяються такі:руйнування природних зелених насаджень, відсутність системи паспортизації та належного обліку зелених насаджень і водних об'єктів, недостатнє утримання та неналежний догляд за природно-заповідними територіями і об'єктами, відсутність належної землевпорядної документації для організації та встановлення меж природно-заповідних територій, незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів, незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів; відсутність інформації стосовно кількості викидів, джерел їх походження та наявність актуальних дозволів на викиди зі стаціонарних джерел забруднення.
В наведеній нижче таблиці виконано аналіз основних екологічних проблем, які відображаються на Леськівській сільській територіальній громаді, оцінюючи їх вплив на конкретні природні компоненти, включаючи повітря, ґрунти, поверхневі та ґрунтові води, види та біотопи.
Таблиця 4.1. Основні екологічні проблеми Леськівської сільської ТГ
|
Компоненти, що зазнають впливу |
||||||
Поверхневі води |
Атмосф ерне повітря |
Грунтові води |
Грунти |
Підземні води |
Види і біотопи |
Ландша фт |
|
Руйнування природних зелених насаджень |
|
+ |
|
+ |
|
+ |
+ |
Відсутність системи паспортизації та належного обліку зелених насаджень і водних об'єктів |
|
+ |
|
+ |
|
+ |
+ |
Недостатнє утримання та неналежний догляд за природно-заповідними територіями і об'єктами |
+ |
+ |
+ |
|
+ |
+ |
+ |
Відсутність належної землевпорядної документації для організації та встановлення меж природно-заповідних територій |
+ |
|
|
|
|
|
+
|
Незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів |
+ |
|
+
|
+ |
|
+
|
|
Незадовільний стан існуючих полігонів для відходів та твердих побутових відходів; відсутність інформації стосовно кількості викидів, джерел їх походження та наявність актуальних дозволів на викиди зі стаціонарних джерел забруднення |
|
|
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Слід також відзначити, що основними шляхами поширення забруднень є дощові води та забруднення атмосферного повітря.
Відповідно до наявних статистичних даних по Черкаській області середньорічний вміст органічних речовин у поверхневих водах річок високий і в середньому становив 37,1- 55,2 мгО/дм3. Максимальне разове значення ХСК спостерігали у воді річки Велика Вись – смт. Ямпіль – 77,6 мгО/дм3. Вода річок має сталий склад головних іонів з переважанням гідрокарбонатів, кальцію, хлоридів, сульфатів. Найвищий ступінь мінералізації властивий водам річок Уманка, Велика Вись, Гнилой Тікіч. Максимальний вміст головних іонів відмічений у воді р. Уманка, який становив 1544 мг/дм3.
Азотні сполуки були представлені нітрогеном амонійним, нітритним та нітратним. Найбільше забруднення сполуками нітрогену амонійного та нітрогену нітритного відзначалось у воді р. Уманка – м. Умань. Концентрації нітрогену нітратного протягом періоду спостережень були у межах від 0,030 до 1,5 мгN/дм3, максимум зафіксовано на ділянці р. Велика Вись – смт Ямпіль.
За наявною гідрологічною інформацією, у 2022 році встановлені критичні відмітки, за яких відбувається затоплення високо забруднених ділянок заплави, перевищені не були, тому можна припустити, що ускладнень радіаційної ситуації на водних об’єктах зони не відбулося. Це непрямо підтверджується результатами спостережень на розташованих нижче за течією ділянках Дніпра – у Київському та Канівському водосховищах
Це важливо враховувати при розробці стратегій збереження середовища та зменшенні впливу на нього. На основі проведеного аналізу можна виділити сильні та слабкі сторони, можливості та загрози, пов'язані з екологічними проблемами громади. Ця інформація надає можливість розробити ефективні заходи для поліпшення стану навколишнього середовища та покращення якості життя громади. В таблиці 2.10 подається SWOT-аналіз екологічної ситуації в Леськівській сільській ТГ, зважаючи на згадані вище екологічні виклики та проблеми громади.
Таблиця 4.2. SWOT-аналіз екологічної ситуації в Леськівській сільській ТГ
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
- Сприятливе місцезнаходження з точки зору природного середовища, що сприяє збереженню біорізноманіття та забезпечує можливості для екологічного туризму та розвитку сталого використання природних ресурсів;
- Наявність природно-заповідного фонду в межах громади та багато історично-духовна спадщина території (мальовничий ландшафт, чисте повітря, велика кількість зелених насаджень); - Доступні для використання земельні площі, які можуть бути запропоновані інвесторам;
- Зацікавленість влади у вирішенні проблем поводження з відходами та їх подальшою переробкою;
- Наявність багатства природних ресурсів (ліси, водні джерела та сільськогосподарські землі). |
- Погіршення стану природи внаслідок неефективного використання земельних ресурсів, включаючи значний рівень деградації ґрунтів;
- Зношення інженерно-технічних та транспортних систем, обмежений доступ для маломобільних груп населення до необхідних інфраструктурних зручностей - всі ці питання потребують уваги та вирішення;
Низька якість питної води і забруднення водних ресурсів, а також загальні тенденції погіршення стану водних об'єктів;
- Недостатньо розвинена спортивно-розважальна та туристично-рекреаційна інфраструктура;
- Накопичення побутових відходів та невідповідність обсягу відходів і існуючих методів їхньої обробки;
- Незадовільний стан систем водозабезпечення та водовідведення. |
Можливості |
Загрози |
- Розширення обсягу та території природно-заповідних об'єктів;
- Поліпшення системи ведення сільськогосподарської діяльності шляхом дотримання принципів органічного землекористування;
- Поліпшення інвестиційного клімату та розширення використання різних джерел відновлювальної енергії;
- Очікуване зростання зацікавленості іноземних інвесторів до України та продовження євроінтеграційних процесів;
- Розширення реалізації міжнародних проектів технічної допомоги в Україні, які сприятимуть розвитку об'єднаних територіальних громад. |
- Зростання рівня захворюваності населення через забруднення довкілля;
- Відсутність єдиного інформаційного комплексу щодо стану навколишнього середовища;
- Відсутність налагодженої системи збору та вивезення небезпечних відходів в складі побутових відходів;
- Скорочення населення громади. |
Докладний огляд основних проблем викладено у попередньому розділі документу. Рішення, які містяться в документі "Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років", не завдають шкоди територіям з природоохоронним статусом, а також в цілому не передбачають негативного впливу на територію. Навпаки, цей документ має сприяти позитивному впливу на природоохоронні території і на здоров'я населення.
Питання впливу на природоохоронні території, зокрема території ПЗФ (природно-заповідного фонду), регулюються законодавством України. Згідно з Законом "Про ПЗФ", на землях ПЗФ та інших природоохоронних або історико-культурних територіях забороняється будь-яка діяльність, яка може негативно впливати на стан природних та історико-культурних об'єктів або заважати їх призначенню. Окрім цього, навколо об'єктів ПЗФ можуть встановлюватися охоронні зони, де забороняється будівництво промислових об'єктів, мисливство та господарська діяльність, яка може негативно впливати на природні комплекси. Оцінка такого впливу проводиться шляхом екологічної експертизи, згідно з встановленими процедурами. Питання впливу на водні об'єкти регулюються Водним Кодексом України, який визначає правила використання водних об'єктів, їх прибережних зон та водоохоронних зон. Питання використання та впливу на ліси регулюються Лісовим Кодексом України. Цей аналіз є загальним і потребує подальших уточнень, особливо на етапах втілення конкретних рішень. Важливо враховувати просторові особливості та віддаленість від природоохоронних територій, умови реалізації та інші характеристики для більш точної оцінки впливу рішень на природне середовище.
5. Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади та шляхи їх врахування
5.1. Основні міжнародні та національні зобов’язання
Основними міжнародними зобов'язаннями у сфері стратегічної екологічної оцінки (СЕО) є виконання Протоколу про СЕО до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо). Цей Протокол був ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015) та визначає стандарти та процедури для проведення СЕО на території України.
Крім того, Україна зобов'язана виконувати Директиву 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Ця Директива регулює процедури оцінки впливу на навколишнє середовище для різних планів і програм.
Додатково, Україна зобов'язана виконувати міжнародні домовленості, такі як Конвенція ООН з біологічного різноманіття, Рамкова конвенція про зміну клімату та Паризька кліматична угода, які також мають важливе значення для збереження природи та зменшення впливу на зміну клімату.
Основними правовими документами, які мають бути враховані під час процедури стратегічної екологічної оцінки є:
- Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (№562-VIII від 01.07.2015);
- Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС;
- Конвенція ООН з біологічного різноманіття;
- Рамкова конвенція про зміну клімату;
- Паризька кліматична угода;
- Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Закон України N 436/96-ВР (4 36/96-ВР ) від 29.10.96;
- Цілі сталого розвитку на період 2016-2030 років (зокрема, ціль 13 «Вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та його наслідками»).
- Розпорядженні КМУ від 07.12.2016 № 932-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року».
- Розпорядженні КМУ від 06.12.2017 № 878- р «Про затвердження плану заходів
- щодо виконання концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату
- на період до 2030 року.
Процес розробки документа стратегічного планування також керується переліком документів загальнодержавного рівня, а також міжнародними угодами Стороною яких є Україна та якими встановлюються зобов’язання та заходи у сфері охорони довкілля та сталого використання природних ресурсів.
на загальнодержавному та місцевому рівнях:
- Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року (Закон України від 28.02.2019 № 2697-УІІІ);
- Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 №443-р);
- Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель.
- та опустелюванням (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 271-р; постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1065 термін виконання заходів НПД продовжено до 2025 року);
- Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 820-р);
- Національний план управління відходами до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 117-р);
- Державна стратегія управління лісами України до 2035 року
та операційний план її реалізації у 2022 -'2024 роках (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777-р);
- Стратегія зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 688-р);
- Закон України "Про засади державної регіональної політики" (від 5 лютого 2015 року № 156-VIII);
- Державна стратегія регіонального розвитку на 2021-2027 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695);
- Стратегія розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки (рішення Черкаської обласної ради 11.09.2020 № 38-9/УІІ).
- Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 21.04.2021 №443-р;
- Державна стратегія управління лісами України до 2035 року та операційним планом її реалізації у 2022-2024 роках, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 №1134;
на міжнародному рівні:
- Директива № 2003/4/ЄС про доступ громадськості до екологічної інформації та про скасування Директиви № 90/313/ЄС;
- Директива № 2003/87/ЄС Європейського Парламенту та Ради
від 13 жовтня 2003 року про встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів у рамках Співтовариства та внесення змін і доповнень до Директиви Ради 96/61 /ЄС із змінами і доповненнями, внесеними Директивою 2004/101 /ЄС;
- Директива № 2010/75/ЄС про промислові викиди;
- Директива № 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи;
- Директива № 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною, зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003 і Регламентом (ЄС) 596/2009.
- Закон України «Про управління відходами» від 09.07.2023 р.
- Ріо-Конвенції та інші міжнародні угоди природоохоронного спрямування.
Ці нормативні акти розроблені з метою регулювання діяльності, спрямованої на уникнення або мінімізацію утворення відходів, а також визначення правил зберігання та обробки відходів, з метою запобігання та зменшення негативних впливів на довкілля та здоров'я людини, пов'язаних з утворенням, зберіганням та обробкою відходів. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами визначаються згідно зі статтею 20 Закону "Про відходи". Ці повноваження включають в себе організацію та контроль за відходами на місцевому рівні, регулювання процесів збирання та переробки відходів, а також забезпечення дотримання вимог законодавства в цій сфері на території місцевих громад.
Питання, пов'язані із зміною клімату, становлять важливу складову боротьби з глобальними змінами в кліматі та мають на меті скорочення викидів парникових газів (ПГ) і стримування процесу зі зростанням середньої глобальної температури атмосфери Землі. Ці заходи мають міжнародну та національну законодавчу базу, яка включає такі документи як Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, Кіотський протокол, Паризька кліматична угода, а також Концепція реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 932-р.
Згідно з рекомендаціями щодо включення кліматичних питань до документів державного планування, визначеними у листі-зверненні заступника Міністра пані Ірини Ставчук від 03.03.2020 №26/1.4-3-5650, нижче в таблиці 2.11 наведено узагальнену оцінку впливу на клімат документу державного планування Стратегії розвитку.
5.1.Оцінка впливу на клімат документу державного планування
Стратегічні/оперативні цілі |
Оцінка впливу |
Ознака |
Стратегічна ціль 1. Розвиток людського та соціального капіталу |
||
1.1. Підвищити громадську активність
|
Mt
|
Передбачає значні одноразові витрати матеріальних і енергетичних ресурсів та може включати масштабні земельні роботи під час будівництва та реконструкції як нових, так і існуючих об'єктів на території громади. |
1.2. Підвищити ефективність роботи органів влади
|
Mt
|
Передбачає значні одноразові витрати матеріальних і енергетичних ресурсів та може включати масштабні земельні роботи під час будівництва та реконструкції як нових, так і існуючих об'єктів на території громади. |
1.3. Стабілізація демографічного стану громади |
Mt
|
Передбачає значні одноразові витрати матеріальних і енергетичних ресурсів та може включати масштабні земельні роботи під час будівництва та реконструкції як нових, так і існуючих об'єктів на території громади, включаючи розширення потужностей існуючих виробництв. |
1.4. Поліпшення якості освітніх послуг |
Mt |
Передбачає значні одноразові витрати матеріальних і енергетичних ресурсів та може включати масштабні земельні роботи під час будівництва та реконструкції як нових, так і існуючих об'єктів на території громади, включаючи розширення потужностей існуючих виробництв. |
1.5. Поліпшення соціальних послуг |
Mt |
Передбачає значні одноразові витрати матеріальних і енергетичних ресурсів та може включати масштабні земельні роботи під час будівництва та реконструкції як нових, так і існуючих об'єктів на території громади, включаючи розширення потужностей існуючих виробництв. |
1.6. Розширення можливостей для забезпечення культурних потреб |
Mt
|
Передбачає значні одноразові витрати матеріальних і енергетичних ресурсів та може включати масштабні земельні роботи під час будівництва та реконструкції як нових, так і існуючих об'єктів на території громади, включаючи розширення потужностей існуючих виробництв. |
Стратегічна ціль 2. Безпечні та комфортні умови проживання в громаді |
||
2.1. Покращення рівня безпеки в громаді
|
- |
Заходи, які безпосередньо впливатимуть на зміну клімату в межах операційної цілі не передбачено. |
2.2.Транспортно-логістична система |
- |
Заходи, які безпосередньо впливатимуть на зміну клімату в межах операційної цілі не передбачено. |
2.3. Розвинута інфраструктура громади |
Mt |
Передбачається одноразові помірні витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, можливі земельні роботи під час модернізації інфраструктури та облаштування благоустрою. |
2.4. Удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства |
Mt |
Передбачається одноразові помірні витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, можливі земельні роботи під час модернізації інфраструктури та облаштування благоустрою |
Стратегічна ціль 3. Сильна та стабільна економіка в громаді |
||
3.1. Розвиток інвестиційної спроможності громади |
- |
Заходи, які безпосередньо впливатимуть на зміну клімату в межах операційної цілі не передбачено. |
3.2. Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу |
Mt |
Передбачається одноразові великі витрати матеріальних та енергетичних ресурсів, можливі земельні роботи під час модернізації мереж теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання. |
Примітка. “M-” - пом'якшення, зменшення сумарного річного негативного впливу на клімат внаслідок проведення ДДП, “M+” - пом'якшення, збільшення сумарного щорічного негативного впливу на клімат внаслідок проведення ДДП, “Mt” - пом'якшення, одноразові великі викиди ПГ під час проведення ДДП.
У контексті врахування питань пом'якшення та адаптації до зміни клімату в документах державного планування, Міністерство енергетики та захисту довкілля України надало рекомендації щодо включення аспектів клімату до процесу оцінки викидів парникових газів. Зокрема, вони визначили необхідність оцінки викидів ПГ від земельного покриття, ведення лісового господарства та землеперетворень на рівні регіонів або громад.
У цей момент для оцінки викидів ПГ від земельного покриття використовується певна методологія, яка оцінює реалізовані або заплановані зміни у землекористуванні. Проте, Секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату рекомендує використовувати методичний підхід, розроблений Міжурядовою групою з питань зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC), для більш точної та об'єктивної оцінки цих викидів. Використання такого підходу може дозволити збільшити ефективність та достовірність оцінки впливу землекористування на викиди парникових газів, що стане важливим елементом стратегічного екологічного планування та прийняття рішень щодо зменшення негативного впливу на клімат.
Методологія включає кілька ключових елементів для оцінки викидів парникових газів від різних типів земельного покриття. Основні складові цієї методології включають:
- Класифікацію видів покриття: Ця методологія визначає шість основних категорій земельного покриття, включаючи лісові площі, оброблені землі, пасовища, водно-болотні угіддя, поселення та інші землі. Кожна категорія характеризується певними ознаками і вимогами до рослинності, типу ґрунту та інших особливостей.
- Методи обчислення викидів: Для кожного типу покриття визначаються спеціальні методи обчислення викидів парникових газів. Наприклад, для лісових площ враховують площу, густину та структуру деревної рослинності.
- Методи розрахунку викидів при зміні категорій покриття: Ця частина методології передбачає обчислення викидів при конвертації одного типу земельного покриття в інший. Наприклад, якщо лісова площа перетворюється на оброблену землю або на пасовище.
- Методи та джерела отримання інформації: Цей аспект визначає, з яких джерел та які дані використовуються для розрахунків викидів. Це може включати дані з кадастру парникових газів, супутникові знімки, територіальні або національні бази даних про земельне використання.
- Ця методологія спрямована на систематичне класифікування земель для більш точного обчислення викидів ПГ від кожного типу покриття. Застосування такої системи дозволяє отримати більш деталізовану та комплексну інформацію про вплив різних видів земельного використання на зміну клімату.
5.2 Процедура оцінки впливу на довкілля
Цілі та напрями Стратегії реалізуються через здійснення конкретних заходів. Серед цих заходів можуть бути заходи, які, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», підлягатимуть оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності. Для таких заходів має бути здійснена процедура оцінки впливу на довкілля.
6. Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а також вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5, та 10-15 років відповідно).
6.1. Клімат
Аналізуючи наявні показники та дані щодо впливу реалізації Стратегії розвитку Леськівської сільської ТГ можна стверджувати, що загальний вплив заходів, передбачених у Стратегії, на клімат можна охарактеризувати як позитивний. Одним із ключових позитивних аспектів є підвищення рівня екологічної свідомості серед населення, що потенційно призводить до зменшення екологічного споживання ресурсів. Додатково, заходи, спрямовані на збереження та розширення зелених зон, оновлення водних об'єктів та лісового господарства сприятимуть поступовому зменшенню викидів шкідливих газів у атмосферу.
Однак, важливо враховувати наявність деяких негативних вплив на клімат будуть тимчасового характеру, зокрема під час будівельних робіт може спостерігатися збільшення певних локальних викидів. Тим не менш, ці тимчасові негативні наслідки можуть бути компенсовані довгостроковими позитивними результатами в рамках впровадження Стратегії.
6.2. Атмосферне повітря
Стратегія не передбачає створення нових підприємств, які могли б значно збільшити викиди в атмосферне повітря, а отже реалізація цієї стратегії не призведе до значних негативних наслідків для якості повітря. З іншого боку, вона містить низку завдань, виконання яких може призвести до появу негативного впливу на якість повітря. Такий вплив може бути оцінений на подальших етапах планування і проектування, коли будуть відомі конкретні характеристики таких об'єктів та чіткі завдання. Вплив на рівень викидів в атмосферу може бути пов'язаний з розширенням потужностей існуючого виробництва, будівництвом та реконструкцією інфраструктурних проектів, тим не менш, важливо враховувати, що цей вплив може бути тимчасовим і, можливо, його можна буде зменшити або компенсувати наступними діями на етапі конкретного проектування та впровадження.
Крім того, на підсумковий вплив на якість повітря також впливають інші завдання, такі як придбання одного сміттєвоза на громаду, заміна водогонів в селах громади, облаштування сховищ для закладів соціальної інфраструктури, облаштування ринкових площ в селищах громади.
За умови відповідної координації та дотримання вимог щодо охорони довкілля, вплив на якість повітря може бути зменшений і компенсований на користь покращення стану довкілля та здоров'я населення. Крім того, співпраця та діалог у сфері покращення стану довкілля на території Леськівської сільської ТГ може сприяти контролю дотримання законодавства зі сторони підприємств, підвищення рівня контролю над викидами і покращенню стану навколишнього середовища.
6.3. Земельні ресурси
Деякі заходи, які передбачені в Стратегії, можуть мати негативний вплив на земельні ресурси через використання певних земельних ділянок для будівництва нових інженерних мереж, будівель і споруд. Проте, важливо враховувати, що деякі з цих заходів можуть бути компенсовані завдяки їхньому позитивному впливу на довкілля через розвиток інженерних мереж та інші дії, проведені в рамках планової діяльності. Заходи, що мають негативний вплив на ґрунти під час будівельно-монтажних робіт, включають зменшення вологості ґрунтів через асфальтування території, порушення природного стоку поверхневих вод через планування території та прокладку комунікаційних мереж, а також можливі випадкові проливи паливно-мастильних матеріалів. Ці наслідки можуть бути непередбаченими і потребувати відповідних заходів для їхнього управління.
6.4. Водні ресурси
Стратегія передбачає впровадження ряду заходів у рамках Стратегічного напряму 1.Розвинута інфраструктура громади. Ці заходи сприятимуть покращенню стану водних ресурсів, включаючи поверхневі, ґрунтові та підземні води, а основними компонентами цієї стратегії будуть: удосконалення та модернізація системи житлово-комунального господарства, Ремонт та модернізація капітальних будівель, в яких розташовано об'єкти соціальної інфраструктури.
Крім того, ця стратегія передбачає важливі завдання, спрямовані на покращення якості навколишнього середовища та створення передумов для прийняття рішень у майбутньому.
Однак, при впровадженні цієї стратегії необхідно також враховувати зовнішні антропогенні фактори, які можуть вплинути на стан водних ресурсів в регіоні. Зокрема, важливо враховувати тенденцію зменшення водних ресурсів, таку як обміління річок, а також значне забруднення вод агрохімікатами. Усі ці аспекти повинні бути враховані при впровадженні та подальшому моніторингу ефективності Стратегії з метою забезпечення сталого та ефективного використання водних ресурсів та збереження навколишнього середовища.
6.5. Відходи
Оскільки Стратегією передбачено деякі заходи пов’язані з реконструкцією існуючих або побудовою нових об’єктів інфраструктури, включаючи інженерні мережі та об'єкти з розподілу побутових відходів, великою загрозою для довкілля є утворення будівельних відходів. Основні види таких відходів включають у себе рештки старої цегли, бетону, деревини та інші матеріали, а також можливе утворення токсичних відходів під час ремонтних робіт, таких як лакофарбові матеріали та заповнювачі. Крім того, ризик передачі забруднень у довкілля існує через дощові води, коли побутові відходи можуть бути змиті на прилеглі території внаслідок неналежного поводження з ними. Для запобігання таким загрозам під час реконструкції об’єктів важливо організувати роботи таким чином, щоб уникнути зберігання будівельних відходів на проектній ділянці. Треба дотримуватися всіх чинних законодавчих вимог та стандартів, що стосуються відходів та їхнього утилізації.
Варто зазначити, що у Черкаській області активно обговорюються і вирішуються питання, пов'язані із управлінням відходами, зокрема, розглядається питання стосовно будівництва сміттєпереробного заводу, а також передбачається затвердження "Регіонального плану управління відходами в Черкаській області до 2030 року". Цей план включатиме рішення щодо управління побутовими відходами в регіоні, зокрема, розглядається питання стосовно кластерного управління відходами. Крім того, план передбачає будівництво нових об'єктів, таких як сміттєпереробні заводи, сміттєперевантажувальні станції, регіональні полігони для твердих побутових відходів та інші ініціативи у цьому напрямку.
6.6. Природоохоронні території
Стратегія не включає в себе заходи, які можуть потенційно вплинути на існуючі об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), проте на наступних етапах реалізації запланованих заходів, зокрема тоді, коли будуть конкретно визначені місця їх реалізації, передбачається детальне обговорення і уточнення можливих негативних впливів на ПЗФ. Такий підхід дозволяє врахувати специфічні аспекти впливу на природно-заповідні об'єкти і приймати необхідні заходи для їх захисту та збереження.
6.7. Біорізноманіття
У Стратегії не передбачено конкретних заходів, які можуть мати негативний вплив на флору і фауну громади. Проте на наступних етапах реалізації заходів, визначених у Стратегії, зокрема при конкретному обранні місць для їх виконання, передбачається проведення докладних оцінок можливих впливів на біорізноманіття. Цей підхід дозволяє врахувати потенційні ризики для флори та фауни та приймати відповідні заходи для їх збереження та охорони під час реалізації стратегії.
6.8. Транскордонний вплив
Відсутній.
6.9. Здоров’я населення
Імовірність того, що реалізація Стратегії приведе до можливих впливів на довкілля і здоров'я людей, які окремо можуть бути незначними, але у сукупності матимуть суттєвий сумарний (кумулятивний) негативний вплив на довкілля, є малоймовірною.
6.10. Вплив на територію Смарагдової мережі
Робота по ідентифікації потенційних Смарагдових об’єктів була здійснена в 2009-2011 роках Благодійною організацією Інтерекоцентр в рамках впровадження проекту Ради Європи та ЄС "Підтримка для впровадження Програми робіт щодо природно-заповідних територій Конвенції про біологічне різноманіття в рамках політики Сусідства ЄС на сході та в Росії: Розширення реалізації принципів мережі ЄС Natura 2000 через Смарагдову мережу".
На території Черкаської області експертами було виділено такі об’єкти Смарагдової мережі: UA0000012 Канівський природний заповідник, UA0000082 Національний природний парк "Нижньосульський", UA0000110 Кременчуцьке та UA0000111 Канівське водосховища, Долини річок UA0000302 Супій, UA0000272 Рось, UA0000329 Золотоношки, UA0000331 Кропивни, UA0000261 території Холодного Яру, UA0000254 Черкаського Бору, UA0000162 Шуляцького болота, UA0000256 Михайлівського.
Смарагдові об’єкти розташовані на території області характеризуються специфічними біотопноекотопними, екотонними характеристиками та мають певні відмінності та особливості в поширенні природного, антропогенного та спонтанного рослинного покриву, в різноманітті яких зберігається значна кількість зникаючих та рідкісних видів флори і фауни. Всі об’єкти мають важливе природоохоронне значення і охоплюють всі типи біотопів (оселищ) цієї території. На території об’єктів Смарагдової мережі зустрічаються види рослин та тварин, які охороняються Бернською конвенцією. Враховуючи ці особливості можливо передбачити що Смарагдова мережа в перспективі покращить стан довкілля на території громади, оскільки це не лише підвищить рівень біорізноманіття але й стане кроком до збереження місцевої флори і фауни.
Отже, реалізація Стратегії не передбачає появу значних нових негативних наслідків для довкілля. У той же час варто зазначити, що впровадження цілей Стратегії може призвести до покращення екологічної ситуації в Леськівській сільській територіальній громаді. Результати оцінки представлені у вигляді матриці, що містить оцінку на основі рейтингу потенційних негативних наслідків (Таблиця 6.1.)
Таблиця 6.1. Узагальнені результати оцінки за напрямами
Чи може реалізація Стратегії спричинити: |
Негативний вплив |
Пом’якшення стану: |
||
Так |
Ймовірно |
Ні |
||
|
||||
Забруднення підземних водоносних горизонтів |
|
|
+ |
|
Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів) |
|
|
+ |
|
Збільшення обсягів скидів у поверхневі води |
|
|
+ |
|
Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод |
|
|
+ |
|
Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок громади |
|
|
+ |
|
Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкту |
|
|
+ |
|
Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод |
|
|
|
+ |
Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення) |
|
|
+ |
|
Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню |
|
|
+ |
|
Будь-які негативні зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними) |
|
|
|
+ |
|
||||
Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел |
|
+ |
|
|
Погіршення якості атмосферного повітря |
|
|
+ |
|
Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел |
|
|
|
+ |
Появу джерел неприємних запахів |
|
|
+ |
|
Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату |
|
|
+ |
|
|
||||
Поява таких загроз, як зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури |
|
|
+ |
|
Хімічне забруднення ґрунтів |
|
|
|
+ |
Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів |
|
|
+ |
|
|
||||
Збільшення кількості відходів I-III класу небезпеки |
|
|
+ |
+ |
Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів |
|
|
+ |
+ |
Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки |
|
|
+ |
|
Утворення або накопичення радіоактивних відходів |
|
|
+ |
|
Спорудження екологічно небезпечних об’єктів поводження з відходами |
|
|
+
|
|
|
||||
Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо) |
|
|
+ |
+ |
Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей |
|
|
+ |
+ |
Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин |
|
|
+ |
|
Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві |
|
|
+ |
+ |
Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини |
|
|
+ |
|
Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць, руйнування пам’ятників природи тощо) |
|
|
+ |
|
|
||||
Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень |
|
+ |
|
|
Поява будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей |
|
|
+ |
|
Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги |
|
+ |
|
+ |
Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему, зміни в структурі транспортних потоків |
|
+ |
|
|
Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі |
|
|
+ |
|
Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території |
|
+ |
|
|
|
||||
Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки |
|
|
+ |
|
Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва |
|
|
+ |
|
Погіршення екологічного моніторингу |
|
|
+ |
+ |
Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження |
|
+ |
|
+ |
|
||||
Забруднення водних ресурсів |
|
|
+ |
+ |
Зміна флори і фауни на території |
|
|
+ |
+ |
Біорізноманіття |
|
|
+ |
+ |
Вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей |
|
|
+ |
+ |
Проведені результати аналізу показали, що Стратегія має потенціал позитивно вплинути на довкілля та здоров'я населення. Однак, слід врахувати можливий тимчасовий негативний ефект деяких заходів, який в перспективі може призвести до покращення ситуації. В результаті реалізації Стратегії не передбачається збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та погіршення його стану, але можливий короткочасний негативний вплив.
Інші заходи Стратегії націлені на досягнення позитивного впливу на стан екології та поліпшення окремих її показників. Одними із ключових заходів спрямованих на досягнення позитивного впливу на екологічний склад громади є реалізація завдань: 2.3.5. Впорядкувати існуючі і створити нові рекреаційні зони, зони відпочинку в населених пунктах громади; 2.4.1. Поліпшити систему управління відходами;
Стратегія не передбачає створення підприємств, діяльність яких призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води. Тому реалізація Стратегії не має призвести до погіршення стану водних ресурсів.
Стратегія не передбачає створення підприємств, діяльність яких призведе до збільшення обсягів скидів забруднених вод у поверхневі води. Тому реалізація Стратегії не має призвести до погіршення стану водних ресурсів.
Для реалізації Стратегії не передбачається змін у топографії або в характеристиках рельєфу, поява таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози. В Стратегії не передбачається реалізація завдань, які можуть призвести до негативного впливу на біорізноманіття та рекреаційні зони.
Реалізація Стратегії не передбачає появу нових негативних ризиків впливів для здоров’я населення, більше того, реалізація Стратегії сприятиме покращенню стану довкілля і здоров’я населення громади. Поліпшення соціально-економічних умов, таких як подальший розвиток економіки громади, створення нових робочих місць, матиме позитивний вплив на емоційно-психічний стан жителів громади.
Реалізація усіх зазначених заходів сприятиме пристосуванню до змін клімату, оскільки Стратегія включає в себе конкретні кроки, спрямовані на формування загального потенціалу адаптації як громади, так і регіону в цілому до змін клімату. Реалізація Стратегії передбачає позитивний кумулятивний вплив на стан навколишнього природного середовища. Проте, як згадувалось вище, існує ймовірність того, що реалізація Стратегії призведе до деяких можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які будуть незначними або матимуть тимчасовий характер.
7. Заходи, які рекомендуються для пом’якшення наслідків виконання Стратегії та покращення стану довкілля в громаді.
Під час виконання запланованих Стратегією заходів можливе виникнення деяких негативних наслідків у вигляді короткочасного впливу, однак поява таких наслідків переважно пов’язана зі здійсненням робіт з реконструкції та будівництва. Для зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків реалізації заходів передбачених Стратегією реалізовуватимуться наступні заходи:
- Розширення партнерства з громадськими організаціями та місцевими органами самоврядування: Налагодження тісної співпраці з європейськими організаціями та фондами, спрямованими на фінансову підтримку регіонального розвитку та розв'язання екологічних проблем.
- Підвищення кваліфікації представників громадянського суспільства: Організація навчань та розвиток професійних компетенцій у сфері охорони довкілля для представників громадських організацій. Це сприятиме їхньому ефективній участі у процесах прийняття рішень та реалізації екологічної політики.
- Створення нових форм залучення громадськості: Розробка, розширення та впровадження інноваційних методів залучення громадськості до формування та реалізації місцевої політики, зокрема в сфері охорони довкілля.
- Ретельний екологічний аналіз кожного заходу перед його впровадженням для забезпечення мінімізації негативного впливу на природне середовище.
- Публічне інформування та освіта громадськості про важливість збереження природи та активна участь громадян у виявленні потенційних негативних наслідків та їхньому усуненні.
- Розвиток партнерських зв'язків з місцевими громадами, органами влади та експертами для спільного розв'язання екологічних проблем та уникнення негативних наслідків виконання заходів.
- Впровадження новітніх технологій та обладнання зі збирання, сортування, транспортування, переробки і утилізації ТПВ.
- Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу у сфері поводження з побутовими відходами.
- Розроблення проєктів землеустрою з організації та встановлення в натурі меж територій природно-заповідного фонду, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
Загалом, Стратегія не передбачає заходи, які б мали значний негативний довготривалий вплив на довкілля, однак передбачається розробка заходів для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання Стратегії (таблиця нижче) ґрунтуються на впливах, оцінених у попередньому розділі звіту, та міжнародному досвіді діяльності в подібних умовах. Однак, такі заходи – це загальні рекомендації щодо усунення негативних наслідків, тоді як детальні заходи повинні розглядатися в кожному конкретному випадку під час реалізації шляхів досягнення визначених пріоритетів, а також в процесі надання екологічних дозволів.
Таблиця 7.1. Заходи для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання Стратегії
Складова довкілля |
Заходи для зменшення негативних наслідків |
Атмосферне повітря |
|
Відходи |
|
Водні ресурси |
|
Ґрунти |
|
Здоров'я населення |
|
Екологічні політики, що сприятимуть збільшенню біорізноманіття та сталому розвитку |
|
Смарагдова мережа |
|
8. Обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалась стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів) під час здійснення такої оцінки
В межах реалізації Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років, а також в рамках розробки стратегічної екологічної оцінки розглядаються наступні альтернативи та їх потенційний вплив на навколишнє середовище:
Альтернатива 1: "Нульовий сценарій" — оцінка ситуації у випадку не затвердження Стратегії розвитку громади.
Альтернатива 2: "Оптимістична" альтернатива — спрямована на створення умов для значного економічного зростання, перевищуючи попередні показники.
1. У варіанті «нульової альтернативи» розглядалася ситуація гіпотетичного сценарію, за яким проєкт Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років не затверджується. Цей сценарій можна розуміти як продовження поточних (в тому числі несприятливих) екологічних тенденцій, наведених у розділах 2, 3 та 4 цього Звіту. Отже, за результатами аналізу визначено, що в рамках сценарію «нульової альтернативи» подальший сталий розвиток території громади є сумнівним, більше того такий сценарій означав би можливість стагнації та неефективного використання ресурсів, включаючи природні, матеріальні та фінансові, що загострювало екологічну ситуацію в цілому.
2. При вибору варіанту «оптимістичної альтернативи» передбачається реалізація Стратегії розвитку Леськівської сільської ТГ при цьому реалізуючи окремі галузеві секторальні стратегії (у сфері транспорту, охорони навколишнього природного середовища, інноваційній сфері). Обрання альтернативи 2 безумовно сприяло б як вирішенню окремих галузевих проблем, так і в цілому створило б позитивний ефект для громади, який створює розробка Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років.
Опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення
Зміст звіту про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) визначався пропозиціями, що виникли під час розробки Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років та Плану заходів із реалізації цієї стратегії з урахуванням останніх методів та знань у сфері оцінки. Оскільки такий документ є стратегічним для планування державних дій, важливе значення у його виконанні мали методи стратегічного аналізу. Особливу вагу виявило використання аналізу контексту стратегічного планування, який включає в себе встановлення зв'язків з іншими документами у сфері державного планування. Відповідність пропозицій проєкту загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я населення середовища існування дозволило встановити застосування цільового аналізу при проведенні СЕО.
Також було проведено аналіз та оцінку можливих наслідків досягнення поставлених цілей, охоплюючи як окремі компоненти природи (ґрунти, поверхневі та підземні водні ресурси, атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ), так і загальний екологічний стан території, збереження різноманіття біоти, раціональне використання ресурсів, розвиток природних процесів та вплив на здоров’я населення. Оцінка кумулятивних ефектів дозволила оцінити сукупний та накладений вплив минулих, поточних та майбутніх факторів. Для проведення стратегічної екологічної оцінки було використано метод експертних оцінок, який ґрунтується на оцінках кваліфікованих фахівців щодо майбутнього, та метод екстраполяції. Останній базується на аналізі якісних та кількісних параметрів об'єкта протягом попередніх років з метою передбачення подальшого розвитку та виявлення тенденцій.
При цьому здійснювалось:
- збір та аналіз інформації про поточний стан складових довкілля, включаючи значення ключових екологічних показників;
- визначення можливих чинників змін антропогенного та природного характеру;
- проведення оцінки потенційного впливу цілей на складові довкілля та на стан здоров’я й добробут населення.
В процесі аналізу стану довкілля були використані статистичні дані та наявні офіційні дані обласних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та реалізують державну політику у сфері охорони здоров’я. Окрім того, були проаналізовані доступні дані моніторингових спостережень, що здійснюються в рамках програм державного моніторингу навколишнього середовища на національному та регіональному рівні. Однак варто зазначити, що у зв’язку з воєнним станом, деякі зі статистичних даних є недоступними через відсутність доступу до ресурсів установ статистики. Зокрема, відсутні дані по показниках захворюваності і смертності населення, стану і складу ґрунтів на деяких територіях, якість та хімічний склад річкових вод, тощо.
Геопросторові дані мають вирішальне значення для аналізу та моделювання просторового розвитку. Це відноситься до інформації, що має чітку географічну прив'язку - дані про природні умови, ресурси, ризики природних процесів та структуру землекористування зі встановленими режимами використання територій. На жаль, більшість з цих даних застарілі та зберігаються у паперовому форматі, що ускладнює їх актуальне використання для поточного аналізу та прогнозування розвитку громади. Недолік обсягу актуальних статистичних показників та невпорядкованість геопросторових даних суттєво обмежують можливості аналізу просторового розвитку регіону та стратегічного моделювання його подальшого розвитку. Такі обмеження утруднюють точне прогнозування та розробку стратегій, спрямованих на оптимізацію розвитку території. В процесі здійснення СЕО виникло ряд ускладнень, які неможливо усунути на території громади. Це в першу чергу відсутність статистичних даних в розрізі громади.
9. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля у тому числі для здоров’я населення
Важливим аспектом виконання Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади до 2027 р. та плану заходів з її реалізації є проведення своєчасного та всебічного моніторингу наслідків їх практичного втілення в контексті впливу на довкілля та здоров’я мешканців громади.
Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено необхідність здійснення моніторингу наслідків виконання документу державного планування для довкілля з метою:
– порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про стан довкілля, умови життєдіяльності населення та стан його здоров’я у ході реалізації Стратегії;
– отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);
– перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;
– перевірки того, чи Стратегія та План заходів виконуються відповідно до затвердженого графіку, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.
Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади для довкілля, у тому числі для здоров'я населення розроблені відповідно до Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1272 з урахуванням результатів громадського обговорення, консультацій з органами виконавчої влади у процесі проведення стратегічної екологічної оцінки.
Крім того, моніторинг передбачає вжиття заходів у випадку виявлення негативних ефектів, які не були передбачені або не враховані під час проведення звіту про стратегічну екологічну оцінку. Ці заходи спрямовані на усунення виявлених проблем та зменшення їх негативного впливу на довкілля та здоров'я населення.
Здійснення таких заходів забезпечує можливість:
- виявлення наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, а саме вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (на один, три-п’ять, 10-15 років, 50-100 років відповідно), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
- запобігання, зменшення та компенсації негативних наслідків, зумовлених виконанням документа державного планування;
- виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.
Здійснення таких заходів забезпечує можливість:
- Виявляти різноманітні наслідки виконання документа державного планування для довкілля та здоров'я населення. Це охоплює як вторинні, кумулятивні, синергетичні наслідки, так і коротко-, середньо- та довгострокові впливи на різні періоди: від одного року до 100 років. Також, ці наслідки можуть бути постійними або тимчасовими, позитивними або негативними.
- Запобігати, зменшувати та компенсувати негативні наслідки, що виникають внаслідок виконання документа державного планування.
- Виявляти негативні наслідки, які не передбачені звітом про стратегічну екологічну оцінку при виконанні документа державного планування для довкілля та здоров'я населення.
Регулярність проведення моніторингу за кожним показником зазначено у представлених нижче таблицях.
Таблиця 9.1. Моніторинг та контроль заходів з реалізації ДДП, який можливо проводити щороку за такими показниками
Індикатор |
Характеристика |
Джерело даних
|
||
Забруднення атмосфери |
||||
Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі |
Оксид вуглецю, діоксид азоту, сірки та вуглецю, пил. Значення повинні не перевищувати ГДК. |
Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Черкаський обласний центр з гідрометеорології. |
||
Індекс забруднення атмосфери |
Інтегральний показник забруднення атмосфери |
Черкаський обласний центр з гідрометеорології. |
||
Викиди парникових газів та поглинання парникових газів |
Одиницями виміру показників – тонни СО2 - еквіваленту |
Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, Черкаський обласний центр з гідрометеорології. |
||
Водні ресурси |
||||
Вміст забруднюючих речовин у контрольному створі річок |
Обсяг скидів забруднених та недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти, вміст забруднюючих речовин у водних об’єктах, сполуки групи азоту, БСК, ХСК, фосфати, завислі речовини. |
Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області, Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Державна установа „Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України“, Державна екологічна інспекція Центрального округу у визначених контрольних створах. |
||
Об’єм водозабору та водопостачання, обсяги скидання зворотних вод |
Обсяг забору води оборотного водопостачання, повторного, послідовного водопостачання. Обсяги забору та використання свіжої води, обсяги скидання зворотних вод у водні об’єкти |
Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області |
||
Природно – заповідний фонд, екологічна мережа, біорізноманіття |
||||
Площа територій ПЗФ |
Кількість і площа територій та об’єктів ПЗФ |
Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА |
||
Екологічна мережа |
Кількість схем локальної екологічної мережі |
Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА |
||
Біорізноманіття |
Кількість видів рослин та тварин, які підлягають охороні на території області |
Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА |
||
Здоров’я населення |
||||
Рівень захворюваності населення |
Показники загальної захворюваності (на 1000 осіб) дітей, підлітків, дорослих |
Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА |
||
Кількість новоутворень жителів області |
Показники кількості новоутворень (на 1000 осіб) дітей, підлітків, дорослих |
Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА |
||
Поводження з відходами |
||||
Кількість утворених відходів I-IV групи небезпеки |
Загальне число утворення відходів |
Головне управління статистики у Черкаській області |
||
Кількість захоронених відходів |
Число захоронених відходів на полігонах ТПВ |
Департамент будівництва Черкаської ОДА |
||
Таблиця 9.2. Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання Програми
|
|
|
|
Методи визначення |
Відповідальні за подання інформації |
|
Атмосферне повітря |
||||||
Визначення вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі |
мг/м3 |
пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати, кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк, формальдегід |
щомісячно |
систематичні спостереження за вмістом шкідливих речовин в атмосферному повітрі на стаціонарних постах |
Черкаський обласний центр з гідрометеорології, суб’єкти господарської діяльності |
|
Визначення загального рівня забруднення атмосферного повітря |
- |
індекс забруднення атмосфери |
щомісячно |
визначення вмісту середньомісячних концентрацій забруднюючих речовин |
Черкаський обласний центр з гідрометеорології |
|
Визначення обсягів викидів парникових газів |
тонн |
викиди метану, діоксиду вуглецю |
щорічно |
подання статистичної звітності суб’єктами господарської діяльності до органів статистики |
Головне управління статистики в Черкаській області |
|
Поводження з відходами |
||||||
Кількість утворених відходів І-ІV класів небезпеки |
тонн |
- |
щорічно |
збір статистичних даних |
Головне управління статистики в Черкаській області, суб’єкти господарської діяльності |
|
Кількість зібраних та перевезених відходів |
тонн |
- |
|
|
Департамент будівництва Черкаської ОДА |
|
Водні ресурси |
||||||
Визначення вмісту забруднюючих речовин у контрольних створах водних об’єктів |
мгО2/дм3, мг/дм3 |
БСК, ХСК, фосфати, завислі речовини |
щомісячно |
проведення аналізу інформації стосовно величин гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично допустимих концентрацій та фоновими показниками |
Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області, Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Державна установа "Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України", Державна екологічна інспекція Центрального округу |
|
Визначення обсягу водозабору та водопостачання, обсяги скидання зворотних стічних вод |
м3 |
- |
щорічно |
проведення аналізу даних звітності за формою 2-ТП (водгосп) надані суб’єктами господарської діяльності |
Регіональний офіс водних ресурсів у Черкаській області |
|
Природоохоронні території та об’єкти |
||||||
Площа територій природно-заповідного фонду |
га |
об’єкт |
щорічно |
проведення аналізу роботи зі створення нових та розширення меж існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду |
Управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА |
|
Здоров’я населення |
||||||
Рівень захворюваності населення |
осіб |
показник загальної захворюваності серед дітей, підлітків та дорослих |
щорічно |
збір статистичних даних |
Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА |
|
Кількість новоутворень жителів області |
осіб |
показник кількості новоутворень серед дітей, підлітків та дорослих |
щорічно |
збір статистичних даних |
Управління охорони здоров’я Черкаської ОДА |
|
Таблиця 9.3. Моніторинг - Повітряне середовище
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на проектованій території |
|
|
Моніторинг обсягу викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на проектованій території - домогосподарства |
8,75 |
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на проектованій території - об'єкти комунальної сфери |
7,88 |
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на проектованій території - промислово-виробничі об'єкти |
11,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану навколишнього природного середовища пов’язаного з викидами забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на проектованій території |
0,75 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел на проектованій території - автотранспорт домогосподарств |
2,88 |
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел на проектованій території - автотранспорт суб`єктів господарської діяльності |
2,75 |
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел на проектованій території - залізничний транспорт |
8,13 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану навколишнього природного середовища пов’язаного з викидами забруднюючих речовин від пересувних джерел на проектованій території |
1,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану якості атмосферного повітря на проектованій території |
1,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності неприємних запахів пов'язаних з діяльністю на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу неприємних запахів пов'язаних з діяльністю на проектованій території |
0,38 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану навколишнього природного середовища пов’язаний з повітряними потоками на проектованій території |
0,50 |
Один раз на три роки |
Моніторинг стану навколишнього природного середовища пов’язаний з впливом вологості повітря на проектованій території |
0,25 |
Один раз на три роки |
Таблиця 9.4. Моніторинг - Водне середовище
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності відкритих водних об’єктів |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності скидів у поверхневі води (водні об’єкти) |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу скидів у поверхневі води на проектованій території - домогосподарства |
8,75 |
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу скидів у поверхневі води на проектованій території - об'єкти комунальної сфери |
2,25 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану навколишнього природного середовища пов’язаний з обсягом скидів у поверхневі води |
4,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності відкритих джерел води, що використовуються для індивідуального споживання населенням |
|
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу споживання води з відкритих джерел на проектованій території - домогосподарства |
20,50 |
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу споживання води з відкритих джерел на проектованій території - об'єкти комунальної сфери |
2,75 |
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу споживання води з відкритих джерел на проектованій території - промислово-виробничі об'єкти |
3,75 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності закритих джерел води, що використовуються для індивідуального споживання населенням |
|
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу споживання води з ' джерел на проектованій території - домогосподарства |
8,75 |
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу споживання води з закритих джерел на проектованій території - об'єкти комунальної сфери |
5,25 |
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу споживання води з закритих джерел на проектованій території - промислово-виробничі об'єкти |
1,50 |
Один раз на три роки |
Моніторинг наявності джерел забору води, що використовуються для централізованого водопостачання населенню |
|
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу забору води, що використовуються для централізованого водопостачання населенню |
35,00 |
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу споживання води, що використовуються для централізованого водопостачання населенню |
35,00 |
Один раз на три роки |
Моніторинг стану мереж, що використовуються для централізованого водопостачання населенню |
4,25 |
Один раз на три роки |
Моніторинг наявності систем водовідведення та каналізаційних систем на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу навантаження на системи водовідведення та каналізаційні системи |
15,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану систем водовідведення та каналізаційних систем на проектованій території |
2,63 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності системи очистки стічних вод |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану системи очистки стічних вод |
3,63 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану гідрологічного режиму водного об'єкту |
3,50 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану гідрохімічного режиму водного об'єкту |
4,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності загроз пов'язаних з паводками (підтопленням) |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану напрямку течії поверхневих вод |
3,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану швидкості течії поверхневих вод |
3,50 |
Один раз на рік |
Таблиця 9.5. Моніторинг - Геологічне середовище та ландшафти
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності впливу на геологічне середовище на проектованій території |
|
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу впливу на геологічне середовище на проектованій території |
1,00 |
Один раз на три роки |
Моніторинг стану геологічного середовища на проектованій території |
2,50 |
Один раз на три роки |
Моніторинг наявності впливу на ландшафти на проектованій території |
|
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу впливу на ландшафти на проектованій території |
7,50 |
Один раз на три роки |
Моніторинг стану ландшафтів на проектованій території |
1,50 |
Один раз на |
Таблиця 9.6. Моніторинг - Ґрунтове середовище
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності впливу на ґрунтове середовище |
|
Один раз на три роки |
Моніторинг обсягу впливу на ґрунтове середовище |
10,00 |
Один раз на три роки |
Моніторинг стану ґрунтового середовища |
1,50 |
Один раз на три роки |
Моніторинг наявності порушених, деградованих, переміщених, ущільнених шарів ґрунту на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності вітрової ерозії ґрунтів на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності водної ерозії ґрунтів на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану ґрунтів пов'язанних водною ерозією на проектованій території |
2,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності загроз природного характеру щодо таких явищ як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Таблиця 9.7. Моніторинг - Життєва та господарська діяльність
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності джерел утворення твердих побутових відходів |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу утворення твердих побутових відходів на проектованій території |
15,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану з утворенням твердих побутових відходів на проектованій території |
3,38 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності системи управління твердими побутовими відходами на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу системи управління твердими побутовими відходами на проектованій території |
6,25 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану системи управління твердими побутовими відходами на проектованій території |
5,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності джерел накопичення промислових відходів IV класу небезпеки на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу накопичених промислових відходів IV класу небезпеки на проектованій території території
|
2,50 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану накопичених промислових відходів IV класу небезпеки на проектованій території |
0,75 |
Один раз на рік |
Таблиця 9.8. Моніторинг - Акустичне середовище та вібрація
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності шумового забруднення на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу шумового забруднення на проектованій території |
15,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану навколишнього природного середовища пов’язаного з шумовим забрудненням |
3,50 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності вібрації на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг обсягу вібрації на проектованій території |
4,75 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану навколишнього природного середовища пов’язаного з вібрацією |
2,88 |
Один раз на рік |
Таблиця 9.9. Моніторинг - Біорізноманіття та рекреаційні ресурси
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності природно-заповідного фонду на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану природно-заповідного фонду на проектованій території |
0,05 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності сільськогосподарських угідь на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану сільськогосподарських угідь на проектованій території |
1,50 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності природних середовищ існування диких видів тварин |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану природних середовищ існування диких видів тварин |
1,00 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності порушених (деградованих) середовищ існування диких видів тварин |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану порушених (деградованих) середовищ існування диких видів тварин |
3,50 |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності рекреаційних ресурсів на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг стану рекреаційних ресурсів на проектованій території |
2,50 |
Один раз на рік |
Моніторинг стану порушених рекреаційних ресурсів на проектованій території |
1,00 |
Один раз на рік |
Таблиця 9.10. Моніторинг - Здоров'я та організм людини
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності впливу на нервово-психічну систему |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності впливу на систему кровообігу |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності впливу на систему дихання |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності впливу на шкіру та підшкірну клітковину |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності впливу на кістково-м’язову систему |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності впливу на рухому активність |
|
Один раз на рік |
Таблиця 9.11. Моніторинг - Екологічне управління та моніторинг
Критерії оцінювання |
Оптимальне значення |
Моніторинг |
Моніторинг наявності реальних загроз техногенного характеру для здоров'я людей на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності потенційних загроз техногенного характеру для здоров'я людей на проектованій території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг наявності обласної стратегії розвитку відносно розміщення проектованої території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг відповідності цілі розвитку проектованої території цілям обласної стратегії розвитку |
90,0% |
Один раз на рік |
Моніторинг наявності місцевої стратегії розвитку відносно розміщення проектованої території |
|
Один раз на рік |
Моніторинг відповідності цілі розвитку проектованої території цілям місцевої стратегії розвитку |
86,0% |
Один раз на рік |
У разі коли під час здійснення моніторингу виявлено не передбачені звітом про стратегічну екологічну оцінку негативні наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, Леськівська сільська рада буде вживати заходів для їх усунення, а також розроблятиме план щодо внесення змін до такого документа з метою усунення негативних наслідків. У такому разі зміни, що вносяться до Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на 2024 - 2027 роки, підлягають стратегічній екологічній оцінці.
10. Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення
Оскільки наслідки виконання Стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку не поширюватимуться на території за межами України та не матимуть впливу на довкілля суміжних країн, то ймовірні транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі, для здоров’я населення внаслідок реалізації відсутні.
11. Резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 2-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію
Здійснення стратегічної екологічної оцінки регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Впровадження стратегічної екологічної оцінки (далі – СЕО) створило умови для здійснення такої оцінки до прийняття рішення про затвердження документів державного планування відповідно до вимог Директиви 2001/24/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 р. про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.
Основні законодавчі документи, що діють цій сфері:
- Конституція України;
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року»,
- Закон України «Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті».
- Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»
Стратегічна екологічна оцінка, згідно з законодавством, є процедурою аналізу, опису та оцінки можливих впливів виконання документів державного планування на довкілля, у тому числі на здоров’я населення. Цей процес включає визначення та опис альтернативних сценаріїв, вироблення заходів для уникнення або зменшення можливих негативних наслідків. Документ державного планування "Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на 2024 - 2027 роки" являє собою довгострокову програму, спрямовану на досягнення визначених завдань, сприяючи стійкому покращенню якості життя всіх мешканців. При його розробці враховувались пропозиції Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації, що надані у відповідь на Заяву про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки від 09.07.2024 (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі No 04-07-7444-24) проекту "Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024 – 2027 років".
Його основний акцент полягає у сприянні соціально-економічному розвитку через стимулювання співпраці між державним та приватним секторами, інвестування у пріоритетні економічні сфери, підтримці розвитку малого бізнесу, а також розширенні співпраці з європейськими партнерами та підвищенні інвестиційного потенціалу.
Очікується, що реалізація основних положень Стратегії та її Плану дасть можливість створити реальні умови для піднесення життєвого рівня населення, вирішення соціальних проблем на основі росту економіки, підвищення ефективності роботи господарського комплексу шляхом структурних перетворень, використання наявних природних, мінерально-сировинних, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, забезпечення екологічної та техногенної безпеки.
Стратегія розвитку Леськівської сільської територіальної громади на 2024 - 2027 роки узгоджується зі Стратегією розвитку Черкаської області на період 2021-2027 роки, Державною стратегією регіонального розвитку на період на 2021-2027 роки, Положеннями Національної доповіді «Цілі Сталого Розвитку: Україна» та діючими короткостроковими та середньостроковими галузевими регіональними програмами, а також зауваження та пропозиція Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а саме:
завдань і заходів щодо:
створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розроблення та реалізації місцевої схеми формування екомережі;
відновлення антропогенно змінених екосистем, рекультивації порушених земель, консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель;
відтворення лісів, створення нових та реконструкції існуючих полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень.
У Проєкті та Звіті пропонуємо додатково врахувати наявність: Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 21.04.2021 № 443-р;
Національного плану управління відходами до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 117;
Державної стратегії управління лісами України до 2035 року та операційним планом її реалізації у 2022 – 2024 роках, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1777-р;
Водної стратегії України на період до 2050 року та плану її реалізації у 2022 – 2024 роках, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.12.2022 № 1134;
Операційного плану заходів з реалізації у 2024-2026 роках Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 483-р;
Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 688-р;
Плану заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.10.2020 № 1567-р.
Умови природного середовища та кліматичні процеси на території громади сприяють формуванню різноманітних видів діяльності, що сприяють соціально-економічному розвитку. Ці сфери включають органічне сільське господарство, комунальну сферу, розвиток рекреаційної інфраструктури, сферу послуг та розвиток екологічного туризму.
Аналіз атмосферного повітря показує його чистоту та відсутність забруднень, створюючи сприятливі умови для організації туристичних заходів та будівництва відповідної інфраструктури для рекреаційних та туристичних видів діяльності. Однак водні ресурси на території громади стикаються з істотним антропогенним впливом через забруднення поверхневих стоків, невідповідність вимогам щодо викидів і порушення водного законодавства. Необхідно активно проводити заходи з охорони прибережних зон водойм та дотримання спеціальних умов використання земель у межах водозаборів та населених пунктів.
Стан ґрунтів в межах орендованих земель агровиробників потребує контролю та проведення комплексних досліджень, з відповідними подальшими рекомендаціями і обговореннями. Слід заохочувати проведення аналізів ґрунтів в межах присадибних ділянок та городів громадян для збалансованого внесення органічних і мінеральних добрив з метою одержання екологічно чистої або органічної сільгосппродукції.
Для покращення екологічної ситуації та протидії наслідкам кліматичних змін розглядається можливість створення на землях загального користування спеціальних кліматичних насаджень, розширення площ захисних лісів та подальшого формування цільових захисних лісових зон. В процесі реконструкції паркових територій, важливо встановлювати інформаційні природоохоронні знаки на входах, розробляти проекти реставрації та відновлення парків, визначати межі цих об'єктів природно-заповідного фонду у природі, а також розробляти привабливі екскурсійні маршрути та інформаційні матеріали для туристів та відвідувачів.
Місцеве самоврядування громади та відповідальна поведінка її членів щодо впливів на навколишнє середовище мають велике значення для захисту біорізноманіття та запобігання загрозам навколишньому середовищу. Контроль і координація щодо діяльності, яка може вплинути на біорізноманіття, є важливими аспектами управління та розвитку громади. Розуміння актуальних процесів змін клімату і водних режимів, а також усвідомлення загальних змін у середовищі, є ключовими для прийняття відповідальних рішень.
Спілкування з агровиробниками та впровадження заходів, спрямованих на уникнення або пом’якшення негативного впливу вирощування сільськогосподарських монокультур на довкілля, важливі для збереження різноманітності природи. Підвищення екологічної свідомості членів громади та створення системи освіти, яка охоплює формальні і неформальні екологічні аспекти, сприятиме більш раціональному використанню природних ресурсів та економічного потенціалу. Організація природоохоронних заходів і підтримка екологічних акцій сприятиме збалансованому розвитку території громади.
В процесі виконання СЕО був проведений аналіз низки документів міжнародного, державного, регіонального та місцевого рівня, що містять зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативного впливу на здоров’я населення. Також були розглянуті документи, що містять екологічні цілі та завдання у сфері охорони здоров'я. Результати аналізу цілей та завдань екологічної політики, визначених у вищезазначених документах, показали значну ступінь відповідності цілям, які визначені в Стратегії.
З метою досягнення екологічних цілей на національному та місцевому рівнях в контексті стратегії розвитку Леськівської сільської територіальної громади на період 2024-2027 років та плану заходів до неї, було визначено ряд заходів для пом'якшення можливих негативних наслідків для довкілля та здоров'я населення. Серед цих заходів були обговорені дві альтернативи: "нульовий сценарій", який відображає ситуацію у разі відсутності затвердженої стратегії та плану, та розробка галузевих секторальних стратегій розвитку. Аналіз показав, що "нульовий сценарій" не сприяє сталому розвитку території, альтернатива ж, пов'язана із розробкою секторальних стратегій, хоча вирішує окремі галузеві проблеми, проте призводить до обмеженого кумулятивного впливу, що може спричинити стагнацію та неефективне використання ресурсів. Вибір другої альтернативи призвів би до зменшення кумулятивного ефекту, який виробляє розробка комплексної стратегії для сільської територіальної громади. У цьому контексті, моніторинг екологічних показників стає ключовим для оцінки ефективності стратегії та плану ініціатив. Оскільки територія Леськівської сільської територіальної громади не має транскордонного впливу на елементи довкілля, відсутня необхідність проводити оцінку транскордонних наслідків.
При розробці
Список використаних джерел
- Стратегія розвитку Черкаської області на 2021-2027 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://strategy2027-ck.gov.ua/
- Геоботанічне районування України /інтерактивна карта https://geomap.land.kiev.ua/zoning-5.html
- Геоморфологічне районування України /інтерактивні карти https://geomap.land.kiev.ua/zoning-6.html
- Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text
- Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text
- Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 р., № 2354-VIII. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19
- Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 20.05 2017 р.,№ 2059-VIII – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/205919#Text
- Зоогеографічне районування України / інтерактивна карта https://geomap.land.kiev.ua/zoning-10.html
- Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 № 296. – Режим доступу: https://menr.gov.ua/files/docs/nak azy/2018/nakaz_296.pdf
« повернутися до розділу «Стратегія розвитку Леськівської СТГ»