Форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є сімейні форми.

Дата: 13.05.2022 13:38
Кількість переглядів: 775

Фото без опису

    Сімейний кодекс України та Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» встановлюють кілька форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме:

• усиновлення;

• встановлення опіки чи піклування;

• прийомна сім’я;

• дитячий будинок сімейного типу;

• установи для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Пріоритетними формами влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є сімейні форми.

ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ ПОСТАНОВКИ НА ОБЛІК КАНДИДАТІВ В ОПІКУНИ?

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання такі документи:

- заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома з подружжя);

- довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

- документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням; - копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

- довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;

- копію паспорта;

- висновок про стан здоров’я заявника, складений за формою згідно з додатком 5;

- довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

- довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану територіальним центром із надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника;

- письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом із особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку (піклування), засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Строк дії зазначених документів становить дванадцять місяців із дати видачі.

Служба у справах дітей за місцем проживання особи, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з урахуванням результатів навчання в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді приймає зазначені документи, реєструє осіб у журналі обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, а також вносить відомості про осіб до єдиного банку даних.

Протягом 10 днів після отримання заяви служба у справах дітей складає акт обстеження житлово-побутових умов, який додається до документів, та готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

Якщо висновок позитивний, ви – кандидат в опікуни (піклувальники)!

ЯК СТВОРИТИ ПРИЙОМНУ СІМ’Ю: ВИМОГИ ДО ПРИЙОМНИХ БАТЬКІВ 

Створення прийомної сім’ї – відповідальне рішення. Кілька порад потенційним батькам.

Вимоги до прийомних батьків Відповідно до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №565 від 26.04.2002, прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі (крім випадків, передбачених п. 14 Положення) або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі.

Вік. Влаштування дітей у прийомну сім’ю рекомендовано проводити з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним із прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках прийомна сім’я може функціонувати й після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Дохід. Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про створення прийомної сім’ї, не може бути меншим за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Житлова площа. У разі створення прийомної сім’ї прийомні батьки беруть прийомних дітей на власну житлову площу за наявності відповідних санітарно-гігієнічних та побутових умов (належного стану житлового приміщення, необхідної житлової площі, належного санітарного стану, наявності необхідних меблів, побутової техніки та інших товарів тривалого споживання, наявності умов для проживання, виховання та розвитку дитини).

Не можуть бути прийомними батьками

Законодавством встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути прийомними батьками, а саме якщо хоча б одна особа з подружжя:

• не пройшла курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки;

• визнана в установленому порядку недієздатною або обмежено дієздатною;

• позбавлена батьківських прав;

• була усиновлювачем, опікуном, піклувальником, прийомним батьком (прийомною матір’ю), батьком-вихователем (матір’ю-вихователем) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з її вини;
• за станом здоров’я не може виконувати обов’язків щодо виховання дітей (інваліди I або II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду; особи, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);

• перебуває на обліку або на лікуванні в психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

• зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами; • страждає від хвороб, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я;

• засуджена за злочини проти життя й здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

Не можуть бути прийомними батьками також особи:

• з якими на спільній житловій площі проживають члени сім’ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, які мають психотичні розлади, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;

• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку;

• є іноземцями, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

• є особами без громадянства.

Створення прийомної сім’ї

Порядок створення прийомної сім’ї визначено Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Положенням про прийомну сім’ю» і складається з декількох етапів.

1. Перш за все необхідно звернутися в центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання, де можна отримати консультацію з усіх питань, пов’язаних зі створенням прийомної сім’ї.

2. Подати до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді заяву про взяття на облік як кандидатів в прийомні батьки.

3. Отримати в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді направлення на проходження спеціального навчання для кандидатів у прийомні батьки. Навчання проходить у регіональному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Після проходження курсу кандидатам у прийомні батьки видається довідка про його проходження, а також рекомендація центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення осіб як кандидатів до Банку даних.

4. Зібрати пакет необхідних документів і разом із заявою про створення прийомної сім’ї подати до служби у справах дітей.

5. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно зі службою у справах дітей проводить обстеження умов проживання подружжя або самотньої особи, що бажають створити прийомну сім’ю, за результатами якого складає Акт обстеження житлово-побутових умов.

6. На підставі поданих документів з урахуванням результатів обстеження умов проживання сім’ї та успішності проходження курсу навчання служба у справах дітей дає висновок про доцільність (недоцільність) створення прийомної сім’ї та відповідність її інтересам дитини.

7. Служба у справах дітей вносить відомості про осіб до Банку даних.

ЯК СТВОРИТИ ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ: ВИМОГИ ДО БАТЬКІВ-ВИХОВАТЕЛІВ

Особливості функціонування дитячих будинків сімейного типу.

Вимоги до батьків-вихователів

Відповідно до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26.04.2002, батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, які перебувають у шлюбі або одинока особа, яка не перебуває у шлюбі, які відповідають таким умовам:

Вік. Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей у такий спосіб, щоб на час досягнення батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих ситуаціях дитячий будинок сімейного типу може працювати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більш ніж упродовж п'яти років.

Дохід. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення дитячого будинку сімейного типу, не може бути меншим від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Хто не може бути батьками-вихователями

Законодавством встановлено вичерпний перелік осіб, які не можуть бути батьками-вихователями, а саме:

• особи, визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

• особи, позбавлені батьківських прав;

• особи, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним; опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їхньої вини;

• особи, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей: інваліди I або II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду; особи, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства;

• особи, які перебувають на обліку або лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

• особи, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

• особи, які страждають від хвороб, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я;

• були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або має непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за скоєння інших злочинів;

• особи, з якими на спільній житлоплощі проживають члени сім'ї (зокрема малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, які мають психотичні розлади, у яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, схильності до насильства;

• особи, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку;

• є іноземцями, крім ситуацій, коли іноземець є родичем дитини;

• є особами без громадянства.

Створення дитячого будинку сімейного типу

Порядок створення дитячого будинку сімейного типу визначено Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу».

1. Передусім, треба звернутися у Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за місцем проживання, де можна отримати консультацію з усіх питань, пов'язаних зі створенням дитячого будинку сімейного типу.

2. Подати в Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді заяву про взяття на облік як кандидатів у батьки-вихователі.

3. Отримати в Центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді направлення на проходження спеціального навчання для кандидатів у батьки-вихователі. Навчання проходить у Регіональному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Після проходження курсу кандидатам у батьки-вихователі видається довідка про його проходження, а також рекомендація Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення осіб до Банку даних як потенційних батьків-вихователів.

4. Зібрати пакет потрібних документів і разом із заявою про створення дитячого будинку сімейного типу подати до Служби у справах дітей.

5. На підставі поданих документів, з урахуванням успішності проходження курсу навчання, Служба у справах дітей дає висновок про доцільність (недоцільність) створення дитячого будинку сімейного типу.

6. Служба у справах дітей вносить відомості про осіб до Банку даних як про потенційних батьків-вихователів.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано