Черкаський обласний центр народної творчості - ОЦНТ про Леськівський цибуляник
Страва з історією понад 100 років «Виготовлення обрядової гарячої страви затоплених сіл “Леськівський цибуляник”» начинений пшоном з вишкварками Леськівської ТГ
Леськівський цибуляник — це традиційна страва, яка збереглася попри драматичні події ХХ століття. У 1950–1960-х роках, під час будівництва Кременчуцького водосховища, понад 200 придніпровських сіл було затоплено, серед них і старі Леськи. Люди втратили домівки, але зберегли традиції, обряди та рецепти. Одним із таких духовних і кулінарних скарбів став цибуляник.
Його готували ще прабабусі 1900-х років, передаючи рецепт від матері до доньки, від бабусі до онуки.
Символіка та обрядовість
• Святковість. Традиційно цибуляники готували на Різдво, Великдень, храмові та родинні свята.
• Піст і розговіння. У піст страву готували з пшоном, цибулею та морквою на олії, а на свята додавали шкварки чи почеревину.
• Родинна єдність. Страва завжди вимагала часу й зусиль, тому її готували гуртом, у доброму настрої, що символізувало злагоду в родині.
• Ідентичність. Леськівський цибуляник — це «смак дитинства» для багатьох поколінь, страва, що стала символом незламності й любові до рідного краю.
Традиційний рецепт
Інгредієнти:
• цибуля середнього розміру (для фарширування),
• пшоно,
• сало або почеревина,
• морква й цибуля для засмажки.
Технологія приготування:
1. Цибулини обирають середні, рівні. Зрізають верхівку, дно — трохи менше, щоб відділити лусочки.
2. Опускають у кип’яток на 5 хвилин для м’якості.
3. Розбирають на «чашечки-лусочки».
4. Начинка: зварене пшоно + засмажка з моркви, цибулі та шкварок (або лише овочева, якщо пісна).
5. Начинені лусочки складають у горщик чи форму, перекладаючи засмажкою.
6. Заливають курячим бульйоном, томатною підливою чи вершковим соусом.
7. Тушкують у печі або духовці 20–30 хвилин.
Сучасні господині роблять також варіанти з гречкою, рисом чи навіть фаршем. Страву можна посипати сиром перед запіканням.
Дослідження і популяризація
• Рецепт зафіксовано у дослідженнях та збережено завдяки місцевим носіям.
• У Леськівському центрі культури проводять майстер-класи для школярів і молоді, де вчать готувати цибуляники.
• Страву презентують на фестивалях, ярмарках, як кулінарну візитівку громади.
Педагогиня-організаторка Леськівського ліцею Євгенія Савісько наголошує: «Леськівські цибуляники — це частина нашого генетичного коду. Ми повертаємо дітей до рідного коріння, навчаємо традицій і вчимо готувати страви у доброму настрої, бо саме так зберігається душа народу».
«Леськівські цибуляники — це страва наших прабабусь, які готували їх ще до затоплення старого села. Вона пройшла крізь покоління і сьогодні є символом пам’яті, традицій і любові до нашої землі», — говорить директорка Центру культури, дозвілля та спорту Леськівської сільської ради Олена Сушич.
________________________________________
Елемент НКС «Виготовлення обрядової гарячої страви затоплених сіл “Леськівський цибуляник”» начинений пшоном з вишкварками Леськівської ТГ — це жива спадщина, яка поєднує кулінарну майстерність, родинні традиції та історичну пам’ять громади.
#СпадщинаЩоЖиве #НКСпідЧасВійни #НКСЧеркащини #Спадщина,щоЖиве #ЧеркаськийОЦНТ
